17.04.2012 Справа № 2-1565/12

Справа 2-1565/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2012 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді Римара Є.П.,

при секретарі Лозівській Н.О.,

В присутності позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача, посилаючись на те, що 05.12.2009 року остання позичила у нього грошові кошти в сумі 20 000 гривень. Вказані грошові кошти Відповідач зобов'язувалась повернути до 14.12.2009 року, про що була складена відповідна розписка. Станом на листопад 2011 року, незважаючи на неодноразові нагадування Позивача, Відповідач грошові кошти не повернула, чим порушила свої зобов'язання. Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму боргу у розмірі суму боргу у розмірі 22 974,00 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 1 195,07 грн., суму відсотків за користування позикою, що становить 3 352,33 грн., а також 700,21 грн. судових витрат.

При цьому Позивач також посилається на положення ст. 526 ЦК України, якою визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У відповідності ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про місце, час та дату розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, причин нез'явлення не пояснила, будь-яких заяв, клопотань, пов'язаних з розглядом справи суду не надала, в зв'язку із чим суд вважає можливим провести розгляд справи без присутності Відповідача не підставі наявних в справі доказів.

Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

05.12.2009 року Відповідач ОСОБА_4 позичила у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 20 000 гривень. Вказані грошові кошти Відповідач зобов'язувалась повернути до 14.12.2009 року, про що була складена відповідна розписка (а/с 5). Станом на листопад 2011 року, незважаючи на неодноразові нагадування Позивача, Відповідач грошові кошти не повернула, чим порушила свої зобов'язання. Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму боргу у розмірі суму боргу у розмірі 22 974,00 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 1 195,07 грн., суму відсотків за користування позикою, що становить 3 352,33 грн., а також 700,21 грн. судових витрат, наводячи при цьому в позовній заяві відповідні розрахунки.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким, чином, суд, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо своєчасно повернення суми позики.

При цьому суд в обґрунтування рішення кладе розрахунки заборгованості, наведені в позовній заяві та перевірені в судовому засіданні.

Згідно ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача документально підтвердженні судові витрати по справі, а саме 700 (сімсот) грн. 21 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 22 974 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 00 коп., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 1 195 (одна тисяча сто дев'яносто п'ять) грн. 07 коп., суму відсотків за користування позикою, що становить 3352 (три тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 33 коп., а також 700 (сімсот) грн. 21 коп. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя Римар Є.П.