УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0603/2-2523/11

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Широкової Л.В.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

при секретарі судового

засідання Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу 1/3 частини квартири недійсним,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 недійсним. Свої позовні вимоги мотивували тим, що 19 травня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений та посвідчений Бердичівською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером 1-471 договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, без їх згоди. Оскільки вказана частина квартири належить позивачам на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності виданого після приватизації спірної квартири відділом житлово-комунального господарства Бердичівського міськвиконкому 20.12.2000 року просили задовольнити позов.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та посвідченого 19.05.2005 року Бердичівською державною нотаріальною конторою, №1-471 недійсним і повернуто сторони у початкове становище. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 по 190 грн.00 коп. з кожного на користь ОСОБА_6 витрати пов'язані з розглядом справи.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що при ухваленні даного рішення не було встановлено всі обставини, які мають значення для справи, окрім того, допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Судом не досліджено в повному обсязі справу, не заслухано пояснення відповідача і однобічно розглянуто позовні вимоги. Апелянт зазначає, що є добросовісним набувачем, адже письмовий і нотаріально посвідчений дозвіл співвласників на відчуження майна повинен отримуватись і перевірятись безпосередньо нотаріусом та відчужувачем майна, а тому при підписанні договору, її представник вважав, що такий дозвіл отримано нотаріусом.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ст. 3 Цивільного Процесуального Кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що права позивачів були порушені. Свої висновки суд ґрунтував на тому, що сторонам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, а тому на укладення договору купівлі-продажу 1/3 її частини потрібна була згода всіх співвласників, тобто -їх. Такий висновок грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом правильно встановлено і це не заперечують відповідачі, що 19 травня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений та посвідчений Бердичівською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером 1-471 договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Як вбачається з матеріалів справи, на час укладення спірного договору купівлі - продажу( на 19 травня 2005 року) сторонам по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності. Ця обставина також підтверджується листом КП „Бердичівського МБТІ" за № 910 від 10.10.2012 року (а.с 132). Відтак, укладаючи 19 травня 2005 року договір купівлі-продажу 1/3 частини вищезазначеної квартири необхідна була згода інших співвласників на її відчуження.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку , що укладення між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 19 травня 2005 року договору купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, порушило права, свободи чи законні інтереси позивачів.

За змістом ч. 4 ст.369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласником, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

З урахуванням викладених обставин спору та вимог закону, положень ст. ст. 203,215ЦК України, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Висновки суду щодо задоволення заявлених вимог грунтуються на доказах, наданих сторонами, їх правова оцінка сумніву не викликає. До правовідносин, які склалися між сторонами у зв'язку з виникненням спору, правильно застосовані норми матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: