Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Ковалевича С.П., Хилевича С.В.,

секретаря судового засідання : Коробчук А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Країна" про стягнення страхового відшкодування, додаткових витрат, франшизи, моральної шкоди та судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

В червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ПАТ Страхова компанія "Країна" про стягнення страхового відшкодування, додаткових витрат, франшизи, моральної шкоди та судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 27 грудня 2010 року близько 14 год. 30 хв. в м. Рівне на перехресті вулиць С. Петлюри - Мазепи водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ІЖ 27175 державний НОМЕР_1 створив аварійну ситуацію, внаслідок чого відбулася ДТП. В результаті зіткнення було пошкоджено його транспортний засіб (ВАЗ 2105 д.н.з НОМЕР_2) та автомобіль ЗІЛ 43362 д.н.з. НОМЕР_3. ОСОБА_2 - водій автомобіля ІЖ 27175 державний НОМЕР_1 з місця пригоди зник.

Внаслідок ДТП йому відповідачем ОСОБА_2 завдано матеріальної та моральної шкоди. Станом на 27 грудня 2010 року цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/5175101 від 22 квітня 2010 року в ПАТ «Страхова компанія «Країна».

_____________________________________________________________________________________________

Провадження №22ц-1790/1018/2012 Головуючий у суді 1 інстанції: Рогозін С.В.

Доповідач : Демянчук С.В.

Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну встановлено полісом ВС/5175101 у розмірі 25500 грн., франшиза 510 грн. Він отримав матеріальну шкоду в зв'язку із пошкодженням автомобіля ВАЗ 2105 д.н.з НОМЕР_2. Відповідно до звіту № 002П від 10 січня 2011 року матеріальний збиток складає 5088,24 грн. Крім того, він здійснив додаткові витрати - оплату послуг оцінювача в сумі 450,00 грн.

Відповідно до умов договору страхування Страховик - ПАТ «Страхова компанія «Країна»відшкодовує суму матеріального збитку 5088,24 грн. за мінусом франшизи 510 грн., що дорівнює 4578,24 грн., а також повинен компенсувати витрати на оцінку збитку 450,00 грн. Відповідно до ст. 37.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів»франшизу 510,00 грн. відшкодовує особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом (водій ОСОБА_2).

Завдання шкоди майну спричинили йому моральну шкоду, яка проявляється у порушенні нормального способу життя, переживаннях та душевних стражданнях, яку він оцінює в 500,00 гривень.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги частково змінили відмовившись від позовної вимоги стосовно стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 500 гривень. В іншій частині позовні вимоги підтримали та просили стягнути з ОСОБА_2 франшизу по договору страхування 510 грн., стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Країна»страхове відшкодування 4578,24 грн. та витрати на послуги експерта-оцінювача в розмірі 450,00 грн. Стягнути з відповідачів солідарно судові витрати: 1400, грн. витрат на юридичні послуги (правову допомогу); судовий збір; 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Страхова компанія «Країна»про стягнення страхового відшкодування, додаткових витрат, франшизи, моральної шкоди та судових витрат - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 510 грн. страхового відшкодування та судові витрати по справі в сумі 1400 грн. витрат на правову допомогу, 120 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, 60 грн. 39 коп. витрат на сплату державного мита.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Країна»про стягнення страхового відшкодування - відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає законодавству, є незаконним і необґрунтованим, оскільки прийняте при неправильності встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм матеріального та процесуального права та неправильного дослідження та оцінки доказів.

Вказує, що суд першої інстанції правильно вирішив стягнути з ОСОБА_2 510 грн., однак помилково назвавши цю суму страховим відшкодуванням. Сума 510 грн. є франшизою, а не страховим відшкодуванням. Компенсація франшизи і виплата страхового відшкодування здійснюється одночасно згідно п. 37.5 ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зазначає, що суд першої інстанції визнав факт настання страхового випадку, однак помилився у висновках щодо відсутності обов'язку відповідача ПАТ «Страхова компанія «Країна»здійснити страхову виплату. Відповідно до умов договору страхування та ст.ст. 22,37 ЗУ України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у ПАТ «Страхова компанія «Країна»існує зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування перед позивачем.

Крім того вказує, що мотиви, наведені судом першої інстанції у рішенні, по яких відмовлено у задоволенні вимог до відповідача ПАТ «Страхова компанія «Країна»суперечать змісту позову і нормам матеріального права (ст. 22 і ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Обов'язок відповідача ПАТ «Страхова компанія «Країна»виплачувати страхове відшкодування виникає з моменту встановлення судом вини ОСОБА_2 у завданні матеріального збитку. Саме така подія є страховим випадком згідно ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». За умовами договору страхування ВС/5175101 та відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»ПАТ «Страхова компанія «Країна»зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування.

