Судове рішення #25562354

15.10.2012 Справа № 2605/7315/12


Унікальний № 2605/7315/12

Справа №2/2605/3150/12


РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2012 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді Римара Є.П.,

при секретарі Лозівській Н.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача КМБТІ -СУХАРЕВСЬКОГО А.Л., представника відповідача ТОВ «К.Ф.М.»МАНОХІНОЇ О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Спільного українсько-словацького підприємства у формі ТОВ «К.Ф.М.», Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», третя особа про визнання права власності на нежилі приміщення, -

в с т а н о в и в:

24.04.2012 Позивач звернувся до суду з позовом до Спільного українсько-словацького підприємства у формі ТОВ «К.Ф.М.»(далі -Відповідач-1), Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(далі -Відповідач-2) про визнання права власності на нежилі приміщення, посилаючись на наступне.

20 листопада 2001 року між Спільним Українсько-Словацьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «К.Ф.М.», як продавцем, та ОСОБА_6, як покупцем, був укладений договір, згідно умов якого 21 листопада 2001 року передало продане по Договору купівлі-продажу від 20.11.2001 р. нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_6 прийняв куплене ним нежитлове приміщення за вищевказаною адресою. 27.11.2001 року вказані приміщення були зареєстровані на праві власності за Позивачем.

В період з 14.06.2003 року по 12.07.2004 року Позивачем за власний рахунок було здійснено перепланування нежитлових приміщень, які були прийняті в експлуатацію на підставі Акту про прийняття в експлуатацію після перепланування нежитлового приміщення затвердженого Розпорядженням Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації 21.09.2004 р. за № 829.

З метою одержання правовстановлюючого документу про визнання за Позивачем права власності на нежитлові приміщення загальною площею 574.7 кв.м. Позивач 01.12.2011 року уклав з Спільним українським-словацьким підприємством у формі ТОВ «К.Ф.М.»угоду, за умовами якої останній зобов'язався у строк до 20 січня 2012 року надати Позивачу документ, що засвідчуватиме за Позивачем право власності на нежитлові приміщення, а також документи які необхідні були Відповідачу - 1 в роботі.

Однак, станом на 24.04.2012 року, Спільне українсько-словацьке підприємство у формі ТОВ «К.Ф.М.»не виконало умов договору.

Позивач просив суд розірвати угоду про надання послуг від 01.12.2011 р., укладену між ОСОБА_6 та Спільним українсько-словацьким підприємством у формі ТОВ «К.Ф.М.»., визнати за ОСОБА_6 право власності на нежилі приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 574,7 м2, зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 574,7 м2.

В судовому засіданні представник Позивача наполягав на задоволенні заявленого позову з викладених вище підстав.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала, проти задоволення позовних вимог не заперечувала та при цьому пояснила, що виконати зобов'язання за договором не виявилося можливим, оскільки частина документів була втрачена.

Представник відповідача - КМБТІ пояснив, що Бюро проводить реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів, які зазначені в наказі МЮ України№7/5 від 07.02.2002 р. «Про затвердження тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Державна реєстрація прав здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав у відповідності до ч. 4 ст.3 вказаного закону. До створення єдиної системи органів реєстрації прав та до формування Держаного реєстру прав реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. При чому у відповідності до п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовленим тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Представник третьої особи -Головного управління комунального господарства КМДА просив справу розглядати за відсутності представника управління.

Заслухавши пояснення позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, пояснення третьої особи, додані сторонами докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

20 листопада 2001 року між Спільним Українсько-Словацьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «К.Ф.М.», як продавцем, та ОСОБА_6, як покупцем, був укладений договір, згідно умов якого Продавець продав, а Покупець купив нежилі приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (п.1. Договору), загальною площею 470,60 кв.м. (п.2. Договору), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 120 (а/с 6).

21 листопада 2001 року СП ТОВ «К.Ф.М.»передало продане по Договору купівлі-продажу від 20.11.2001 р. нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_6 прийняв куплене ним нежитлове приміщення за вищевказаною адресою шляхом підписання Акту прийому-передачі нежитлового приміщення (а/с 7).

Згідно реєстраційного посвідчення від 27.11.2001 р. нежилі приміщення, загальною площею 470,6 кв.м. були зареєстровані Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі вищезазначених Договору та Акту за реєстровим № 56/120/3008-П (а/с 8).

В період, починаючи з 14.06.2003 року по 12.07.2004 року Позивачем за власний рахунок було здійснено перепланування нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 574,7 кв.м., в т.ч. на першому поверсі, площею 462,3 кв.м. та підвального приміщення (торгівельного призначення), площею 112,4 кв.м.

16 червня 2004 року рішенням приймальної комісії, за участю представників органів СЕС, представників органів пожежного нагляду, представників управління капітального будівництва, відділу містобудування та архітектури та представників районної адміністрації -нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 574,7 кв.м., в т.ч. на першому поверсі -462,3 кв.м., підвальне приміщення -112,4 кв.м. (торгівельного призначення) площею 112,4 кв.м. було прийнято в експлуатацію на підставі Акту про прийняття в експлуатацію після перепланування нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1, затвердженого Розпорядженням Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації 21.09.2004 р. за № 829 (а/с 10, 11).

