У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

09 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4477/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання: Яковенка Дмитра Олександровича

представників позивача: Чабан А.О., Маковій О.В.

представника відповідача: Комлєвій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представників позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі

за позовом: Вінницької митниці

до: відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області

про: скасування постанов та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Вінницької митниці до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанов та зобов'язання вчинити дії.

09 жовтня 2012 року до початку розгляду справи по суті представниками позивача заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення виконання постанови про відкриття виконавчого провадження державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області від 04 вересня 2012 року по виконавчому провадженню №22365468 про стягнення з Вінницької митниці виконавчого збору у розмірі 18204 грн. 44 коп. до закінчення судового розгляду та вирішення справи по суті. Клопотання мотивоване тим, що невжиття таких заходів може заподіяти шкоду правам та інтересам Вінницької митниці.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання та просили його задовільнити.

Представник відповідача при вирішенні даного клопотання поклалася на розсуд суду.

Розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову, заслухавши думку представника відповідача з приводу цього клопотання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Особливості інституту забезпечення адміністративного позову врегульовані статтями 117 та 118 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

З аналізу наведеної норми випливає, що законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Серед них такі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із таким клопотанням та обгрунтувати їх.

Тому, під час вирішення клопотання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На думку суду, подання адміністративного позову, предметом якого є скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не є беззаперечним доказом того, що рішення є протиправним.

Більше того, будь-яких обґрунтованих підстав чи доводів в підтвердження того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до винесення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суду наведено не було.

Відтак, із заявленого клопотання не вбачається, в чому саме полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, так само як і обставин, які вказують на те, що для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль у разі невжиття відповідних заходів.

Таким чином, клопотання позивача є необгрунтованим, адже заявником не доведено наявності хоча б однієї підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також не надано доказів, які б підтверджували відповідні обставини.

За наведених обставин клопотання не може бути задоволеним.

З приводу способу забезпечення адміністративного позову, то суд звертає увагу на положення частин 3 та 4 статті 117 Кодексу, якими передбачено, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах -зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, та заборони вчинення певних дій.

Натомість, заявник звернувся до суду з клопотанням вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення виконання рішення суб'єкта владних повноважень, що не узгоджується із приписами частин 3 та 4 статті 117 Кодексу, адже цією нормою не передбачено такого способу забезпечення адміністративного позову, як зупинення виконання рішення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд не знаходить достатніх та обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254 КАС України,

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання представників позивача щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович