Справа № 22-2067-2006р.       Головуючий у 1-й інстанції: Могильний О.П.

Категорія:   0                               Доповідач: Белінська І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2006 року       Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді   - Полежая В.Д.,

суддів                     - Белінської І.М., Черниш Т.В.,

при секретарі            - Шевченко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляцій­ною скаргою фермерського господарства «Хлібороб-Р» на ухвалу Кіров­ського районного суду М.Кіровограда від 30 січня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Кіровського районного суду М.Кіровограда від 30 січня 2006 року накладено арешт на майно та грошові кошти селянського(фер-мерського) господарства «Хлібороб» на суму 225 000 гривень в порядку забезпечення позову ОСОБА_1 та ін. до Державної виконавчої служби Кіровоградського району та до селянського (фермерського) господарства «Хлібороб» про стягнення розтраченого майна.

В апеляційній скарзі ФГ «Хлібороб-Р» ставиться питання про скасування цієї ухвали через порушення судом 1-ї інстанції норм процесу­ального права. Вказується на те, що суд вирішив питання забезпечення позову без достатніх підстав, не взявши до уваги суть позовних вимог та предмет спору, оскільки до майна, про стягнення якого заявлені вимоги, решта позивачів, крім ОСОБА_2, не мають ніякого відношення. До того ж позов ОСОБА_2 до ФГ «Хлібороб» та ПП «Павлекс» ухвалою Кіровського районного суду М.Кіровограда від 19.10. 2004 року залишений без розгляду. ПП «Павлекс» розрахувався з ОСОБА_2 Проте, під час залишення позовної заяви без розгляду суд не вирішив питання про скасування арешту майна.

Крім того, накладення арешту на рахунок підприємства призведе до припинення господарської діяльності фермерського господарства.

Заслухавши пояснення представника ФГ «Хлібороб-Р» Моргун Л.Б., яка просила скасувати ухвалу, заперечення представника позивачів ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду 1-ї інстанції в порядку та межах, встановлених ст..ст.303-304 ЦПК України, колегія суддів вирішила, що ухвала від 30.01.2006 року підлягає скасуванню з таких підстав.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, керуючись доказами, наданими стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що позовна заява не є надуманою і дійсно свідчить про наяв­ність спору; існує дійсна і реальна загроза невиконання чи ускладнення виконанню можливого рішення суду; позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось альтернативним, а також у співмір-ності заявлених позовних вимог із обраним способом забезпечення позову, з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу і майновий стан відповідача тощо. При оцінці зазначеної співмірності суд повинен також враховувати безпосередній зв»язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність і достатність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті, особливо брати до уваги, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Як видно із змісту позовних вимог, предметом спору є відшкодування майнової шкоди, завданої відповідачами - Державною виконавчою службою Кіровоградського району та Фермерським господарством «Хлібороб-Р»-внаслідок розтрати переданого на зберігання майна, на яке був накладений арешт на виконання ухвали Кіровського районного суду м.Кіровограда від 22.03.2004 року. Звертаючись з позовом, позивачі зазначали, що директор ФГ «Хлібороб-Р» ОСОБА_4 привласнив та розтратив передане йому на зберігання насіння соняшнику, що підтверджується актом державного вико­навця від 5.01.2005 року про відсутність частини переданого на зберігання майна у приміщенні току у с.Шевченкове.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд належним чином не з»ясував, фізична чи юридична особа є відповідальною за збереження описаного майна. Із змісту позовних вимог вбачається, що майно - 150 тон насіння соняшнику було передано на зберігання ОСОБА_4, який розтратив його. В той же час відповідачем у справі притягнуто ФГ «Хлібо­роб-Р», на майно якого накладено арешт ухвалою, що оскаржується. Сам ОСОБА_4 відповідачем не зазначений. За таких обставин, вважається, що питання накладення арешту на майно та грошові кошти ФГ «Хлібороб-Р» вирішене передчасно, без належного з»ясування обставин, що мають значе­ння для його вирішення. Крім того, суду належало вияснити, чи є чинною ухвала суду, на підставі якої було описане майно ПП «Павлекс» та передане на зберігання ОСОБА_4

Наведене свідчить про те, що питання забезпечення позову вирішене судом 1-ї інстанції без додержання вимог ст..ст.151, 152, 209, 210 ЦПК України, що є підставою для скасування ухвали.

Позов пред»явлений до суду у січні 2006 року, 30 січня 2006 року постановлена ухвала про забезпечення позову, яка відповідно до ч.9,10 ст.153 ЦПК України, повинна бути виконана. Оскарження ухвали про забез­печення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подаль­шому розгляду справи. До цього часу справа судом 1-ї інстанції не розгля­нута. За таких обставин вжиті судом заходи забезпечення позову дійсно тривалий час перешкоджають господарській діяльності ФГ «Хлібороб-Р», на що обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 303,304,307,312-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 30 січня 2006 року про вжиття заходів забезпечення позову - скасувати. Матеріали щодо вирішення цього питання повернути до суду 1-ї інстанції для приєднання до матеріалів цивільної справи № 2-1460-2006 р. та для нового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підляга.