У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Шигірта Ф.С.

при секретарі Забавіній М.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3, від імені якого на підставі договору про надання правової допомоги діє ОСОБА_1, на ухвалу Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 14 вересня 2012 року про передачу на розгляд іншому суду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про накладення стягнення на майно, яке було передано спадкоємцю в натурі, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 14 вересня 2012 року справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу спадкодавця зі спадкоємця була передана за підсудністю до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області (а.с. 45).

З таким судовим рішенням не погодився позивач ОСОБА_3, подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для розгляду по суті до Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області.

Зазначає, що відповідно до частини 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Нерухоме майно, на яке він просить накласти стягнення, знаходиться на території Совєтського району м. Макіївки Донецької області.

Крім того, зазначає, що згідно частини 6 ст. 110 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди (а.с. 67-70).

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до частини 5 ст. 76 ЦПК України. У судове засідання з'явився його представник - адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 19 жовтня 2012 року (а.с. 41), доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до частини 5 ст. 76 ЦПК України. У судове засідання з'явився його представник ОСОБА_2, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 17 серпня 2012 року (а.с. 43), проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з наступних підстав:

Передаючи справу на розгляд Бердичівському міськрайонному суду Житомирської області, суд послався на вимоги п. 2 частини 1 ст. 116 ЦПК України та виходив з того, що до початку судового розгляду виявилося, що провадження у справі відкрито з порушенням правил підсудності, що відповідач проживає в АДРЕСА_1, а тому справу відповідно до ст. 109 ЦПК України необхідно передати за підсудністю до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с. 45).

З таким висновком суду погодитися не можливо, до нього суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 4 ст. 311 ЦПК України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Підсудність - це сукупність установлених законом ознак, за якими визначається суд, що має розглядати дану справу, її значення полягає у правильному розподілі між судами справ, що підлягають розгляду по першій судовій інстанції.

За загальними правилами підсудності відповідно до частини 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Саме з цього виходив суд першої інстанції, передаючи справу до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_4

Проте зареєстроване місце проживання відповідача суду було відомо ще на час відкриття провадження у справі. Таке було зазначено позивачем в позовній заяві (а.с. 2).

Задовольняючи клопотання представника відповідача про передачу справи до суду за місцем проживання відповідача, суд не врахував, що ст. 114 ЦПК України встановлена виключна підсудність за деякими категоріями справ. Зокрема, частиною 1 ст. 114 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до частини 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 09 серпня 2012 року звернувся до Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу спадкодавця із спадкоємця, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь борг спадкодавця ОСОБА_5 у розмірі 26 333,69 грн., понесені ним витрати за послуги КП БТІ м. Макіївки - 1 519,38 грн., за послуги Другої макіївської державної нотаріальної контори - 2 500 грн., з оплати боргу спадкодавця за електроенергію - 1 467,63 грн., на ремонт успадкованого житлового будинку - 40 000 грн., судові витрати - 6 350 грн., а всього 78 170,70 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що в березні 2008 року він домовився з ОСОБА_5 про купівлю-продаж житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Оскільки на час домовленості право власності на цей житловий будинок було зареєстровано за батьком ОСОБА_5 - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, і після смерті якого та після смерті матері ОСОБА_5 - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 свої спадкові права в установленому законом порядку не оформив, вони домовилися, що оформленням спадкових прав ОСОБА_5 за довіреністю буде займатися дружина позивача - ОСОБА_8

Після цього з дозволу ОСОБА_5 сім'я позивача переїхала в цей будинок.

26 червня 2008 року ОСОБА_8 за довіреністю отримала у Другій макіївській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право ОСОБА_5 на спадщину за законом на спірне домоволодіння та цього ж дня ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 25 000 грн. в рахунок майбутнього договору купівлі-продажу спірного домоволодіння, що підтверджується відповідною розпискою.

Далі ОСОБА_5 зобов'язаний був звернутися до суду з метою узаконити самовільну реконструкцію будинку та самовільні господарські споруди, проте ці зобов'язання ОСОБА_5 не виконав та ІНФОРМАЦІЯ_3 раптово помер.

Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 29 травня 2012 року за відповідачем ОСОБА_4 було визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на спірне АДРЕСА_2.

Посилався на те, що спадкоємець ОСОБА_4 відмовився повернути йому кошти отримані спадкодавцем ОСОБА_5 за спірний будинок, що ним були понесені витрати, пов'язані з оформленням спадкових прав ОСОБА_5, що після вселення в 2008 році в спірний будинок він здійснив його ремонт, що дає йому підстави вимагати від спадкоємця відшкодування шкоди, завданої йому спадкодавцем (а.с. 2-5).

10 серпня 2012 року Совєтським районним судом м. Макіївки Донецької області було відкрито провадження у справі та на 20 серпня 2012 року було призначене попереднє судове засідання (а.с. 27).

Під час попереднього судового засідання за клопотанням представника позивача ухвалою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 серпня 2012 року провадження у справі було зупинено до розгляду апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 29 травня 2012 року за позовом ОСОБА_4 до Макіївської міської ради про визнання права власності на спадкове майно (а.с. 34).

Провадження у справі було відновлено відповідною ухвалою суду 12 вересня 2012 року та судове засідання було призначено на 14 вересня 2012 року (а.с. 41).

До відновлення провадження у справі 04 вересня 2012 року позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій посилався на ті ж самі обставини, та на підставі ст. 1282, ст. 623 ЦК України просив:

- накласти стягнення на майно, яке було передано спадкоємцю ОСОБА_4 в натурі, а саме, на АДРЕСА_2, з метою відшкодування шкоди, заподіяної спадкодавцем, а саме: боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 26 333,69 грн. (25 000 грн. - грошова сума, яка була сплачена в рахунок майбутнього договору купівлі-продажу житлового будинку; 1 333,69 грн. - індекс інфляції), понесені витрати за послуги КП БТІ м. Макіївки - 1 519,38 грн., витрати за послуги Другої макіївської державної нотаріальної контори - 2 500 грн., оплата боргу спадкодавця за електроенергію - 1 467,63 грн., витрати на ремонт житлового будинку - 40 000 грн., судові витрати - 6 350 грн., з яких 350 грн. витрати по сплаті судового збору та 6 000 грн. - витрати на правову допомогу, а всього 78 170,70 грн. (а.с. 2-5).

Відповідно до ст. 1282 ЦК України, на яку як підставу позову посилається позивач, як в первісному позові, так і в зміненому, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Тобто з норми частини 2 ст. 1282 ЦК України та позовних вимог ОСОБА_3 вбачається, що його позов виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться АДРЕСА_2, тобто в районі діяльності Совєтського районного суду м. Макіївки, що судом першої інстанції не враховано та призвело до помилкового висновку про порушення правил підсудності при відкритті провадження у справі.

Саме таку правову позицію висловив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», що є подібними до предмету спору по цій справі, зазначивши в п. 4 постанови, що правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно). В цій справі це накладення стягнення на житловий будинок, що входить до складу спадщини.

Висновок суду першої інстанції про те, що правила ст. 114 ЦК України не розповсюджуються на заявлені позивачем вимоги, не ґрунтується на законі. Суд першої інстанції не врахував, що поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна», про що йдеться в частині 1 ст. 114 ЦПК, є більш широке, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно», а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Враховуючи зазначене, провадження у справі відкрито з дотриманням правил підсудності, які визначені частиною 1 ст. 114 ЦПК України, і підстави для передачі справи на розгляд Бердичівському міськрайонному суду Житомирської області відсутні.

Ухвала суду про передачу справи на розгляд іншому суду постановлена з порушенням вимог частин 1 ст. 114 ЦПК України, тому відповідно до пункту 4 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 307, ст. 311, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3, від імені якого на підставі договору про надання правової допомоги діє ОСОБА_1, задовольнити.

Ухвалу Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 14 вересня 2012 року про передачу справи до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області скасувати і направити справу для продовження розгляду до Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Ф.С. Шигірт