УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0609/4-789/2012
Стаття 165-1КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого.................................... Гузовського О.Г.,
суддів................................Крижанівського В.В., Романова О.В.,
з участю: прокурора........................Калініна С.В.
адвоката..............................................ОСОБА_5
слідчого........................................Світлицького О.О.
обвинуваченого............................ ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали подання за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 27.07.2012, якою відмовлено в задоволенні подання ст. слідчого прокуратури Житомирської області Світлицького О.О. по кримінальній справі про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Новомосковськ Дніпропетровської області,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно матеріалів подання, в період часу з червня по липень 2009 року внаслідок умисних, злочинних дій ОСОБА_8, які виразились у службовому підробленні та у заволодінні державними коштами в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем, державі в особі Державної інспекції з карантину рослин по Житомирській області завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2 018 200 грн. (4 790 000 - 2 771 800), що є особливо великим розміром.
Крім того, встановлено, що директор ТОВ «Агріка-Терра», ОСОБА_8 використав частину коштів, отриманих від Державної інспекції з карантину рослин по Житомирській області за продаж приміщення цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики площею - 860,2 м2, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Промислова - 1/154 у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку. ,
24.07.2009 року директор ТОВ «Агріка-Терра» ОСОБА_8 умисно, з метою легалізації грошових коштів, одержаних злочинним шляхом та отримання незаконного прибутку, перерахував частину отриманих коштів від Державної інспекції з карантину рослин по Житомирській області у сумі 2 018 200 грн. на депозитний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк».
Прокуратурою Житомирської області 29.05.2011 порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_8, за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинене у великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 209 ч. 2 КК України.
30.05.2012 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 115 КПК України.
01.06.2012 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_6 звернувся із поданням до Корольовського районного суду м. Житомира про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 27.07.2012 року подання старшого слідчого СВ прокуратури області про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишено без задоволення.
Своє рішення суд мотивував тим, що з матеріалів кримінальної справи та матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання та реєстрації адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, довідкою комунального підприємства Новомоськовське міське бюро технічної інвентаризації про право власності на частину квартири, паспортом. Із зібраних слідством та захистом характеризуючих даних вбачається, що ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце роботи, за яким характеризується виключно з позитивної сторони, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, ці обставини в їх сукупності становлять стримуючі важелі, які на думку суду забезпечують та забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, стверджує, що постанова суду від 27.07.2012 року про відмову в задоволенні зазначеного подання винесена необгрунтовано, з порушенням норм КПК України і підлягає скасуванню з наступних підстав.
Судом не враховано, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в справі. Також судом не взято до уваги той факт, що обвинувачений є керівником підприємства, яке продало інспекції приміщення та має можливість фальсифікувати документи і чинити тиск на своїх підлеглих - свідків у вказаній кримінальній справі.
Крім цього, судом не враховано суспільну небезпеку злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_8, та те, що вказаним злочином державі заподіяно збитків на суму 4 790 000 грн.
У зв'язку з викладеним, саме запобіжний захід у вигляді взяття під варту може запобігти спробам ухилитись від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність. На підставі чого і було прийнято рішення щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 даного запобіжного заходу.
Просить постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 27.07.2012 про відмову у задоволенні подання старшого слідчого СВ прокуратури Житомирської області про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту скасувати та спрямувати зазначене подання на новий судовий розгляд у іншому складі суду.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, підтримавшого апеляцію, слідчого по справі ОСОБА_6, заперечення на апеляцію ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_5, перевіривши постанову суду відповідно до вимог ст. 382 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд у постанові зазначив, що з матеріалів кримінальної справи та матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання та реєстрації адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, довідкою комунального підприємства Новомоськовське міське бюро технічної інвентаризації про право власності на частину квартири та паспортом. Із зібраних слідством та захистом характеризуючих даних вбачається, що ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце роботи, за яким характеризується виключно з позитивної сторони, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину. Ці обставини в їх сукупності становлять стримуючі важелі, які на думку суду, забезпечують та забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Також в судовому засіданні, з матеріалів кримінальної справи не встановлено, будь-яких об'єктивних даних, які б вказували, що ОСОБА_8 ., перебуваючи на волі буде ухилятись від явки до слідчого, перешкоджати встановленню істини у справі, продовжувати злочину діяльність. Слідчий в судовому засіданні підтвердив ці обставини. В матеріалах кримінальної справи не міститься таких даних, є лише оперативна інформація, що ОСОБА_8 буде ухилитись від слідства та суду , однак суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що ці доводи слідчого не можуть бути взяті до уваги, оскільки ця оперативна інформація не легалізовані встановленому законом порядку.
Крім того, вирішуючи подання, суд першої інстанції врахував твердження слідчого про те, що з часу порушення кримінальної справи , а саме з 29 травня 2012 року ОСОБА_8 з'являвся на виклики, не ухилявся від слідства, до нього не застосовувались приводи, він не оголошувався у розшук, матеріали кримінальної справи не містять фактичних даних, що обвинувачений чинив тиск на свідків, перешкоджає встановленню істини у справі. Це ж підтвердив слідчий при розгляді справи в апеляційному порядку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з ст.148 КПК України, і його належної поведінки. Сама по собі тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Питання відшкодування збитків не може бути предметом дослідження при обранні запобіжного заходу, оскільки воно вирішується під час розгляду кримінально справи по суті, а збитки завдані злочином підлягають відшкодування особою, яка у встановленому законом порядку вироком суду визнана винною у скоєнні злочину (п.п.3,10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 р. «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства».
З уваги на наведене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови суду щодо ОСОБА_8
А тому, керуючись ст.ст. 365, 366, 379, 382 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції Литвинчука Ю.В. залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 27.07.2012 про відмову у задоволенні подання старшого слідчого СВ прокуратури Житомирської області про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - без зміни.
Судді: