К о п і я

Справа № 2 - 2456/08

           Р І Ш Е Н Н Я

            І м е н е м    У к р а ї н и

05 червня 2008 року                                                                                              місто Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді   Шепітко І.Г.

при секретарі            Чорній А.О.

за участі представника позивачки ОСОБА_1.

представників відповідачів Сердюкова Б.Л. та Нан Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 22 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів та Одеської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

           В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася 25.02.2008 року до суду з позовом про визнання земельної ділянки площею 0.0341 га., розташованої за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, спадковим майном, встановлення факту прийняття спадщини, визнання за нею права власності на дану земельну ділянку у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3, та зобов'язання співвідповідача по справі Одеську регіональну філію державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” зареєструвати за нею таке право. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що після смерті батька отримала в Четвертій державній нотаріальній конторі свідоцтво про право власності на 32/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Одесі, постійно проживає в будинку та користується ним, за життя батька зазначена земельна ділянка була передана йому у власність згідно рішення №1583-ХХІV від 11.07.2003 року Одеської міської ради, однак державний акт на право приватної власності на неї він не отримав через хворобу, тому на даний час позивачка не може отримати через державну нотаріальну контору свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримав вимоги за позовом у повному обсязі, суду пояснив, що рішення Одеської міської ради чинне, земельна ділянка була передана у власність спадкодавця і являється спадковим майном та зазначив, що звернення позивачки до суду гарантується нормами Конституції України.

Представник відповідача по справі Одеського міського управління земельних ресурсів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що на даний момент земельна ділянка належить Одеській міській раді, оскільки спадкодавець за життя не отримав державний акт на земельну ділянку, тому вона не являється спадковим майном, рекомендував представникові позивачки звернутися спадкоємцям до Одеської міської ради та в установленому порядку вирішити дане питання. Заперечення представника Одеського міського управління земельних ресурсів підтримав також представник Одеської міської ради.

Крім заперечень представник Одеського міського управління земельних ресурсів Сердюков Б.Л. заявляв клопотання про залишення позову без руху, оскільки він не відповідає вимогам ст.119-120 ЦПК України, а саме: встановлення факту здійснюється в окремому провадженні, визнання права власності - в позовному, а зобов'язання Одеської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” вчинити певні дії розглядається в порядку адміністративного судочинства відповідно до КАС України. Після відмови суду у задоволенні клопотання представник Одеського міського управління земельних ресурсів заявив клопотання про залишення позову без розгляду з тієї підстави, що позивачкою був пропущений строк позовної давності, у задоволенні якого судом також було відмовлено.

Представник Одеської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином сповіщений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні і наявних у справі матеріалів, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, котрий приходився батьком позивачки по справі, і після його смерті відкрилася спадщина на все майно, що йому належало на праві власності.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, діти спадкодавця є спадкоємцями першої черги за законом. Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявив, відповідно до ст.1270 ЦК України, впродовж шести місяців з часу відкриття спадщини, про відмову від неї.

У встановлений законом строк позивачка звернулася до Четвертої Одеської державної нотаріальної контори, була відкрита спадкова справа №174/2004 та 18.10.2004 року позивачці видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 32/100 частки будинковолодіння  АДРЕСА_1 у м. Одесі.

Позивачка є громадянкою України, зареєстрована та проживає з 08.10.1997 року у зазначеному будинку.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно даної статті вбачається, що у зв'язку зі смертю фізичної особи припиняються лише ті його права та обов'язки, що не містять майнового змісту та нерозривно пов'язані з особою померлого.

Оскільки позивачка постійно проживала зі спадкодавцем з 1997 року, вона фактично прийняла спадщину, тобто усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві.

Земельна ділянка, на якій розташовані 32/100 частки зазначеного домоволодіння, має площу 0.0341 га., згідно Рішення Одеської міської ради №1583-ХХІV від 11.07.2003 року “Про затвердження матеріалів інвентаризації та передачу у приватну власність земельної ділянки”, вона була передана у безоплатну приватну власність ОСОБА_3, котрий за свого життя не встиг оформити державний акт на право приватної власності. Будь-яких доказів щодо скасування зазначеного рішення Одеської міської ради відповідачами не надано.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До передбачених статтею 1219 ЦК України прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини, спірні права на земельну ділянку не відносяться, оскільки не носять публічний характер, а мають майновий зміст.

Заперечення представників відповідачів щодо можливості отримання акту на земельну ділянку через повторне звернення до Одеської міської ради із відповідною заявою спадкоємицею суд до уваги не приймає, оскільки вони суперечать нормам ст.ст.13, 14, 41, 55 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст.ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України, якими передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом невизнаного права, в тому числі і права на передачу їй у власність земельної ділянки на яку вона набула право у порядку спадкування у відповідності до ст. 1225 ЦК України і яка за рішенням органу місцевого самоврядування передана у приватну власність спадкодавцю.

Щодо цивільної юрисдикції в частині вимог про зобов'язання вчинити певні дії, то заперечення суд вважає також безпідставними, оскільки згідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а вимоги позивачки про зобов'язання Одеської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” зареєструвати на її ім'я право власності на спірну земельну ділянку, - випливають із таких правовідносин.

У відповідності до ч.2 ст.8 ЦК України та ч.8 ст.8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 30 від 22.12.1995 року, якщо квартира (будинок) не була передана у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено при наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві. Аналогічні роз'яснення дані у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004 року щодо спадкування права на земельну частку (пай).

Враховуючи, що на підставі ст.ст.12, 40 ЗК України, за рішенням органу місцевого самоврядування земельна ділянка передана у приватну власність спадкодавцю, тому згідно з ч.1 ст.81 ЗК України позивачка, як громадянка України, яка фактично прийняла спадщину, набуває права власності на спадкове майно - земельну ділянку, без зміни її цільового призначення.

Таким чином суд прийшов до висновку, що земельна ділянка площею 0.0341 га., розташована за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1 являється спадковим майном і на неї поширюються норми спадкового права, позивачка фактично прийняла спадщину, інші спадкоємці, які б прийняли зазначене спадкове майно після смерті ОСОБА_3. - відсутні.

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивачки правомірні й обґрунтовані, регулюються нормами ст.ст.13, 14, 41, 55 Конституції України, ст.ст.1225, 1261, 1268 - 1270 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 40, 81 ЗК України і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 61, 64, 209, 212-215, 218, 222, 256, 259 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів та Одеської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” про визнання права власності у порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати земельну ділянку площею 0.0341 га., розташовану за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, спадковим майном після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті її батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0.0341 га., розташовану за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язати Одеську регіональну філію державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” зареєструвати на ім'я ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0.0341 га., розташовану за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Копію рішення направити відповідачам по справі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, що подається до Суворовського районного суду м. Одеси протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

            Суддя:    /підпис/