Справа № 2-84/12

Категорія 42

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

04 квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Мельник А.В. ,

при секретарі - ,

Борисенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив стягнути з відповідача 9453 гривні 51 копійку заборгованості за користування електричною енергією.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною другою ст. 642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або ін.), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Тобто постачання електричної енергії споживачеві, електроспоживання, надання рахунків на його оплату та їх оплата у встановленому порядку підтверджують правовідносини між споживачем і енергопостачальною організацією.

Відповідач який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем електричної енергії, яку постачає Позивач. На ім'я відповідача відкрито особовий рахунок споживача електричної енергії НОМЕР_1

Відповідно до п. п. 19, 21 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою КМУ від 26 липня 1999 р. № 1357 (далі Правила) розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Іншими словами, кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно відповідачем за фактичними показаннями приладу обліку Електроенергії.

Відповідно до п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно із п. 48 Правил користування електричною енергією для населення споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

Станом на 01.12.2011 року заборгованість за спожиту електроенергію становить 8302 гривні 27 копійок, що свідчить про неналежне виконання боржником своїх зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних складає 9453 гривні 51 копійку.

П. 53 Правил визначено, що якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди про користування електричною енергією, її оплату, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства і відповідно до п. 1 ст. 625 зазначеного Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки, незважаючи на попередження про необхідність сплати заборгованості за спожиту електричну енергію, свої зобов'язання Відповідач не виконує, Компанія змушена звернутися до суду за захистом порушеного права.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в письмовій заяві підтримав позов з викладених в ньому підстав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Оскільки відповідач був повідомлений про місце, день та час судового засідання належним чином в порядку статей 74, 76 ЦПК України, в судове засідання не з'явився та від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а позивач не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача в заочному порядку, суд, керуючись ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, розглянув справу заочно на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною другою ст. 642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або ін.), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Тобто постачання електричної енергії споживачеві, електроспоживання, надання рахунків на його оплату та їх оплата у встановленому порядку підтверджують правовідносини між споживачем і енергопостачальною організацією.

Відповідач який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем електричної енергії, яку постачає Позивач. На ім'я відповідача відкрито особовий рахунок споживача електричної енергії НОМЕР_1

Відповідно до п. п. 19, 21 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою КМУ від 26 липня 1999 р. № 1357 (далі Правила) розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Іншими словами, кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно відповідачем за фактичними показаннями приладу обліку Електроенергії.

Відповідно до п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно із п. 48 Правил користування електричною енергією для населення споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

Як вбачається з наданих позивачем та перевірених судом доказів станом на 01.11.2011 року заборгованість за спожиту електроенергію становить 8302 гривні 27 копійок що свідчить про неналежне виконання боржником своїх зобов'язань, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі ст.625 ЦК України суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки враховуючи зміст правовідносин, що виникли між сторонами положення ст. 625 ЦК України в даному випадку не можуть бути застосовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, оскільки суд задовольняє позов з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 812 гривень 20 копійки у відшкодування судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 74, 76, 88, 169 ч. 4, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 8302 гривні 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 812 гривень 20 копійок у відшкодування судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя