ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
м. Сімферополь
20 серпня 2012 р. 11:03 Справа №2а-8671/12/0170/7
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Фурлетової Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Національного центру управління та випробувань космічних засобів
про визнання відмови відповідача протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
за участю:
позивача - ОСОБА_1
відповідач - не з'явився
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у виплаті одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороди за 20 років безперервної військової служби у Збройних Силах України, а також просить зобов'язати відповідача прийняти рішення про виплату грошової винагороди за 20 років безперервної військової служби у Збройних Силах України в розмірі 3106,5грн. та здійснити її фактичну виплату на користь позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відмова відповідача у нарахуванні та сплаті позивачу вказаної грошової винагороди є протиправною, оскільки суперечить нормам діючого законодавства, що регламентує проходження військової служби та сплату грошового забезпечення військовослужбовцям.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причин неявки суд не повідомив. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.14-16), в яких він просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач надіслав суду заяву (а.с.18), в якій просить розглянути справу у відсутність його представника.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) є державною бюджетною установою, а військовослужбовці, які проходять службу на посадах працівників НЦУВКЗ відряджені до Національного космічного агентства України із залишенням на військовій службі.
ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у НЦУВКЗ на посаді провідного спеціаліста (з науково - інформаційного забезпечення) групи науково - дослідної роботи та координації міжнародних програм.
Станом на 01.08.2012 року строк безперервної військової служби позивача складав 20 календарних років.
Позивач 01.08.2012 року звернувся до відповідача з рапортом про виплату йому одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної військової служби в Збройних Силах України.
Відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті грошової винагороди.
Статтею 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким також встановлюється єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст.1 Закону).
У ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі Постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (п. 2 Постанови № 1294).
Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Інструкція №260), якою визначений порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Згідно з п.1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
У п. 32.1 Інструкції № 260 вказано, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода в таких розмірах:
строк безперервної календарної розмір винагороди
військової служби (посадовий оклад і оклад за військовим званням)
15 років 1,0;
20 років 1,5;
25 років 2,0;
30 років 2,5;
35 років і кожні наступні 3,0.
5 років
Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).
У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.
Як зазначено вище, матеріали справи свідчать про те, що позивач станом на 01.08.2012р. має 20 років безперервної військової служби у Збройних Силах України. Зазначений факт не заперечується відповідачем та підтверджується наданим ним витягом із послужного списку.
До матеріалів справи залучена довідка-розрахунок № 1416/41 від 02.08.2012р., відповідно до якої посадовий оклад позивача складав 1941 грн., оклад за військовим званням 130 грн., в наслідок чого сума винагороди за тривалість безперервної військової служби дорівнює 3106,50грн.
Вивчивши зазначені документи, суд дійшов висновку, що після 01.08.2012 року позивач на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та згідно з положеннями Постанови №1294 та Інструкції №260 має право на отримання 3106,50 грн. винагороди за 20 річну тривалість безперервної військової служби.
П. 1 Постанови КМУ № 104 від 07.02.2001р. "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" (далі Постанова №104) встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до п.78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України №1053 від 07.11.2001 року, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у виплаті одноразової грошової винагороди діяв всупереч вимог діючого законодавства без урахування дійсних обставин справи.
Вивчивши обставини справи, керуючись визначеним у ст. 8 КАС України принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, діючи відповідно до ст. 9, ст.11 КАС України, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено право позивача на отримання одноразової винагороди, у зв'язку з чим права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправною відмови відповідача у виплаті позивачу грошової винагороди та стягнення з відповідача одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.
В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанова складена в повному обсязі 24.08.2012р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів (96552, АР Крим, Сакський район, с. Вітине) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної військової служби у Збройних Силах України у розмірі 3106,50грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 107,30грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Маргарітов М.В.