Справа № 2-1793/12

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєва Т.Г. ,

при секретарі - Хлуд А. Ю.,

за участю

представників позивача: Брусники А.М., Осадчого А.М.

відповідача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_5 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.09.2009 року АТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_5 уклали договір страхування № АТК 192209 майнових інтересів власника автомобіля «Тойота», р. н. НОМЕР_1.

18 листопада 2009 року відбулася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями «БМВ», р. н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, та застрахованим автомобілем «Тойота», р. н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3

Відповідно до Страхового акту від 13 грудня 2010 року зазначена подія була визнана страховою.

Згідно з розрахунку страхового відшкодування №14175 вартість матеріального збитку, що було завдано власнику автомобіля «Тойота», р. н. НОМЕР_1 складає 5 739,64 грн.

Відповідно до розпорядження №007581 від 14 грудня 2010 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Тойота», р. н. НОМЕР_1 в розмірі 5 739,64 гривень шляхом взаємозаліку із АТ «ПРОСТО - страхування». Таким чином, фактичні витрати страхової компанії, що пов'язані з цим страховим випадком складають 5 739,64 гривень.

В судовому засіданні представники позивача в повному обсязі підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними, так як відповідач не згодний з ремонтною калькуляцією, вважає, що зазначені в ній суми не відповідають дійсності та являються значно завищеними, розрахунок суми стягнення не підтверджений належним експертом.

Судом до участі в розгляді справи в якості третьої особи було залучено ОСОБА_5, який в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 09.09.2009 року АТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_5 уклали договір страхування № АТК 192209 майнових інтересів власника автомобіля «Тойота», р. н. НОМЕР_1. (а.с.4).

18 листопада 2009 року відбулася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями «БМВ», р. н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, та застрахованим автомобілем «Тойота», р. н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3(а.с.12), яка відповідно до ст.61 ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Тойота», р. н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5

Згідно з розрахунку страхового відшкодування №14175 вартість матеріального збитку, що було завдано власнику автомобіля «Тойота», р. н. НОМЕР_1 складає 5 739,64 грн.

Відповідно до розпорядження №007581 від 14 грудня 2010 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Тойота», р. н. НОМЕР_1 в розмірі 5 739,64 гривень шляхом взаємозаліку із АТ «ПРОСТО - страхування». Таким чином, фактичні витрати страхової компанії, що пов'язані з цим страховим випадком складають 5 739,64 гривень.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страхової організації, що сплатила страхове відшкодування за майновим страхуванням, переходить у межах цієї суми право вимоги, яку страхувальник (або інша особа, яка одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно із ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Тойота», р. н. НОМЕР_1 застрахована у ПАТ «ПРОСТО -страхування».

У зв'язку з настанням страхового випадку, 14 грудня 2010 року ПАТ «ПРОСТО страхування» виплатило страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Тойота», р. н. НОМЕР_1 в розмірі 5 739,64 гривень шляхом взаємозаліку із АТ «ПРОСТО - страхування». Таким чином, фактичні витрати страхової компанії, що пов'язані з цим страховим випадком складають 5 739,64 гривень.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки транспортним засобом «БМВ», р. н. НОМЕР_2 керував відповідач, який визнаний винним у скоєній ДТП, то він зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки, що сталися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, тому з відповідача повинно бути стягнуто на користь позивача витрати по сплаті страхового відшкодування в розмірі 5 739 (п'ять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 64 коп.

В судових засіданнях відповідач не погодився з розміром матеріальних збитків, що зазначений в розрахунку страхового відшкодування № 14175 від 13.12.2010 року, проте, останніми не заявлялося клопотання про проведення автотоварознавчої експертизи.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмірі не встановлено законом.

Таким чином суд приходить до висновку що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 257,258,261,993, 1187, 1191 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_5 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» суму шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 5 739 (п'ять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» витрати з оплати судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя