ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2012 р.Справа № 2-а/1414/90/12
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Яна Анатоліївна
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача -головуючої - Шевчук О.А.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплати різниці в пенсії за минулий час, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом, просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати останнього провести йому перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру згідно зі ст.. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з середньої заробітної плати за 2010 рік за період з 01 вересня 2011 року та зобов'язати провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії пере5дбаченої Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Законами України «Про державний бюджет України»за період часу з 01 вересня 2012 року.
Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва, являється працюючим пенсіонером і має статус громадянина другої категорії, евакуйованого у 1986 році з зони відчуження внаслідок аварії на ЧАЕС.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція статті Закону існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Визнані неконституційними зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (чинної) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини 1 статті 40 Закону при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Згідно частині 1 статті 40 названого Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Із врахуванням наведених положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону і є величиною постійною та не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції правильно зробив висновок про те, що підстави для перерахування пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення»та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, приписи постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог, про виплату пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Приймаючи судове рішення, судом першої інстанції правильно примінено правову позицію Верховного Суду України, стосовно якої, відповідно до пункту 7 частини першої Закону України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14 червня 2011 року Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаній категорії громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, а тому підстав для задоволення позову в частині зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відсутні.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Корабельного районного суду м. Миколаєва ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2012 року - залишити без задоволення.
Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2012 року по справі за адміністративним позовом адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплати різниці в пенсії за минулий час - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Суддя -доповідач: Шевчук О.А
Суддя: Джабурія О.В
Суддя: Крусян А.В.