ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2012 р. (15:07) Справа №2а-9045/12/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим, Начальника Управління пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі Алієвої Ельвіри Халітівни

про визнання акту недійсним, визнання протиправним та скасування рішень,

за участю:

представник позивача - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 30.08.2012,

представник відповідача - Косенков О.І., довіреність № 452/08-18 від 26.01.2012

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим (далі - відповідач 1), Начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим Алієвої Ельвіри Халітівни (далі - відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень, що прийняті начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим від 31.07.2012 року №№ 141,142,1510.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі п.п. 5,7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які втратили чинність, прийняті рішення про застосування фінансових санкцій від 31.07.2012 року № 141,142. При прийнятті рішення від 31.07.2012 року № 1510 відповідачем не прийнято до уваги факту, що згідно з п.п. 2.10 п. 2 акту перевірки питання про суми єдиного внеску, сплачені одночасно з виплатою суми заробітної платні перевірці не підлягали.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, наведених у запереченнях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 05.01.1999 року Сакською районною державною адміністрацією АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії В01 № 176568 та спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 6).

Позивач знаходиться на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим за реєстраційним номером НОМЕР_1.

Судом встановлено, що з 16.07.2012 року по 17.07.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим на підставі направлення 09.07.2012 року № 210/03-05 (а.с. 8), проведена планова перевірка позивача з питань правильності нарахування, вирахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.07.2006 року по 31.05.2012 року, повноти та своєчасності перерахування авансових платежів у вигляді сум єдиного внеску та інших платежів за період з 01.07.2006 року по 16.07.2012 року, а також достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку відомостей та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2006 року по 31.05.2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 17.07.2012 року № 39-ф (а.с. 9-15).

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.п. 4.3.7 п. 4.3 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ПФУ, затвердженої постановою Правління ПФУ від 27.09.2010 року № 21-5 не сплачувались авансові платежі у вигляді сум єдиного внеску в розмірі 36,8% від виплаченої заробітної плати у загальній сумі 2718,00 грн.; в порушення ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, п.п. 5.1.5, 5.1.6 п. 5.1 Інструкції про порядок нарахування та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1 позивачем у періоді, що перевірявся не у повному обсязі сплачувались авансові платежі у вигляді сум страхових внесків у розмірі 33,2% від виплаченої заробітної плати в загальній сумі 16208,78 грн.; в порушення п. 2 ст. 17, п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, п.п. 8.3 п. 8 Порядку формування та надання органам ПФУ відомостей про застрахованих осіб, що використовуються у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженої постановою Правління ПФУ від 10.06.2004 року № 7-6 - надані недостовірні дані по одній застрахованій особі за 2008 рік.

За результатами перевірки відповідачем 31.07.2012 року прийняті:

- рішення № 141, яким на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страхових внесках до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді суми штрафу в розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів в сумі 8104,39 грн. (а.с. 16).

- рішення № 142, яким на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді суми штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с. 17).

- рішення № 1510, яким на підставі п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується страховий внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (авансових платежів) до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді суми штрафу в розмірі 10% сум несплачених або несвоєчасно сплачених сум у розмірі 271,80 грн. (а.с. 18).

Оцінюючи правомірність прийнятих Управлінням Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі рішень від 31.07.2012 року №№ 141, 142, суд зазначає наступне.

Судом з'ясовано, що на час розгляду справи заборгованість зі штрафних (фінансових) санкцій за наведеними рішеннями не сплачена та складає 8274,39 грн.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

До 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб встановлена статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стаття 106 цього Закону втратила чинність з 01.01.11 року.

Таким чином, з 01.01.2011 року втратили чинність норми, які встановлювали відповідальність за порушення у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вбачається, що органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині встановлення відповідальності за вчинення порушень у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допущених до 01.01.2011 року, слід враховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм Закону № 1058, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи - порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням у зв'язку із втратою чинності нормативним актом, що визначав відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати наступним чином:

Органи пенсійного фонду можуть стягувати недоїмку, штраф та пеню, які виникли до 01.01.2011 року. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З 01.01.2011 року органи пенсійного фонду не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011 року, нараховувати штрафи та пеню, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, та їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Як свідчать матеріали справи, рішення №№ 141,142 про застосування фінансових санкцій були прийняті 31.07.2012 року, тобто в той час, коли норми пунктів 5,7 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 втратили чинність, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, рішення не містить посилання на будь-яку іншу норму права.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивачем спірним рішенням відповідачу нараховані штрафні санкції, визначені п. 5,7 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та враховуючи те, що зазначена норма закону втратила чинність, суд дійшов висновку, що її застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Таким чином суд знаходить позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 31.07.2012 року №№ 141,142 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи правомірність прийнятого Управлінням Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі рішення від 31.07.2012 року № 1510, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання вказаних норм закону відповідачем не надано суду будь-яких доказів у підтвердження порушення позивачем п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.п. 4.3.7 п. 4.3 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ПФУ, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, а саме несплати позивачем авансових платежів у вигляді сум єдиного внеску в розмірі 36,8% від виплаченої заробітної платні на загальну суму 2718,20 грн. (документи, які були використані при проведенні перевірки).

Суд зазначає, що акт перевірки відповідача від 17.07.2012 року № 39-ф не є достатнім доказом, не дає підстав суду зробити висновок щодо порушення позивачем вказаних норм закону та не спростовує твердження позивача, що питання несплати, неповної або несвоєчасної сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (авансові платежі) перевірці не підлягало.

Таким чином вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду в м. Саках та Сакському районі від 31.07.2012 року № 1510 суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 04.09.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України повний текст постанови складено 05.09.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення, що прийнято начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страхових внесках від 31.07.2012 року № 141.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення, що прийнято начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України від 31.07.2012 року № 142.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення, що прийнято начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 31.07.2012 року № 1510.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.