ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 108709/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 30.05.2011р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов"язання перерахувати та виплатити пенсію,-

В С Т А Н О В И Л А:

18.02.2011р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила відновити пропущений строк звернення до суду, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни у 2008-2010р. в сумі 4297,20грн.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 30.05.2011р. заявлений позов задоволено частково. Зобов'язано пенсійний орган провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за період 02.08.2010р. по 30.05.2011 р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум. Постанову допущено до негайного виконання.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Окрім того, після прийняття Конституційним Судом України рішення №6-рп від 09.07.2007р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни до Законів України про Державний бюджет на відповідні роки не вносилися, законодавчим органом не приймалися акти на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати розміри спірного підвищення до пенсії.

Також не взято до уваги ст.ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних пільг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим Законом, а це і надбавки, доплати, підвищення до пенсій які передбачені іншими законами, і фінансування яких проводиться з Державного бюджету України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсії за віком.

Позивач перебуває на обліку у відповідача.

Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст.100 КАС України (в попередній редакції) - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині вимог позивача зобов»язання нарахувати та виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни за період з 2008 р. по 17.08.2010р. включно позовні вимоги слід залишити без розгляду.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Розміри державних соціальних гарантій на 2010р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду в Яворівському районі Львівської області, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі, який і здійснює нарахування сум пенсій. Також не можуть бути задоволені позовні вимоги про стягнення спірних сум з відповідача, оскільки саме пенсійний орган зобов'язаний здійснювати обрахування та виплату спірних сум допомоги, вказані дії до компетенції адміністративного суду не належать.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить зобов'язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 18.08.2010р. по 31.12.2010р. включно (згідно вимог), із урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведених виплат за вказаний період.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.100, 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Яворівському районі Львівської області задоволити частково.

Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 30.05.2011р. скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Відмовити в поновленні строку звернення до суду.

Адміністративний позов в частині вимог позивача про визнання дій неправоміними та зобов»язання нарахувати та виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни за період з 2008 р. по 17.08.2010р. включно позовні вимоги слід залишити без розгляду.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Яворівському районі Львівської області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 18.08.2010р. по 31.12.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведених виплат за вказаний період.

В решті вимог відмовити.

Допустити зазначену постанову до негайного виконання - у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.П.Кушнерик

Судді О.М.Гінда

Д.М.Старунський