ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

        Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

в судовому засіданні 18.10.2006 р. оголошувалась перерва

В С Т А Н О В И В:

ВАТ “Капітальний ремонт свердловин” звернулось до суду з позовом про стягнення з ВАТ “Укрнафта” 2062689,80 грн. основного боргу, 255345,31 грн. збитків, 23180,33 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 100000 грн. витрат на послуги адвоката.

ВАТ “Укрнафта” проти задоволення позовних вимог заперечувало.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2006 р. (суддя Якименко М.М.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1983112,11 грн. основного боргу, 19842,36 грн. держмита, 101,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 85600 грн. витрат на послуги адвоката; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 р. (судді: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Данилова Т.Б.) рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2006 р. скасовано частково із викладенням резолютивної частини рішення у редакції, відповідно до якої позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 400449,94 грн. боргу, 4005,56 грн. держмита, 20,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 20000 грн. витрат на послуги адвоката; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, ВАТ “Капітальний ремонт свердловин” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 18.10.2006 р. судом оголошувалась перерва. Сторони належним чином повідомлені про час і місце наступного судового засідання (т. 2 а. с. 211 на звороті).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, між ВАТ “Укрнафта” (замовник) та ВАТ “Капітальний ремонт свердловин” (виконавець) протягом 2004-2005 років були укладені і виконувались договори на виконання робіт з капітального ремонту свердловин № 4/328-р/354-р від 31.08.2004 р., № 2/14-К/10/05-Р від 06.04.2005 р. та № 2/638/04-Р/103-р від 06.08.2004 р., відповідно до умов яких позивач здійснював на замовлення відповідача ремонт свердловин.

Укладені сторонами договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ “Капітальний ремонт свердловин” посилалось на порушення відповідачем грошового зобов’язання по оплаті виконаних робіт за договором № 4/328-р/354-р від 31.08.2004 р. по ремонту свердловин №№ 147-М, 73-ПП, 145-М, 83-А, 65-СР, 41-П, 42-П, 33-К, 33-П, 60-ПП у сумі 1582662,17 грн. та за договорами № 2/14-к/10/05-р від 06.04.2005 р. та № 2/638/04-Р/103-р від 06.08.2004 р. по ремонту свердловин №№ 249-Д і 510-Д у сумі 79973,69 грн. і по ремонту свердловин №№ 145-ПД і 271-Д у сумі 400053,94 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову частково місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1983112,11 грн. є обґрунтованими та правомірними, оскільки роботи позивачем виконані, акти здачі-приймання виконаних робіт були підготовлені та належним чином направлені відповідачу, але у порушення вимог укладених договорів останній частину актів не підписав та не обґрунтував своїх заперечень. Оскільки в силу ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, а відповідач такої заяви негайно не зробив, то він втратив право посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення збитків суд врахував відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Приймаючи постанову в частині відмови в задоволенні позову апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду. Водночас, змінюючи рішення в частині задоволення позову та присуджуючи до стягнення 400449,94 грн. боргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки в матеріалах справи докази надсилання позивачем відповідачу примірників актів здачі-приймання виконаних робіт на суму 1582662,17 грн. відсутні, то роботи в цій частині ВАТ “Укрнафта” не прийняті, відповідачем не допущено односторонньої відмови від виконання зобов'язань і ним не втрачено право посилатися на відступи від умов договору та недоліки у виконаній роботі.

При цьому, апеляційний господарський суд не встановив допущення позивачем у роботі відступів від умов договорів або інших недоліків, як необхідної умови для відмови у позові про стягнення боргу за виконані роботи. Водночас, обставини належного виконання позивачем робіт за договорами, порушення відповідачем грошового зобов’язання по оплаті виконаних робіт, виникнення заборгованості в сумі 1983112,11 грн., які досліджені та встановлені місцевим господарським судом, судом апеляційної інстанції не спростовані.

Посилання суду апеляційної інстанції на відсутність в матеріалах справи доказів надсилання позивачем відповідачу примірників актів здачі-приймання виконаних робіт на суму 1582662,17 грн. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не можуть бути достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Висновків про одержання примірників актів здачі-приймання виконаних робіт фізичними особами, а не працівниками (представниками) структурного підрозділу ВАТ “Укрнафта”, про що в самих актах містяться відмітки, суд апеляційної інстанції дійшов з посиланням на Інструкцію по діловодству в апараті ВАТ “Укрнафта”. Проте, згадана інструкція є внутрішнім локальним актом відповідача та не є обов’язковою для виконання іншими особами. Крім цього, в матеріалах справи наявні докази надсилання на адресу відповідача примірників актів здачі-приймання виконаних робіт.

В порушення ст. ст. 43, 99, 101, 104, 105 ГПК України, доводи апеляційного господарського суду, за якими він не погодився з висновками суду першої інстанції, є необґрунтованими. Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд висновків місцевого господарського суду належним чином не спростував та дійшов власних висновків, які суперечать обставинам справи та вимогам законодавства. Здійснена апеляційним господарським судом неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного з’ясування дійсних прав і обов'язків сторін та неправильного застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Як наслідок, постанова апеляційного господарського суду не відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, які викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення” від 29.12.1976 р. № 11 із змінами та доповненнями.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано та правомірно задоволено позов в частині стягнутої суми. Як наслідок, прийняте судом рішення відповідає положенням ст. 84 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”.

У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а законне і обґрунтоване рішення місцевого господарського суду –залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ “Капітальний ремонт свердловин” задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 р. у справі № 7/208 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2006 р. у даній справі залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і:                                                                                          О. Кот

                                                                                                        В. Рибак