Справа №2-639/08                  

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

       06 серпня 2008 року

      Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра  О.О., при секретарі Кузьма Т.В., з участю позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Берегово справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 та зняття його з реєстрації,

                                                              В С Т А Н О В И В  :

           ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 та зняття його з реєстрації. Позов мотивовано тим, що вказаний будинок належить позивачці на праві власності в цілому, відповідач же не будучи членом її сім»ї, зареєстрований в будинку, хоча фактично в ньому не проживає, знятись з реєстрації добровільно не бажає.

            В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві та пояснила, що вказаний будинок належить позивачці на праві власності в цілому. Відповідач був прописаний в будинок ще під час попереднього шлюбу чоловіка позивачки. Він зареєстрований у вказаному будинку, однак протягом двадцяти останніх років їздить на заробітки, приїжджає додому раз-два на рік, тому фактично в будинку не проживає. Останній раз приходив у будинок у жовтні 2007 року. Знятися добровільно з реєстрації не бажає, що перешкоджає позивачу в отриманні житлових субсидій і користуванні своєю власністю на власний розсуд, тягне зайві витрати по оплаті комунальних послуг.  Твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_2 не має іншого місця проживання вважала безпідставним, оскільки чоловіком позивачки у 1992 році був подарований відповідачу будинок АДРЕСА_2.  Будинок вже старий, але провівши ремонтні роботи, там можна проживати. Крім того, на подвір'ї було розпочато будівництво нового будинку, однак відповідач останні 16 років ніяких робіт в будинку не проводить, хоча  матеріально має таку можливість, оскільки все життя пропрацював на заробітках, хизується високими заробітками. Крім того, мав би можливість продати свій будинок, який розташований на земельній ділянці значних розмірів, і придбати собі інше житло. Додала також, що відповідач, повертаючись з заробітків, пиячить, у нетверезому стані влаштовує дома сварки, ображає позивачку та її чоловіка, які є особами похилого віку; чоловік позивачки хворіє на цукровий діабет, а вона має серцеву аритмію, тому усякі хвилювання негативно впливають на їх здоров'я. Просила анулювати реєстрацію ОСОБА_2 у  будинку АДРЕСА_1 та визнати його втративши право користування цим жилим приміщенням.

            Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що відповідач був прописаний в будинку АДРЕСА_1 ще за життя своєї матері, яка була дружиною ОСОБА_5- чоловіка позивачки. Не заперечував, що відповідач має у власності жилий будинок, однак в ньому не бажає проживати, оскільки будинок знаходиться в занедбаному і непридатному для проживання стані. Не заперечував, що відповідач протягом багатьох років проживає за кордоном, де працює.

        Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони  посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази сторін на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного .

      Як встановлено в судовому засіданні будинок АДРЕСА_1 належить позивачці на праві приватної власності в цілому на підставі договору дарування від 14.06.2007 року. Дана обставина підтверджується копією договору дарування від 14.06.2007 року, витягом з Державного реєстру право чинів та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно ( а.с.10-12).

      Відповідно до ст.4 Закону України «Про власність», власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.  

      Відповідно до вимог ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

      Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 не є членом сім»ї позивача, фактично в будинку АДРЕСА_1 не проживає, протягом багатьох років виїжджає за межі країни на заробітки, приїжджає в м.Берегово на кілька днів 1-2 рази на рік. Останній раз був в будинку у жовтні 2007 року, однак з реєстрації за вказаною адресою не знявся, що перешкоджає власнику будинку-ОСОБА_1, здійснювати права власника у повному обсязі, в тому числі отримувати житлові субсидії, тягне зайві витрати по оплаті комунальних послуг.

      За таких обставин, суд вважає позов ОСОБА_1 у частині зняття ОСОБА_2 з реєстрації з будинку обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню.

      В частині позову про визнання ОСОБА_2 втративши право на користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 суд вважає відмовити, виходячи з наступного.

       Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на норми закону, які регулюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, в той час, як будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

       Заперечення позивача з приводу того, що він не має іншого житла для проживання, суд до уваги не приймає, оскільки згідно  довідки КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації БРР» №1858 від 16.11.2007 року, відповідач ОСОБА_2 є власником жилого будинку АДРЕСА_2 в цілому на підставі договору дарування від 30.09.1992 року ( а.с.6).

           Посилання відповідача на те, що належний йому на праві власності жилий будинок не придатний для проживання, суд до уваги не приймає, оскільки в акті розгляду скарги-заяви від 25.04.2008 року, вказано про відсутність в будинку водопостачання та водовідведення, а також про часткову руйнацію будинку в зв'язку з не проведенням поточних ремонтів, що не доводить непридатність проживання в ньому.

             Крім того, зі змісту вказаного акту не вбачається, за чиєю заявою він був складений: в ньому є відомості і про те, що акт складений на розгляд скарги-заяви мешканців АДРЕСА_3, і відомості, про складення акту на основі заяви мешканця АДРЕСА_2 ( вказані в акті вулиці знаходиться в різних кінцях м.Берегово). Вказаний акт також належним чином не завірений ( а.с.37)

            Крім того,  відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України, власність зобов'язує. Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не підтримує належне йому майно у відповідному стані через те, що протягом багатьох років працює за кордоном і не бажає займатися своєю власністю. Не використовує він і інших можливостей для забезпечення себе житлом.

       Керуючись ст.ст.41,55 Конституції України, Законом України “Про власність”, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання», ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.15, 57-60, 208, 209, 212, 292, 294 ЦПК України,

                                                                         Р І Ш И В  :

      позов задовольнити частково.         

      Анулювати реєстрацію ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в будинку АДРЕСА_1.

     В іншій частині позовних вимог відмовити.

     З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися в приміщенні суду 07 серпня 2008 року.

     Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня оголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

                              Головуючий                                                             О.О.Фейір

                                                                                                                       Справа №2-639/08                  

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

       06 серпня 2008 року

      Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра  О.О., при секретарі Кузьма Т.В., з участю позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Берегово справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 та зняття його з реєстрації,

                                                        В С Т А Н О В И В  :

          Зважаючи на потребу у наведенні доводів, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити ступну та резолютивну частини рішення.

       Керуючись ст.ст.41,55 Конституції України, Законом України “Про власність”, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання», ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.15, 57-60, 208, 209, 212, 292, 294 ЦПК України,

                                                                         Р І Ш И В  :

      позов задовольнити частково.         

      Анулювати реєстрацію ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в будинку АДРЕСА_1.

     В іншій частині позовних вимог відмовити.

     З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися в приміщенні суду 07 серпня 2008 року.

     Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня оголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

                              Головуючий                                                             О.О.Фейір