ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/7528/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі Озерянська С.І. Мізері А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Н-Транс" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фірма «Н-Транс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з вимогами, з урахуванням уточнень до позовної заяви, визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми «Н-Транс»» (код ЄДРПОУ 36276261) за квітень-травень 2011 року, яке відбулось на підставі акту перевірки № 139/22-6/36276261 від 24 травня 2012 року, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Н-Транс»» (код ЄДРПОУ 36276261) у податкових деклараціях за квітень-травень 2011 року та щодо податку на прибуток про визначення завищення валових доходів за ІІ квартал 2011 року на суму 67 035, 00 грн. та заборони включати витрати у розмірі 1 016 800,00 грн. та зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Н-Транс»» (код ЄДРПОУ 36276261) за квітень, травень 2011 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Н-Транс»» (код ЄДРПОУ 36276261) включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень-травень 2011 року з контрагентами.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем після проведення перевірки діяльності ТОВ «Фірма «Н-Транс» було складено акт № 139/22-6/36276261 від 24 травня 2012 року, у якому визнано нікчемними правочини, які укладались між позивачем та його контрагентом ТОВ «КТБ Центр». Позивач зазначає, що відсутність інформації у податкового органу стосовно наявності виробничих та складських потужностей у позивача в жодному разі не свідчить про їх фактичну відсутність. Надаючи оцінку господарським правовідносинам позивача, податковий орган виходе тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення таких правочинів недійсними переходить до надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове значення та відповідно наслідки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, на його задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.2012 року позов не визнав у повному обсязі, надав письмові заперечення, просив надати час для підготовки додаткових заперечень. В судове засідання призначене на 21.09.12 року надав клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю, в судове засідання призначене на 01.10.12 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявність розписки.

Представник позивача 01.10.2012 року надав клопотання про розгляд справи в порядку письмово провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України,особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Н-Транс» зареєстроване Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 30.01.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Статутом товариства.

24.05.2012 року Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі наказу від 24.05.2012 року №326, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Н-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «КТБ Центр» їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень-травень 2011 року.

За результатами перевірки Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було складено Акт № 139/22-6/36276261 від 24 травня 2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіма «Н-Транс» (код ЄДРПОУ 36276261) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «КТБ Центр» їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень-травень 2011 року.

У вищевказаному акті зазначено, що перевіркою встановлено «нереальність» проведення господарських операцій між ТОВ «Фірма «Н-Транс» та контрагентом-постачальником ТОВ «КТБ Центр» та юридичну дефектність первинних документів, а також наступні порушення ТОВ «Фірма «Н-Транс»:

1) ч. 5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.933, 655 та 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах; ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Господарського кодексу України; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу 5 Податкового Кодексу України ТОВ «Фірма «Н-Транс» завищено податковий кредит на суму 203 360 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «КТБ Центр» за квітень, травень 2011 року, та завищено податкові зобов'язання всього на суму 216 069 грн. в т.ч.: по взаємовідносинам з «ймовірним» вигодо набувачем ПАТ «Павлоградвугілля» за квітень, травень 2011 року на суму 203 333 грн. та по взаємовідносинам з «ймовірним» вигодо набувачем ТОВ « Транссервіс-М» за травень на суму 12 736 грн.

2) п. п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, в результаті чого ТОВ «Фірма «Н-Транс» завищено валові доходи за ІІ квартал 2011 року на суму 67 035 грн.

Відповідно до п.п.139.1.1.,п.п.139.1.9, п.139.1, ст.139 Податкового Кодексу України суму витрат у розмірі 1 016 800 грн. ТОВ «Фірма «Н-Транс» не має права в подальшому включати до складу валових витрат.

Також у акті вказано, що матеріали перевірки будуть направлені на адресу СДПІ по роботі з ВВП у м. Дніпропетровську за місцем реєстрації контрагента-покупця ПАТ «Павлоградвугілля» та на адресу Південної МДПІ м. Кривого Рогу за місцем реєстрації контрагента-покупця ТОВ «Транссервіс-М» для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «Фірми Н-Транс», одними з видів його діяльності за КВЕД-2010 є вантажний залізничний транспорт, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту та надання інших допоміжних комерційних послуг.

Фактично позивач займався організацією перевезення вантажів, що зазначено і в самому акті перевірки.

До перевірки відповідачу були надані декларації з ПДВ за квітень-травень 2011 року, податкові накладні за квітень-травень 2011 року,договори, акти наданих послуг за квітень-травень 2011 року, платіжні доручення, інші документи.

Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що між підприємством ТОВ Фірма «Н-Транс» та ТОВ «КТБ Центр» укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування від 28.02.20011 року за №05-ПУ/ЦД. Згідно даного договору Виконавець (ТОВ «КТБ Центр»)відповідних договорів перевезення зобов'язаний за винагороду та за рахунок замовника (ТОВ Фірма «Н-Транс») надати шляхом заключення від свого імені відповідних договорів перевезення, транспортно-експедиційних послуг, а також організувати та забезпечити виконання пов'язаних з перевезенням додаткових послуг.

Дослідження заперечення на позов та письмових доказів по справі, зокрема акту перевірки позивача, дає підстави вважати, що причиною висновків про нікчемність правочинів є передусім відсутність залізничних квитанцій, які б підтверджували фактичне транспортування товару залізницею, а також копії актів на виконання послуг перевезення складені між ТОВ «КТБ Центр» та ТОВ Фірма «Н-Транс» посвідчені підписами та печатками даних підприємств, на яких відсутні будь-які штампи та печатки залізниці.

З такими висновками відповідача, суд погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до п.1.1, 1.2 та 6.12 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Міністерством Транспорту України від 21.11.2000 року за №644 (в редакції чинній на час здійснення перевезень) , на кожне відправлення вантажу, відправник повинен надати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого крім неї входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості, квитанція про приймання вантажу. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна, разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. На прийнятий до перевезення за одним перевізним документом маршрут або групу вагонів, відправнику видається квитанція про приймання вантажу, у якій вказуються номери вагонів маршруту або групи, загальна провізна плата, загальна кількість вагонів,місць та маса вантажу. Квитанція про приймання вантажу засвідчується календарним штемпелем станції відправлення.

Відповідно до вимог наведених Правил оформлення перевізних документів та приймаючи до уваги встановлені в самому акті перевірки умови договору між ТОВ «КТБ Центр» та ТОВ Фірма «Н-Транс», відсутні підстави для знаходження квитанцій про приймання вантажу саме у позивача.

Що стосується відсутності штампів та печаток залізниці на актах виконання послуг перевезення складених між ТОВ «КТБ Центр» та ТОВ Фірма «Н-Транс» та посвідчених підписами та печатками даних підприємств, суд вважає такі висновки безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку щодо їх здійснення.

З висновком податкового органу щодо нікчемності правочинів з ТОВ «КТБ Центр», суд також не може погодитись з наступних підстав.

Частинами 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину. Так правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Разом з тим висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 Цивільного кодексу України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Крім того, у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка полягає в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, застосуванню підлягає закон, який трактується на користь платника податку.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податковою кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Відповідач зробивши висновок про нікчемність правочинів не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не доведена правомірність як зроблених висновків так і вчинених на їх підставі дій.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «Фірма «Н-Транс» за квітень, травень 2011 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Фірма «Н-Транс» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2011 року з контрагентами.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми «Н-Транс»» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми «Н-Транс»» (код ЄДРПОУ 36276261) за квітень-травень 2011 року, яке відбулось на підставі акту перевірки № 139/22-6/36276261 від 24 травня 2012 року, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Н-Транс»» (код ЄДРПОУ 36276261) у податкових деклараціях за квітень-травень 2011 року та щодо податку на прибуток про визначення завищення валових доходів за ІІ квартал 2011 року на суму 67 035, 00 грн. та заборони включати витрати у розмірі 1 016 800,00 грн..

Зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Н-Транс»» (код ЄДРПОУ 36276261) за квітень, травень 2011 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Н-Транс»» (код ЄДРПОУ 36276261) включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень-травень 2011 року з контрагентами.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Н-Транс»» (код ЄДРПОУ 36276261) судові витрати у сумі 32,19 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська