АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/5812/2012р Головуючий 1 інстанції- Зеленькова Н.Г.

Справа № 2/2005/19/2012 Доповідач -Хорошевський О.М.

Категорія: житлові

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С. при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Борівського районного суду Харківської області від 03 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення порушених прав, виселення і стягнення 24 000 грн. за користування житлом, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівля -продажу житлового будинку та про визнання недійсною довіреності, -

встановила:

У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом після уточнення якого просила визнати припиненим усний договір найму житлового будинку АДРЕСА_1 від 30.07. 2010 року, виселити ОСОБА_1 та членів його сім'ї з зазначеного будинку, зобов'язавши ВРФО Борівського РВ МУ МВС України у Харківській області анулювати реєстрацію зазначених осіб у спірному домоволодінні та стягнути з відповідачів солідарно упущену вигоду за користування житлом у сумі 24000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 17 січня 2007 року вона придбала у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу недобудований житловий будинок готовністю 74% за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач просив дозволити користуватись будинком доки знайде інше житло. У травні 2007 року вона просила відповідача звільнити будинок, проте ОСОБА_1 та члени його сім'ї продовжують користуватися будинком і не допускають її до належного їй майна.

Вважала, що з моменту укладання договору купівлі-продажу між сторонами було укладено договір найму у усній формі.

Розрахунок розміру упущеної вигоди зроблено позивачем виходячи з ринкової плати по смт. Борова у розмірі 500 грн. за місяць за 48 місяців.

У зустрічному позові ОСОБА_1 після уточнення просив визнати недійсним договір купівлі - продажу спірного будинку від 17 січня 2007 року покупцем за яким була ОСОБА_2 визнати недійсною довіреність яку він видав 11.04. 2006 року на ім'я його представника ОСОБА_4, стягнути з ОСОБА_4 на його користь 1 600 доларів США та 6 740 грн.

Зазначив, що спірний недобудований будинок придбав у 2004 році, оселився у ньому разом із сім'єю і добудував його. У 2004 році він опинився у складному матеріальному становищі у результаті чого взяв у борг у ОСОБА_4 2 000 доларів США.

У забезпечення виконання боргових зобов'язань він на вимогу ОСОБА_4 видав останньому довіреність нотаріально посвідчену 11.04. 2006 року, зареєстровану за № 827 з правом продажу належного йому будинку.

З ОСОБА_4 він розрахувався передавши частинами 6 740 грн., 1 200 доларів США та 2 000 доларів США. Але ОСОБА_4 без його згоди діючи не у його інтересах передав будинок ОСОБА_5, яка пізніше уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на «ОСОБА_4».

Гроші від продажу будинку ОСОБА_4 йому не повернув. Посилаючись на те, що оспорюванні угоди укладені під впливом оману та в результаті зловмисної домовленості його представника з другою стороною просив позовні вимоги задовольнити. Справа розглядалась судом неодноразово.

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 03 травня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3 та їх сина ОСОБА_6 зі спірного житлового будинку.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 981 грн. 50 коп. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 і задовольнивши його позовні вимоги.

Скарга містить посилання на обставини, викладені у зустрічній позовній заяві.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 11.04.2006 року видав від свого імені довіреність ОСОБА_4 якою уповноважив останнього продати свій недобудований будинок за адресою: АДРЕСА_1, на що дала згоду його дружина ОСОБА_3 Діючи від імені ОСОБА_1 ОСОБА_4 продав цей будинок ОСОБА_5 яка на час розгляду справи є власником спірного будинку і має право на захист прав власника.

Відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд посилався на відсутність підстав для визнання правочинів недійсними, передбачених ст.ст. 230, 232 ЦК України.

Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Судом достовірно встановлено та не заперечувалось сторонами, що 11.04. 2006 року ОСОБА_1 свідомо та з письмового дозволу дружини видав довіреність ОСОБА_4 на право продажу будинку АДРЕСА_1.

Будь-яких доказів того, що зазначену довіреність видана під впливом оману судом першої та апеляційної інстанції надано не було.

Про відсутність оману свідчать і пояснення самого ОСОБА_1 з яких вбачається, що він повною мірою усвідомлював правові наслідки своїх дій.

Оспорюваний договір купівлі-продажу від 17.01. 2007 року ознак, передбачених ст. 232 не містить.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не отримав від ОСОБА_4 грошових коштів від продажу спірного будинку мають інші правові наслідки про застосування яких позивачем не заявлялось.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 судова колегія виходить з приписів ст. 391 ЦК України, згідно яких власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення осіб з будинку, яким вони користуються без законних підстав відповідають вимогам закону.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення з урахуванням вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Борівського районного суду Харківської області від 03 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: