Справа 2-1701/12

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2012 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді Римара Є.П.,

при секретарі Лозівській Н.О.

за участі позивача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, представників відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8, ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання права власності на частку у спільному майні, визнання спадкоємцем четвертої черги, визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

13 січня 2012 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання права власності на частку у спільному майні, визнання спадкоємцем четвертої черги, визнання права власності в порядку спадкування, в якому просила:

1) встановити факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_9 проживали однією сім'єю без укладення шлюбу в період з 24 червня 2005 року по 18 листопада 2011 р.

2) визнати за ОСОБА_3 право власності на частку у спільному майні:

- ? частину квартири АДРЕСА_1;

- ? частину житлового будинку з відповідними надвірними господарськими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_2;

- ? частину земельної ділянки, площею 0,0874 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2;

- ? частину земельної ділянки, площею 0,176 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2;

- ? частину земельної ділянки, площею 0,120 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3;

3) визнати ОСОБА_3 спадкоємицею четвертої черги після смерті ОСОБА_9 та надати право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги;

4) визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на наступне майно:

5) спільному майні:

- 1/6 частину квартири АДРЕСА_1;

- 1/6 частину частини житлового будинку з відповідними надвірними господарськими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_2;

- 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,0874 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2;

- 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,176 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2;

- 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,120 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2;

- 1/3 автомобіля AUDI А6 2.0 седан, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1, 1996 року випуску д.н.з НОМЕР_2;

- 1/3 гаражу № 22, ряд 10 кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Луговий-2»за адресою: АДРЕСА_4.

В обґрунтування своєї позовної заяви Позивач зазначила, що наприкінці 2004 року вона познайомилась з ОСОБА_9. Через деякий час їхні стосунки почали носити характер подружніх та з початку 2005 р. вони почали проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу, оскільки на той час ОСОБА_9 перебував в зареєстрованому шлюбі з колишньою дружиною. 23 червня 2005 р. шлюб між ОСОБА_9 та його дружиною було розірвано.

Позивач стверджує, що фактично з початку 2005 р. вона та ОСОБА_9 проживали однією сім'єю, разом вели спільне господарство, разом вирішували спільні проблеми та разом відпочивали в санаторіях і будинках відпочинку, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, однак свій шлюб офіційно не зареєстрували.

Протягом 2005-2006 р. вони не мали постійного місця проживання, переїжджаючи разом з однієї квартири до іншої, оскільки в їх квартирі проводився ремонт та деякий час проживав син ОСОБА_9 З початку 2007 р. і до смерті ОСОБА_9 у ІНФОРМАЦІЯ_1. вони проживали разом однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1.

Протягом останніх кількох років ОСОБА_9 часто хворів, що змушувало його постійно звертатися до лікувального закладу. В останній рік життя він хворів на тяжке онкологічне захворювання, переніс дві складні операції, що потребувало постійного догляду за ним. Для лікування та проведення операцій були витрачені значні кошти, вона, ОСОБА_3, постійно знаходилась поруч з ОСОБА_9, оскільки тривалий час він знаходився у безпорадному стані і без сторонньої допомоги не міг навіть харчуватися. Відповідачі не приймали участі в піклуванні над своїм батьком, матеріально його не підтримували та не надавали іншу допомогу.

Після його смерті відкрилася спадщина і для належного оформлення права власності на майно, що було набуте ними під час спільного проживання однією сім'єю та права на спадщину необхідно встановити юридичний факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_9 не менше, ніж п'ять років до часу відкриття спадщини.

Позивач вважає, що оскільки вона більше п'яти років проживала з ОСОБА_9 однією сім'єю без укладання шлюбу, тривалий час опікувалася ним, надавала матеріальну допомогу під час його тяжкого захворювання, здійснила всі необхідні дії щодо його поховання та проведення поминальних заходів, тому є спадкоємцем четвертої черги за законом, а в порядку ст. 1259 ЦК України може одержати право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги.

Додатково, обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_9 вона познайомилася в червні 2004 р. Тоді, при зустрічі ще був ОСОБА_37. З жовтня 2004 року вони вже не розставалися. Вона тоді тільки розлучилася. В січні 2005 р. ОСОБА_5 вже жив окремо. Разом вони також жили в квартирі на Русанівці. Три тижні вони прожили на вул. Киквідзе. В 2005 р. їздили відпочивати в Затоку. Проживали також на вул. Ш. Алейхема. Далі в 2005 р. вони жили через два на третій день то у неї, то у нього. Потім ОСОБА_9 сказав, що дружина ОСОБА_5 буде виходити на роботу і діти з весни 2006 р. по кінець 2006 р. проживали з ним на АДРЕСА_1. Далі ОСОБА_3 зазначила, що в 2006 р., на ювілеї ОСОБА_9 вона була представлена його дітям. На АДРЕСА_1 вона вже остаточно переїхала в січні 2007 р. і з цього часу вони почали проживати разом. ОСОБА_9 їй казав, що можливо пізніше вони офіційно засвідчать їхні стосунки. В 2008 р. вони купили дачу, щоб ОСОБА_9 міг більше рухатись. В 2010 р. ОСОБА_9 почав скаржитись на стан здоров'я. В цьому ж, 2010 році вони взяли церковний шлюб.

Далі Позивач уточнила, що спільно вони почали проживати з лютого 2007 р. і тоді ж вона познайомилась с дітьми ОСОБА_9.

Спільний їх відпочинок підтверджується також курортними книжками, фотографіями.

На її думку, діти ОСОБА_9 мало приділяли йому уваги. Лише один раз дали 3 тис. доларів США. Другий раз 4 тис. ОСОБА_5 у батька був 3 рази, його дружина ОСОБА_23 2 рази.

Відповідач ОСОБА_5, представник Відповідачів, кожен окремо, заперечували проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та при цьому пояснили, що матеріали справи не містять доказів стосовно того, що Позивач та ОСОБА_9 були пов'язані між собою спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки як чоловік та жінка.

Відповідачі вважають, що на підтвердження факту проживання за адресою АДРЕСА_1, Позивач не надала суду належних доказів, зокрема таких як довідка ф. №3, яка могла би свідчити факт реєстрації особи, рішення суду про встановлення права користування зазначеною квартирою та інших.

Відсутні в справі квитанції про оплату комунальних послуг за квартиру на двох осіб та інші докази про спільне придбання ними будь-яких речей, необхідних для проживання та ведення спільного господарства.

На думку відповідачів не надано доказів придбання за рахунок спільних коштів майна, право на яке просить встановити за собою Позивач. Крім того, в договорах купівлі -продажу майна відсутня заява ОСОБА_9 про те, що на час укладання цих договорів він перебував у фактичних шлюбних відносинах з позивачем та відсутня згода Позивача на укладення цих договорів.

До того ж, на думку Відповідачів докази у вигляді фотографій та санаторно-курортні книжки свідчать про факт спілкування та спільний відпочинок, а не про сумісне проживання однією сім'єю.

Не вважають відповідачі доказом, що підтверджує факт проживання однією сім'єю і медичні довідки КМКЛ №12, в яких вказано, що Позивачем здійснювався догляд за її чоловіком (ОСОБА_9), оскільки такі відомості вносилися у довідки лікарем зі слів самого Позивача.

Безпідставними вважають Відповідачі і вимоги Позивача щодо майна, яке на момент смерті знаходилось у власності ОСОБА_9

Таким чином Відповідачі вважають, що Позивачем не надано суду достовірних даних про сумісне придбання майна, ведення сумісного господарства та наявність спільного бюджету, а відповідно Позивач не довела факту спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_9 починаючи з 24 червня 2005 року по 18 листопада 2011 р. та того, що майно, придбане в цей період є спільним сумісним майном.

Як наслідок, вважають Відповідачі, позивачем не доведено вимогу щодо зміни черговості та наявності права на спадкування за законом у четверту чергу.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлене письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності чоловіка та жінки, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюється положення глави 8 Сімейного Кодексу України.

Згідно із ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Нормами ст. 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»від 21 грудня 2007 р. № 11, при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкоємцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

В такому випадку при відкритті спадщини слід довести, що особа проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, після смерті якого залишилося спадкове майно, а саме:

- квартира АДРЕСА_1. У відповідності до дослідженого судом Свідоцтва на право власності на житло від 13.09.2005 р., ОСОБА_9 одноособово приватизовано вказану квартиру (т.1 а/с 25, 65).

- житловий будинок з відповідними надвірними господарськими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_2. У відповідності до витягу № 20521655 від 09.10.2008 р. з Реєстру прав власності на нерухоме майно, видно, що ОСОБА_9 одноосібно, на праві приватної власності, на підставі договору купівлі продажу від 12.07.2008 р., належить вказане домоволодіння (т.1 а/с 21, 22, 23-24).

- земельна ділянка, площею 0,0874 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; земельна ділянка, площею 0,176 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, придбана одноособово ОСОБА_9 у відповідності до договору купівлі - продажу від 12.07.2008 р. (т.1 а/с 26, 28).

- земельна ділянка, площею 0,120 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, у відповідності до державного акту на землю від 29 квітня 2011 р. одноособово належить ОСОБА_9 (т.1 а/с 27).

- автомобіль AUDI А6 2.0 седан, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1, 1996 року випуску д.н.з НОМЕР_2 у відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РМС №НОМЕР_3 від 03 червня 2004 р. одноособово належить ОСОБА_9 (т.1 а/с 19,20).

- гараж № 22, ряд 10 кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Луговий-2»за адресою: АДРЕСА_4, у відповідності до дослідженої судом довідки №529 від 10.12.2009 р. одноособово належить ОСОБА_9 (т.1 а/с 6).

Заповіту ОСОБА_9 не залишив. Спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця ОСОБА_8, ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Позивач може мати право на четверту чергу спадкування у випадку встановлення факту проживання однією сім'єю із померлим не менше 5 років до часу відкриття спадщини.

З дослідженого судом свідоцтва про розірвання шлюбу видно, що шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_22 було розірвано 23 червня 2005 р., актовий запис №514 (т.1 а/с 7).

У відповідності до свідоцтва про розірвання шлюбу від 26 жовтня 2004 р., шлюб між ОСОБА_24 та ОСОБА_3 було цього ж дня розірвано, актовий запис №1188. ОСОБА_3 присвоєно прізвище ОСОБА_3 (т.1 а/с 8).

З дослідженого судом свідоцтва про смерть видно, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №464 (т.1 а/с 19).

У відповідності до довідки Ф №3, що досліджувалась в судовому засіданні за №1408 від 30.11.2011 р., видно, що станом на листопад 2011 р. в квартирі АДРЕСА_1 одноособово був зареєстрований ОСОБА_9 (т.1 а/с 66).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показав, що ОСОБА_9 знав приблизно на протязі 10 років, з яким у нього були дружні стосунки. З ОСОБА_3 знайомий біля 6-7 років. Йому відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_9 проживали разом деякий час на в районі ДВРЗ на вул. Волховській, а взагалі постійно проживали на Оболоні на вул. Тимошенко. Крім того разом відпочивали. Йому також відомо, що спільно будували дачу. В останній рік життя ОСОБА_9 казав, що йому потрібні гроші і він, ОСОБА_25, дав йому 10 000 грн. Після смерті ОСОБА_9 їх повернула ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_26 показав, що він знайомий з ОСОБА_9 давно, з часу його роботи в Броварах. З дружиною він, (ОСОБА_9) розійшовся приблизно в 2002-2003 році. ОСОБА_9 та Позивач познайомились приблизно в 2004 році і з того часу разом та почали спільно проживати. Спільно проживати почали з 2004 року у ОСОБА_3, потім на вул. Кіквідзе, з 2007 року на Оболоні на вул. Тимошенка. Разом їздили в санаторії, на відпочинок, ОСОБА_3 піклувалася про нього, проводила час з ОСОБА_9 в лікарні. Свідок також показав, що з 2005 року в квартирі на вул. Тимошенка проживав ОСОБА_9 ОСОБА_5.

Допитаний судом свідок КАПШУК показав, що з ОСОБА_9 знайомий десь з 2001-2002 р. В 2005 -2006 роках почали часто зустрічалися. Йому відомо, що з 2006 р. ОСОБА_9 проживає з Позивачем. Вдома вони були лише вдвох. У той же час свідок уточнив, що йому не відомо, коли ОСОБА_9 розвівся із своєю дружиною, однак зазначив, що як розвівся, тоді протягом року зустрів ОСОБА_3, а до цього часу сам собі варив, прав, що з 2006 р. до смерті ОСОБА_9 жив на вул. Тимошенка. Далі свідок зазначив, що почали Позивач з ОСОБА_9 зустрічатися з 2008 року. З приводу матеріального положення ОСОБА_9 свідок показав, що коштів на лікування не вистачало, хоча ОСОБА_9 намагався фінансові питання вирішувати сам. Він, ОСОБА_30, давав в борг 10 000 грн., ОСОБА_3 віддавала також ОСОБА_9 всі свої кошти.

У той же час під час повторного допиту суду свідок показав, що з ОСОБА_9 вони почали частіше зустрічатися в 2007-2008 роках, детально про сімейні стосунки друг з другом не ділилися, хоча йому було відомо, що у ОСОБА_9 є дружина двоє синів. Приблизно в цей період йому стало відомо, що у ОСОБА_9 з'явилася дружина, супутниця і він був дуже задоволений спільним життям. Коли він приходив до ОСОБА_9, то бачив ОСОБА_3, хоча один рік він жив сам і переживав сильно.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснила, що з ОСОБА_3 знайома з 1977 р. і підтримує дружні стосунки. ОСОБА_3 та ОСОБА_9 познайомились в 2004 році. З 2004-2005 року почали жити разом на Русановці. Свідок уточнила, що жили разом, однак спочатку не так, як повноцінна сім'я. те, що ОСОБА_9 не проживав з дружиною, вона зрозуміла з поведінки ОСОБА_3. А як сім'я -почали проживати приблизно з 2004-2005 року. Щодо матеріального стану ОСОБА_9 повідомила, що жили вони скромно, без надлишків, допомогу він Позивачу в ремонті на вул. Волховькій не надавав, натомість допомагав своїм дітям. На машині їздив сам і їздила ОСОБА_3. Коли ОСОБА_9 хворів, то ОСОБА_3 опікувалась ним, на лікування йшли великі кошти і 50 000 і 150 000 грн. Після смерті ОСОБА_9 Позивач роздала всі борги.

Свідок КОСТЮК показала, що її на вул. Тимошенка запрошувала невістка ОСОБА_9, коли була вагітна. Там же на вул. Тимошенка проживав і сам ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_5 ОСОБА_9 вона знає десь з 2001 р., зустрічалися з ним 4-5 разів на рік. Їй ОСОБА_3 ОСОБА_9 представив як жінку, дружину після святкування свого 55-ти річчя в липні 2006 р. Після літа 2006 р. в квартирі ОСОБА_9 почала проживати ОСОБА_3. Там же проживав і його син ОСОБА_5 з сім'єю. ОСОБА_9, на її думку був забезпеченою людиною.

Свідок ОСОБА_29 суду показав, що він є товаришем ОСОБА_9 ОСОБА_5, останній є хресним його сина. Вони часто зустрічалися і йому відомо про розлучення батьків ОСОБА_5 та хворобу його батька. ОСОБА_5 йому повідомляв, що до батька приходить якась жінка, що допомагає по господарству. Він бував вдома у ОСОБА_5 на АДРЕСА_1. Зокрема літом 2006 р. був кілька разів. Бачив там ОСОБА_5, його дружину ОСОБА_23, дочку ОСОБА_31. Дружини ОСОБА_9 не бачив. Не бачив також і ОСОБА_3 Щодо матеріального стану ОСОБА_9 пояснив, що він матеріальної допомоги не потребував. При цьому свідок уточнив, що влітку 2006 р. вони приходили біля трьох разів. Два рази ОСОБА_9 він бачив точно.

Свідок ОСОБА_32, допитаний судом, показав, що знає ОСОБА_9 з 1994 року. Частіше почали спілкуватися з 2000 р. часто вони разом відпочивали, подорожували. Останній розлучився в приблизно в літку 2005 р. З ОСОБА_3 ОСОБА_9 познайомив його приблизно в 2006 році, сказавши, що це його знайома. Далі ОСОБА_32 стверджував, що ОСОБА_3 почала проживати разом з ОСОБА_9 з 08 березня 2008 р. на вул. Тимошенка, хоча і тоді останній не повідомляв, що це його дружина. До 2008 року ОСОБА_9 проживав по вул. Тимошенка або з дітьми, або сам. Щодо матеріального стану ОСОБА_9 свідок пояснив, що він матеріальної допомоги не потребував, оскільки у нього була гарна пенсія, а навпаки, допомагав ОСОБА_3, в тому числі робити ремонт в її квартирі на Волховській, а також з дачею допомагав. Свідок також уточнив, що коли у ОСОБА_5 вдома був ремонт, то він із сім'єю проживав разом з батьком на вул. Тимошенка.

Коли ОСОБА_9 купляв нерухомість в Пінчуках, то йому, ОСОБА_32, казав, що купляє дітям.

Суду також свідок уточнив, що ОСОБА_3 запрошувала їх, в тому числі ОСОБА_9 на святкування Нового, 2008 р. до своєї квартири на вул. Волховську.

В 2008 році, коли вони повернулися з поїздки Черкаси, то ОСОБА_3 вони завозили в її квартиру на Волховську.

Допитана в якості свідка ОСОБА_33 суду показала, що вона разом з ОСОБА_9 отримував в 2000 р. квартиру на вул. Ш. Алейхема і з того часу вони знайомі. Спілкувалися досить часто. Родина ОСОБА_9 була матеріально забезпеченою. В період осінь -зима 2005 р. ОСОБА_9 проживав на вул. Ш. Алейхема. З ним також проживав якійсь чоловік. Більше ніхто з ним в цей період не проживав.

Свідок ОСОБА_22, колишня дружина ОСОБА_9, суду показала, що до розлучення вони разом до 23 червня 2005 року проживали на вул. Тимошенка. В 2006 р. вона там же навіщала ОСОБА_9 та сина ОСОБА_5. ОСОБА_9 був матеріально забезпеченою людиною, оскільки отримував і заробітну плату і пенсію. ОСОБА_3 вона вперше побачила, на похованні, коли помер її колишній чоловік. Свідок уточнила, що станом на 01 грудня 2006 року їх син ОСОБА_5 іще проживав в квартирі по вул. Тимошенка.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_34, двірник, що обслуговував з 1989 року будинок за АДРЕСА_1, а до цього 10 років був там же сантехніком, пояснив, що він добре знає і ОСОБА_9 і ОСОБА_3 На машині ОСОБА_9 їздив приблизно до осені 2011 р., а помер в ІНФОРМАЦІЯ_1. В своїй квартирі ОСОБА_9 проживав з сім'єю та дітьми. Ремонт робив приблизно в 2005-2006 роках і тоді не проживав в цій квартирі на вул. Тимошенка, а так проживав там постійно. Він звернув увагу, що з ОСОБА_3 ОСОБА_9 почали разом проживати приблизно з весни 2008 р. Можливо з лютого. Взагалі ОСОБА_3 він пам'ятає з зимнього періоду. Він, ОСОБА_34, вважає ОСОБА_9 забезпеченою людиною.

Свідок ОСОБА_35, допитана судом, показала, що з ОСОБА_9 вона знайома давно, десь з 2006 р. Стосунки були хорошими, спілкувалися родинами. Разом відпочивали. Зустрічалися кілька разів на рік. Стосунки погіршилися, коли вони поїхали восени 2009 року в Запоріжжя. ОСОБА_3 знає приблизно з 2006 р. і бачила вона її на дні народження ОСОБА_9. А проживати Позивач почала з 08 березня 2008 р. Тоді їх запросив ОСОБА_9 на це свято, однак як дружину ОСОБА_3 не представляв. Свідку також відомо, що в 2007 р. в квартирі ОСОБА_9 ще проживали його діти.

Свідок ОСОБА_36 показав, що з ОСОБА_9 знайомий приблизно з 1992 р. З часом з'явилися дружні стосунки. Дружили сім'ями. За адресою по АДРЕСА_1 почав бувати після 2005-2006 років. До цього часу ОСОБА_9 проживав з родиною. Розлучився в 2005 році. Позивача він знає приблизно з 2004 року, коли зустрілися у куми. Йому відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_9 почали проживати разом десь з весни 2008 року. Восени 2008 р. на дні народження ОСОБА_3 вже казав, що вони одна сім'я. В кінці 2011 р. ОСОБА_9 не був в безпорадному стані. Сам організовував свій день народження, сам їздив за кермом.

ОСОБА_9 казав, що буде жити разом з ОСОБА_3. Шлюбу зразу не буде, а далі покаже. Він, ОСОБА_37 відвідував ОСОБА_9 в лікарні, бачив там і його дітей.

Свідок суду уточнив, що ОСОБА_9 з дружиною почав проживати окремо, коли почався ремонт на АДРЕСА_1, а саме десь з 2005 чи 2006 року. Де підчас ремонту жив ОСОБА_9 він не пам'ятає. Після ремонту в цій квартирі жили ОСОБА_5 з ОСОБА_23 та ОСОБА_9. Коли туди прийшла ОСОБА_3, то ОСОБА_5 з ОСОБА_23 вже там не було.

Коли ОСОБА_9 помер, то ОСОБА_3 передзвонила йому, він під час поховання два дні був з нею. Все необхідне купляли невістки ОСОБА_38 і ОСОБА_23. Колишні колеги з роботи зібрали гроші, якими він, ОСОБА_37 розрахувався за кафе.

Суду Відповідач ОСОБА_5 крім іншого зазначив, що він разом із дружиною та дочкою, та разом з батьком проживали по АДРЕСА_1, протягом травня -грудня 2006 р. Позивач в цій квартирі в той час не проживала (т.1 а/с 173-176).

Наведені вище пояснення свідків ОСОБА_29, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_22, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_37, Відповідача ОСОБА_5 даних ними в судовому засіданні суд вважає такими, що заслуговують довіри, показам Відповідача та представника Відповідача не суперечать, підтверджуються матеріалами справи, а відтак покази цих свідків суд вважає правдивими, такими, що відповідають дійсним, встановленим фактичним обставинам справи, а відповідно суд їм вірить та кладе в основу рішення по справі.

З цих же підстав, показам свідка з боку Позивача ОСОБА_26, в тій частині, що ОСОБА_9 був матеріально забезпеченою людиною, та показам свідків з боку Позивача ОСОБА_26, ОСОБА_30 в тій частині, що ОСОБА_9 мав автомобіль та постійно керував ним, а також показам свідка ОСОБА_30 в тій частині, що протягом року після розлучення ОСОБА_9 сам собі варив, прав, суд вірить та також кладе в основу даного рішення по справі.

Матеріальний стан ОСОБА_9 встановлений в судовому засіданні. Як вбачається з досліджених судом довідок Пенсійного фонду України та Генеральної Прокуратури України, за період з 2001 по 2011 рік, його сукупний дохід становив 1 880 750, 94 грн. (т.1 а/с 190-193, т.1 а/с 210-211), що дозволяє суду зробити висновок, що ОСОБА_9 був матеріально забезпеченою людиною та спростовує твердження Позивача та свідків з його боку з даного приводу.

Більш того, з досліджених судом заяв ОСОБА_9 на ім'я начальника ГУ житлового забезпечення, видно, що протягом 2008 року ОСОБА_9 звертався с заявами щодо придбання квартир в м. Києві, гарантуючи оплату (т.2 а/с 10-12). При цьому вартість вказаних квартир, у відповідності до довідки ГУ житлового забезпечення КМДА № 044/98-2064 від 07.05.12 р. в середньому становила від 1 200 000 грн. до 2 160 000 грн. (т.2 а/с 13).

Крім того, приймаючи рішення про необхідність відмови в задоволенні заявлених вимог, суд в основу рішення кладе особисті покази Позивача в судовому засіданні в тій їх частині, що вона та ОСОБА_9 почали спільно проживати з лютого 2007 р. за адресою АДРЕСА_1. Такі покази Позивача цілком узгоджуються з дослідженим судом Особистим листком по обліку кадрів, власноручно заповненим ОСОБА_9 12 квітня 2007 р., в якому він зазначив в складі своєї сім'ї дружину - ОСОБА_3 (т.2 а/с 34-37).

У той же час, при прийняті рішення з справою, суд враховує, що з оглянутих в судовому засіданні «Декларацій про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця …»на ім'я ОСОБА_9, видно що до 2005 року в Декларації він зазначав як члена сім'ї ОСОБА_22, з 2006 року по 2008 рік -не зазначав нікого.

Що стосується пояснень Позивача з приводу користування банківською картою ОСОБА_9 після його смерті, то беручи до уваги, що ОСОБА_3 пояснила, що вона з карти зняла 34 000 грн. та роздала борги, суд вважає, що Позивачем не доведено її твердження щодо її особистої матеріальної допомоги ОСОБА_9, у тому числі і під час хвороби.

Також суперечливими, та такими, що не узгоджуються з фактичними, встановленими судом обставинами справи, вважає суд твердження Позивача з того приводу, що вона разом з ОСОБА_9 проживала на вул. Ш. Алейхема, оскільки не змогла переконливо пояснити наявність та розташування меблів в цій квартирі.

На може також суд взяти до уваги і твердження Позивача про те, що в 2010 році вони взяли церковний шлюб, оскільки жодного доказу з цього приводу, зокрема свідоцтва ОСОБА_3 суду не надала.

Є також безпідставним і твердження Позивача з того приводу, що ОСОБА_9 знаходився у безпорадному стані і без сторонньої допомоги не міг навіть харчуватися. Наявна в справі медична документація таких відомостей на містить (т.1 а/с 9, 17, 74, 75-85).

Такий висновок суду підтверджується і довідкою Київської МКЛ № 12 за № 12-662/03 від 24.04.12 р., у відповідності до якої ЛКК щодо визначення важкості стану ОСОБА_9 не проводилась (т.2 а/с 8), а також це підтверджується фотографіями, наданими сторонами по справі (т.1 а/с 184-185, т.2 а/с 127-131, 133-139), з яких вбачається, що ОСОБА_9 не знаходиться в безпорадному стані.

Суд також критично ставиться до показів свідка ОСОБА_25, який не зміг зазначити, з якого часу Позивач та ОСОБА_3 почали проживати разом, оскільки розмов про спільне проживання він не чув. Не зміг пригадати ім'я першої дружини ОСОБА_9. Зазначив, що в день народження ОСОБА_9 почував себе погано, однак він, ОСОБА_25, не був на дні народження. Свідок також показав, що йому не відомо, за чиї кошти придбавалася дача.

Беручи до уваги те, що покази свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_30, ОСОБА_27, ОСОБА_28, щодо обставин спільного проживання Позивача з ОСОБА_9 в період з 24 червня 2005 р. року по квітень 2007 року носять плутаний і непослідовний, ймовірний, загальний та не категоричний характер, спростовуються показами Відповідача, свідків ОСОБА_29, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_22, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, які узгоджуються між собою, суд визнає їх надуманими, такими, що не відповідають дійсності, а тому вони не можуть бути визнані об'єктивними і неупередженими, а відповідно не можуть бути покладені в основу даного рішення. Крім того, суд приймає до уваги і те, що покази свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_30, ОСОБА_27, ОСОБА_28 частково суперечать показам Позивача у вказаній вище частині, що визнана судом достовірною.

Та обставина, що ОСОБА_9 та ОСОБА_3 мали наміри в подальшому одружитись, за відсутності інших доказів, на думку суду не доводить факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Належних та допустимих доказів того, що в період з 24 червня 2005 р. по квітень 2007 р. сторони спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки і між ними склались усталені відносини, притаманні подружжю не встановлено, а Позивач не представила суду належних доказів своїх вимог, а саме, що того, що вона разом з ОСОБА_9 вела спільне господарство, мала спільний бюджет, спільно придбане майно або в цей час було придбано інші життєво-необхідні речі, тощо.

Відповідно, суд приходить до висновку про те, що в задоволені позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю Позивачу слід відмовити, оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях свідків та сторін по справі, а достовірних доказів факту проживання однією сім'єю в період з 24 червня 2005 р. року по квітень 2007 року Позивачем суду не надано, та в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку про те, що спірне майно, що було придбано ОСОБА_9 протягом 2005 -2011 р. не можна вважати спільною сумісною власністю подружжя та застосовувати до нього положення ст. 74 та глави 8 СК України, оскільки факт спільного проживання сторін як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в період з 24 червня 2005р. по квітень 2007 р. не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Як наслідок, не доведеними відповідно до ст.60 ЦПК України, є вимоги Позивача про набуття за час спільного проживання у спільну сумісну власність вказаного вище спірного майна, на відповідні частки якого Позивач просила визнати право власності, оскільки факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не встановлений, а відтак суд визнає, що відсутні підстави для визнання спірного спадкового майна, що належало до смерті ОСОБА_9 спільною сумісною власністю Позивача та Відповідачів.

Посилання Позивача на покази свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_30, ОСОБА_27, ОСОБА_28, пояснювальні записки з додатками (фотографії), як на докази підтвердження факту проживання однією сім'єю Позивача і ОСОБА_9 в період з 24 червня 2005 р. року по квітень 2007 року є необґрунтованими, оскільки вони не є належними доказами того, що Позивач вела разом з ОСОБА_9 спільне господарство, мала спільний бюджет і майно, а в матеріалах справи відсутні будь які бухгалтерські документи, які б підтверджували факти перерахування ОСОБА_3 особистих коштів на придбання вказаного вище спірного майна.

Даючи оцінку поясненням вказаних раніше свідків у сукупності з матеріалами справи та показами свідків ОСОБА_29, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_22, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 про те, що з 24 червня 2005 р. ОСОБА_3 проживала з ОСОБА_9, судом встановлено факт періодичного проживання вказаних осіб по квітень 2007 року, і в цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 існували певні стосунки, але ці стосунки не можна вважати такими, що свідчать про усталеність відносин, які притаманні подружжю, а відповідно такі стосунки є дружніми, не є тотожними поняттю «сімейне життя», тобто є відмінними від сімейних.

Наявність таких стосунків, відмінних від сімейних, підтверджують також фото (т.1 а/с 216, 221, 223-247, т.2 а/с 83, 95, 96, 99, 127).

З наведених вище підстав суд не може в якості доказу спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності подружніх відносин, прийняти спільні поїздки ОСОБА_3 та ОСОБА_9 на відпочинок до санаторію (т.1 а/с 29-30, 33), оскільки такий відпочинок не є беззаперечним доказом наявності сімейних стосунків, а може розглядатися як такий лише у сукупності з іншими доказами.

Не є також доказом наявності сімейних стосунків ОСОБА_3 та ОСОБА_9 те, що в деяких медичних довідках її зазначено як дружину ОСОБА_9, оскільки таки записи робилися виключно зі слів самої ОСОБА_3 (т.1 а/с 9)

В судовому засіданні крім наведеного, також не встановлено наявності таких документів, як витягу з домової книги, довідки форми № 3, копії паспорту, з яких було би видно, коли, в якості кого, ОСОБА_3 могла би бути зареєстрованою разом з ОСОБА_9, інші документи, що підтверджували б наявність цивільного шлюбу до квітня 2007 р., анкети, заяви, ділова та особиста переписка, квитанції про сплату комунальних платежів на двох осіб, інші витрати, документи щодо спільного придбання майна, свідоцтва на право власності, підтвердження безпорадного стану та знаходження одного з подружжя на забезпеченні іншого в зв'язку з непрацездатністю та інших документів.

Підсумовуючи все наведене вище у своїй сукупності, суд приходить до однозначного висновку про те, що Позивачем також не надано і в судовому засіданні не добуто доказів того, що ОСОБА_3 проживала однією сім'єю зі спадкодавцем безперервно на протязі п'яти років до його смерті, а відповідно відсутні умови для зміни черговості одержання права на спадкування, а заявлені позовні вимоги ґрунтуються лише на припущеннях.

Крім цього, вимогу щодо зміни черговості одержання права на спадкування може пред'явити до суду особа, яка у встановленому порядку заявила про прийняття спадщини. У той же час, Позивачем не надано жодного доказу з приводу звернення с заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, системний аналіз наведених вище доказів свідчить про те, що Позивачем відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не доведено того, що вона з ОСОБА_9 перебувала в усталених відносинах, що притаманні подружжю і проживання разом однією сім'єю без шлюбу безперервно, протягом п'яти років, тобто в період з 24 червня 2005 р. року по 19 листопада 2011 року, а відповідно в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 65, 74 Сімейного кодексу України, ст.ст.328, 334,364, 365, 1258, 1264, 1267, 1268 ЦК України, ст. 215-218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_8, ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання права власності на частку у спільному майні, визнання спадкоємцем четвертої черги, визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів

з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Римар Є.П.

17.09.2012 Справа № 2-1701/12