Тому просить змінити рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2012 року і стягнути з ОСОБА_2 франшизу по договору страхування 510 грн., стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Країна»страхове відшкодування 4578,24 грн., стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Країна»витрати на послуги експерта-оцінювача в розмірі 450,00 грн. та стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ПАТ «Страхова компанія «Країна»судові витрати: 1400 грн. витрат на юридичні послуги (правову допомогу), 60,39 грн. держмито, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ПАТ «Страхова компанія «Країна»вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги та на законність і обгрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог до них. Просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.

Представник ПАТ«Страхова компанія «Країна», ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з"явилися. Оскільки вони повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, тому є законні підстави для розгляду справи в їх відсутність.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив зі встановлених обставин того, що 27 грудня 2010 року близько 14 год. 30 хв. в м. Рівне на перехресті вулиць С. Петлюри - Мазепи водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ІЖ 27175 державний НОМЕР_1 створив аварійну ситуацію, внаслідок чого відбулася дорожньо- транспортна подія. В результаті зіткнення було пошкоджено транспортний засіб ОСОБА_1 (ВАЗ 2105 д.н.з НОМЕР_2) та автомобіль ЗІЛ 43362 д.н.з.НОМЕР_3.

Станом на 27 грудня 2010 року цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/5175101 від 22.04.2010 р. в ПАТ «Страхова компанія «Країна». Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну встановлено полісом ВС/5175101 у розмірі 25500 грн., франшиза 510 грн.

Автомобілю позивача заподіяна матеріальна шкода в зв'язку із пошкодженням автомобіля ВАЗ 2105 д.н.з НОМЕР_2. Розмір шкоди, відповідно до звіту № 002П від 10 січня 2011 року складає 5088,24 грн.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що учасники дорожньо- транспортної події, чи власники автомобілів до ПАТ СК «Країна»з повідомленням про страховий випадок не звертались, тому ПАТ СК «Країна»свої зобов'язання за Полісом та Законом ОСЦПВ перед ОСОБА_1 не порушило, тому вимоги в цій частині є недоведеними.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону та відповідає обставинам справи.

Так, відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Стаття 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлює, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України; вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Крім того, ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; є) підпис заявника і дата подання заяви.

До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Страховик зобов'язаний надавати консультаційну допомогу заявнику при складанні заяви та на прохання заявника зобов'язаний ознайомити його з відповідними нормативними актами та порядком обчислення страхового відшкодування.

Ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення. Якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.

Як встановлено, представники позивача та відповідач ОСОБА_2 не подали суду доказів про те, що учасники дорожньо-транспортної пригоди повідомили страховика у встановлені законом терміни про факт ДТП, крім того, представники позивача не надали доказів того, що ОСОБА_1 звертався до ПАТ «Страхова компанія «Країна»з письмовою заявою та подав необхідні для розгляду його заяви документи. Дані обставини не заперечив представник апелянта і апеляційному суду.

За таких обставин суд обгрунтовано зазначив, що позивач не виконав покладені на нього згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язки, що перешкоджає відповідачу розглянути дане питання та прийняти рішення.

Поскільки, доводами апеляційної скарги зазначені висновки суду не спростовуються, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення щодо встановлених апеляційним судом обставинам.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що підлягають до задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 510 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, проте, суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, або порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення.

Підставою для скасування рішення, відповідно до ст. 309 ч.1 п.3, п.4 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними, якщо не застосовано закон, який піддягав застосуванню до спірних правовідносини або застосований закон, який не підлягав застосуванню.

Як встановлено, ПАТ СК «Країна»свої зобов'язання за Полісом та Законом ОСЦПВ перед ОСОБА_1 не порушило, встановлено, що вимог в цій частині є недоведеними.

Однак, позовні вимоги до ОСОБА_2, заявлені як вимоги про стягнення франшизи, а стягнуто як страхове відшкодування. Вимог про відшкодування матеріальної шкоди з інших підстав не заявлялося.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За таких обставин слід відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 510 грн. франшизи за договором страхування.

При цьому слід роз"яснити про право позивача на звернення до суду з вимогами до відповідача з інших правових підстав.

Оскільки відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог вцілому, тому підлягає до скасування і рішення в частині стягнутих на користь позивача судових витрат по справі: 1400 грн. витрат на правову допомогу; 120 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу; 60 грн. 39 коп. витрат на сплату судового збору.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували зазначені висновки суду, ОСОБА_1 суду не надав.

Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку позивач висновки суду не спростував.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 33, 35, 36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 510 грн. страхового відшкодування скасувати.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 510 грн. франшизи за договором страхування.

Скасувати рішення в частині стягнутих судових витрат по справі: 1400 грн. витрат на правову допомогу; 120 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу; 60 грн. 39 коп. витрат на сплату судового збору.

В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : С.П. Ковалевич

С.В.Хилевич