Технічним паспортом від 16.11.2011 р. підтверджується проведення Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»технічної інвентаризації вищевказаного об'єкту після його перепланування, в результаті якої визначена фактична площа таких приміщень на даний час. Згідно Довідки про показники об'єкта нерухомого майна, наданої Відповідачем 2 від 28.11 2011 р. за № 19317 загальна площа нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, становить 574,7 кв.м. з зазначенням, що дані нежитлові приміщення прийняті в експлуатацію згідно Акту від 16.07.2004 р. (а/с 12-25).

Наведені вище обставини також підтверджуються дослідженою судом Інвентаризаційною справою №49947 (а/с 57-94).

Таким чином, у власності Позивача знаходяться нежитлові приміщення на першому поверсі та підвальні приміщення, розташовані за адресою АДРЕСА_1, загальна площа яких після перепланування та прийняття об'єкта в експлуатацію складає 574.7 кв.м.

Для узгодження усіх питань, що виникли у Позивача після перепланування нежитлових приміщень та з метою одержання правовстановлюючого документу про визнання за Позивачем права власності на нежитлові приміщення загальною площею 574.7 кв.м. Позивач 01.12.2011 року уклав з Спільним українсько-словацьким підприємством у формі ТОВ «К.Ф.М.»угоду, за умовами якої останній зобов'язався у строк до 20 січня 2012 року надати Позивачу документ, що засвідчуватиме за Позивачем право власності на нежитлові приміщення, а також документи які необхідні були ТОВ «К.Ф.М.»в роботі.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, Відповідач-1 не надав Позивачу, ні правовстановлюючого документу на переплановані приміщення загальною площею 574,7 кв.м., ні дозвільних документів, переданих Позивачем Відповідачу-1 для цього, що свідчить про те, що, Відповідач-1 не визнає за позивачем право власності на даний об'єкт.

Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.

Згідно з вимогами статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно частини 1 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Згідно частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого манна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Приписами статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його.

Статтею 182 Цивільного кодексу України, статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»передбачено обов'язковість державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно».

Згідно пунктів 1.3-1.4 Тимчасового Положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Реєстрація прав власності на нерухоме майно -це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів.

Відповідно до Додатку 1 пункту 2.1 Положення, до переліку право встановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкт нерухомого майна віднесені, зокрема, рішення судів, про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до п.п. 4, 4.1, 4.1.2. наказі МЮ України№7/5 від 07.02.2002 р. «Про затвердження тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу КМДА, здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності на об'єкти нежитлового фону усіх форм власності на збудовані, перебудовані (переплановані), реконструйовані, реставровані нежитлові будівлі, їх частини (приміщення), споруди.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно, на підставі Договору купівлі-продажу від 20.11.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 120, а також Акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 21.11.2001 р., набув право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 470,6 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим КП «Київське міське БТІ»від 27 листопада 2001 р., запис в реєстровій книзі № 13-2 за реєстровим № 56/120/3008-П, узгодивши при цьому з відповідними організаціями і установами право на перепланування, провів за власні кошти реконструкцію нежилих приміщень в установленому законодавством порядку, а також вжив заходів до введення перепланованого об'єкта в експлуатацію на підставі Акту «Про прийняття в експлуатацію після перепланування нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1», затвердженого розпорядження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації №829 від 27.09.2004 р., що на переконання суду є підставою для визнання за ним права власності на новостворені нежилі приміщення в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 574,7 кв.м., у відповідності до вимог ст. 331 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.2.3. угоди про надання послуг від 01.12.2011 р., укладеної між позивачем, як Замовником та Відповідачем-1, як Виконавцем, Відповідач-1 не виконав свої зобов'язання, визначені в п. 1.4. та 2.3. угоди, тобто в строк до 20 січня 2012 року не вжив заходів до одержання в Київському міському БТІ витягу про реєстрацію права власності ОСОБА_6 на нежилі переплановані приміщення, загальною площею 574,7 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 та не повернув документи Позивачу, надані йому згідно Акту приймання-передачі згідно угоди від 01.12.2011 р.

Оскільки невиконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань в строк, визначений угодою від 01.12.2011 р. є істотним порушенням умов даної угоди, так як ОСОБА_6 не одержав у визначений угодою строк документів визначених угодою, які мали бути йому в обов'язковому порядку повернуті, суд вважає необхідним позов задовольнити, розірвавши угоду про надання послуг між ОСОБА_6 та Українсько-словацьким СП «К.Ф.М.»у формі ТОВ від 01.12.2011 р. на підставі п.6.4. угоди про надання послуг від 01.12.2011р.

При цьому суд враховує, що в судовому засіданні не встановлено будь-якої домовленості сторін на розірвання оспорюваної угоди.

На підставі викладеного, керуючись На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, наказом МЮ України №7/5 від 07.02.2002 р. «Про затвердження тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», ст.ст. 16, 182, 328, 331, 391 ЦК України, ст.ст. 212, 213, 215, ЦПК України, суд, -


в и р і ш и в :


Позов ОСОБА_6 до Спільного українсько-словацького підприємства у формі ТОВ «К.Ф.М.», Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання права власності на нежилі приміщення -задовольнити.

Розірвати угоду про надання послуг від 01.12.2011 р., укладену між ОСОБА_6 та Спільним українсько-словацьким підприємством у формі ТОВ «К.Ф.М.».

Визнати за ОСОБА_6 право власності на нежилі приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 574,7 м2.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 574,7 м2.

Стягнути з Спільного українсько-словацького підприємства у формі ТОВ «К.Ф.М.»на користь ОСОБА_6 судові витрати по справі в загальній сумі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.



Суддя: /підпис/ РИМАР Є.П.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація