Справа №1-84/08                                                               

                                                                        В И Р О К

                                                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

      14 липня 2008 року

       Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра О., при секретарі Кузьма Т.В., з участю прокурора Романа В.І., адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Берегово справу про обвинувачення

                                            ОСОБА_1,

                                        ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м.Мукачево,

                                         мешканки АДРЕСА_1,

                                         циганки, без освіти, не працюючої , раніше не судимої,

                                         проживає у фактичному шлюбі, на утриманні має 6 малолітніх

                                         дітей, громадянки України,

за ст.ст.166, 304 КК України ,

                                                            В С Т А Н О В И В :

        ОСОБА_1, будучи матір»ю малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, всупереч  положень ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст.150 Сімейного кодексу України, в період з січня 2008 року по березень 2008 року злісно не виконувала своїх обов»язків по догляду за своїм малолітніми дітьми, не піклувалася про їх духовний, матеріальний та моральний розвиток, навчання, підготовку до праці, не забезпечувала нормальні санітарно-побутові у мови проживання, не зареєструвала дітей в органах РАЦС-у та закладах МОЗ, що потягло за собою тяжкі наслідки для малолітніх, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внаслідок неналежного контролю та виховання, систематично жебракували, не відвідують школу, що вплинуло на їх духовний та моральний розвиток та потягло за собою суттєве відставання розумового розвитку.

        Крім того, ОСОБА_1 в період з січня 2008 року по березень 2008 року в денний час доби на вокзалі ст.Батьово Берегівського району, застосовуючи психічний тиск на своїх малолітніх синів, шляхом умовляння схилила останніх до систематичного випрошування грошей та інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб, привласнюючи собі матеріальні цінності, здобуті шляхом жебракування малолітніх.

         В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину свою повністю визнала і пояснила, що вона проживає разом з 6 малолітніми  дітьми, яких виховує сама. Підсудна не має місця роботи, матеріальну допомогу на утримання дітей від держави не отримує, оскільки діти не зареєстровані, тому коштів на утримання сім»ї не має. Сім»я проживає у край важких матеріальних умовах. Щоб мати можливість утримувати сім'ю, в період з січня по березень 2008 року умовила малолітніх синів жебракувати на залізничній станції Батьово. Ствердила, що малолітні заняття у школі не відвідують взагалі. Отримані внаслідок жебракування гроші, підсудна витрачала на утримання сім”ї. У вчиненому щиро покаялась, обіцяла більше не порушувати закон, просила суд не карати її суворо.

     Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності , суд вважає вину підсудної ОСОБА_1 доведеною у злісному невиконанні батьками встановлених законом обов»язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки та у втягненні неповнолітніх у зайняття жебрацтвом і дії винної слід кваліфікувати за ст.ст.166 та 304 КК України.

      Обираючи підсудній міру покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину.

       Те, що ОСОБА_1 вину свою визнала і щиро покаялася, має на утриманні шістьох малолітніх дітей, яких виховує сама, важкий матеріальний стан її сім'ї, суд враховує як обставини, що пом'якшують покарання .

       Обставин , що обтяжують покарання винної по справі не встановлено .

       Враховуючи особу ОСОБА_1, обставини справи, суд вважає за можливе її виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства .

       Керуючись ст.ст.323, 324, 327, 349 КПК України ,

                                                        З А С У Д И В :

        ОСОБА_1 за ст.166 КК України на 2 роки позбавлення волі.

        За ст.304 КК України ОСОБА_1 засудити на 1 рік позбавлення волі.

        На підставі ст.70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити 2 роки позбавлення волі.

       На підставі ст.79 КК України звільнити засуджену від відбування покарання із строком випробування на 1 рік .

       Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироком в законну силу залишити попередній- підписку про невиїзд.

        Вирок оголошений і може бути оскарженим протягом 15 діб з дня його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

                    Головуючий                                                                     О.О.Фейір