ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

22.10.12 р. Справа № 5006/25/45/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі за позовом державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 70 912 224,43 грн.

за участю представників сторін:.

від скаржника (позивача): Балакай А.А. за довір..

від боржника (відповідача): не з'явився

від ДДВС: Шевцова Є.В за довір.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» звернулось із скаргою до господарського суду Донецької області на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДДВС) в якій скаржник, з урахуванням заяви від 19.10.2012 року просив:

1.Визнати неправомірними дії ДДВС, які полягають у несвоєчасному прийнятті рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р. та несвоєчасному направленні постанови від 06.09.2012р. стягувачу;

2. Визнати неправомірними дії ДДВС, з винесення постанови від 06.09.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р.;

3. Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. ВП №34162811 від 06.09.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р;

4. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р.

Вимоги скарги мотивовані тим, що при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до виконання виконавчого документа) від 06.09.2012р. державним виконавцем не дотримані вимоги частини 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - порушені строки, встановлені для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, а саме - наказ господарського суду Донецької області надійшов до ДДВС 29.08.2012р., а постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена 06.09.2012 року, тобто через 8 днів після надходження.

Крім того, ДДВС порушені строки встановлені для направлення (повернення) стягувачеві постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 06.09.2012р., а саме - замість направлення (повернення) стягувачу оригіналу виконавчого документа з постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження - 07.09.2012р., тобто наступного дня після її прийняття, вказана постанова, була направлена стягувачеві -12.09.2012р., тобто через 6 днів після її прийняття.

Скаржник зазначив, що вимоги ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" містять вичерпний перелік підстав для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, жодна з яких не передбачає та не дає права державному виконавцю відмовити у відкритті виконавчого провадження та повернути виконавчий документ стягувачеві на підставі неналежним чином завіреної довіреності на особу, що підписала заяву про примусове виконання рішення суду.

Вважає, що дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України порушують права скаржника, як особи, на користь якої видано виконавчий документ щодо пред'явлення його до стягнення.

Представник скаржника в судовому підтримав вимоги заявлені у скарзі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні 22.09.2012р. представник ДДВС надав письмовий відзив у якому просив суд у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі, оскільки вважає, що спірна постанова була винесена ДВС на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо порушення строків при винесенні та направленні стягувачу зазначеної постанови, то Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008р. передбачено попереднє опрацювання документів, перевірку правильності їх опрацювання, розподіл за виконавцями, накладення резолюції керівником Відділу ДВС, підписання супровідних листів у керівництва. Зазначений документообіг займає певний період часу, внаслідок чого виконавчий документ надходить до державного виконавця, а кореспонденція направляється стягувачу із затримкою, понад час встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, в обґрунтування правомірності своїх дії представник ДДВС посилається на те, що 29.08.2012р. до ДДВС надійшла заява представника філії ДП "Регіональні електричні мережі" про відкриття виконавчого провадження, до якої додано завірена стягувачем копія нотаріальної довіреності на представництво інтересів.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 Закону.

Згідно статті 12 Закону, сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Вчинення нотаріальних дій в Україні, відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5 (далі - Інструкція), покладається на нотаріусів.

Згідно пункту 14 Інструкції, дійсність довіреності перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей. За результатами перевірки дійсності довіреності (її дубліката) виготовляється витяг з Єдиного реєстру довіреностей, який додається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса.

Представник ДДВС вважає, що оскільки повноваження представника стягувача не були підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону, у державного виконавця були відсутні законні підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р.

Боржник у судові засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення розгляду скарги повідомлений належним чином. Заявою від 11.10.2012р. просив розглянути скаргу без його участі.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Суд вважає за можливе розглянути скаргу в порядку ст.121-2 ГПК України за відсутності представника боржника, оскільки наявних матеріалів цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого представника боржника істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Враховуючи, викладене, скарга розглянута судом за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали скарги, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду від 25 липня 2012 року у складі судді Зекунова Е.В. по справі № 5006/25/45/2012 позовні вимоги Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії державного підприємства "Регіональне електричні мережі", м. Донецьк до Державного підприємства "Макіїввугілля", м. Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 70 912 224,43 грн. задоволені частково на суму 70 373 904,76 грн. та у відповідності до ст.116 Господарського процесуального кодексу України був виданий відповідний наказ.

24 вересня 2012 року до господарського суду Донецької області надійшла скарга від Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії державного підприємства "Регіональне електричні мережі" на дії органу Державної виконавчої служби.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду Донецької області від 01 жовтня 2012 року справу передано на розгляд судді Зекунова Е.В.

Як вбачається з матеріалів справи Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" 22.08.2010р. звернулось до ДДВС із заявою про примусове виконання наказу господарського суду Донецької області від 14.082012р.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. від 06.09.2012р. на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №34162811.

В мотивувальній частині постанови державний виконавець посилається на те, що до ВПВР Департаменту ДВС надійшла заява представника ДФ ДП "Регіональні електричні мережі" про відкриття виконавчого провадження, до якої додана завірена стягувачем копія нотаріальної довіреності на представництво інтересів і тому ця обставина виключає здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, що діяла на час прийняття постанови), про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом. Нормами цієї статті визначений строк, протягом якого державний виконавець має вчинити вказані дії, іншого строку Законом України "Про виконавче провадження" для їх вчинення не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, заява стягувача від 22.08.2012р. №5323/12 отримана ДДВС 29.08.2012р. При цьому, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. 06.09.2012р., тобто через 8 днів після надходження.

Крім того, ДДВС направлено (повернено) стягувачу оригінал виконавчого документа з постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження, згідно копії поштового конверта та поштового штемпелю на ньому - 12.09.2012р., тобто через 6 днів після її прийняття.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що з огляду на приписи ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були порушені строки, встановлені для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р. та порушені строки для направлення стягувачу постанови від 06.09.2012р. разом з виконавчим документом.

Пункт 7 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" містить положення щодо відмови у відкритті державним виконавцем виконавчого провадження за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

При цьому, у пункті 14 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що до інших обставин, що можуть бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, можна віднести, зокрема, звернення за виконанням рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово -промисловій палаті України з порушенням вимог статей 35, 36 Закону України від 24.02.1994р. № 4002-ХII "Про міжнародний комерційний арбітраж" щодо попереднього звернення стягувача до компетентного суду за клопотанням про визнання й виконання рішення названого третейського суду.

Вимоги статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" містять вичерпний перелік підстав для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, жодна з яких не передбачає і не надає права державному виконавцю відмовити у відкритті виконавчого провадження та повернути виконавчий документ стягувачеві за підстави неналежним чином завіреної копії довіреності на особу, що підписала заяву про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ст.7 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Таким чином, враховуючи факт порушення державним виконавцем вимоги частини 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд визнає недійсною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. ВП №34162811 від 06.09.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України суд розглядає скарги по оскарженню дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд визнає постанову державного виконавця недійсною та зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач звернувся до господарського суду з вимогою зобов'язати ДДВС прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р. про стягнення з боржника суми у розмірі 70 373 904,76 грн.

Оскільки статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби покладений обов'язок по виконанню судових рішень якщо сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, суд вважає вимоги стягувача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Суд вважає, що ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії надані докази, якими обґрунтовані вимоги і вони є належними. Доказів, які б спростовували доводи скаржника, ДДВС суду не надав.

З огляду на зазначене, суд вважає, що доводи ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії викладені в скарзі на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 5006/25/45/2012 обґрунтовані та правомірні, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі за позовом державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 70 912 224,43 грн. - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягають у несвоєчасному винесенні старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. ВП №34162811 від 06.09.2012р. постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р. та несвоєчасному направленні постанови від 06.09.2012р. стягувачу разом з виконавчим документом.

Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови ВП №34162811 від 06.09.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р.

Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. ВП №34162811 від 06.09.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області №5006/25/45/2012 від 14.08.2012р.

Ухвала господарського суду Донецької області може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.