ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 р. | № 44/619 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 липня 2006 року у справі № 44/619 Господарського суду міста Києва за позовом Закритого акціонерного товариства “Теплоелектроцентраль-3”, м. Харків, до Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, про стягнення 6 556 399,33 грн.,
за участю представників сторін:
позивача –ЗАТ “Теплоелектроцентраль-3” –Карчевського Ю.М. (дов. № 1-24 від 10.01.2006 р.);
відповідача –ДП “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України” –Корнєєва М.В. (дов. № 06/01 від 03.01.2006 р.);
встановив:
У грудні 2005 року позивач –ЗАТ “Теплоелектроцентраль-3” пред’явив у господарському суді позов до відповідача –ДП “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України” про стягнення 6 556 399,33 грн.
Вказував, що на підставі укладеного між ЗАТ “Теплоелектроцентраль-3” та ДП “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України” договору на надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-373/407 від 01.10.2004 р., позивач протягом жовтня 2004 р. по вересень 2005 р. виконав взяті на себе зобов’язання та надав послуги з переробки та транспортування на загальну суму 12 642 771,78 грн.
Посилаючись на те, що відповідач свої зобов’язання виконав частково, борг за надані послуги сплатив у сумі 6 086 372,45 грн., позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 6 556 399,33 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2006 р. (суддя Якименко М.М.) позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р. (колегія суддів у складі: Зеленіна В.О. –головуючий, Рєпіної Л.О., Синиця О.Ф.) рішення господарського суду залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання по договору № 17/04-373/407 від 01.10.2004 р. в частині оплати.
У касаційній скарзі ДП “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України” просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р. у справі № 44/619 з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права та припинити провадження у справі.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем на протязі 2003-2004 років було укладено низку договорів, зокрема і договір № 17\04-373 від 01.10.2004 р. на надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, відповідно до якого позивач протягом жовтня 2004 р. по вересень 2005 р. надав послуги з переробки та транспортування на загальну суму 12 642 771,78 грн., що підтверджується щомісячними актами виконаних робіт.
Відповідач свої зобов’язання виконав частково, сплативши за надані послуги 6 086 372,45 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 6 556 399,33 грн.
Пунктом 9.1 Розділу 9 вказаного договору передбачено порядок виконання зобов’язання щодо оплати за надані послуги, згідно якого підставою для розрахунку є акти виконаних робіт.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з акту звірки взаєморозрахунків станом на 25.10.2005 р., підписаного обома сторонами заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 17\04-373 від 01.10.2004 р. становить 6 556 399,33 грн.
Під час розгляду справи господарськими судами встановлено, що позивач, листом № 7-1656 від 11.11.2005 р., направив відповідачу рахунки на оплату заборгованості, проте відповідачем сума основного боргу не була погашена.
Приймаючи рішення у справі № 44/619 суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що протягом жовтня 2004 р. по вересень 2005 р. позивач належним чином виконав свої зобов’язання та надав послуги з переробки та транспортування на загальну суму 12 642 771,78 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 25.10.2005 р.
Враховуючи те, що відповідач не надав доказів погашення боргу, господарські суди дійшли правомірного висновку про наявність факту порушення відповідачем діючого законодавства та невиконання своїх зобов’язань за договором № 17/04-373/407 від 01.10.2004 р. в частині оплати за отримані послуги.
При цьому суди виходили з того, що відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
З даними висновками місцевого та апеляційного судів повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судами обставинам та вимогам закону.
Твердження касаційної скарги про те, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 19 липня 2006 року у справі № 44/619 прийнята при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.
З зазначених підстав слід вважати необґрунтованими і посилання скаржника на неправильне застосування судами вимог норм матеріального та процесуального права.
Посилання касаційної скарги на те, що висновок господарського суду про ототожнення договору за № 17/04-373/407 з договором № 17/04-373 не відповідає дійсності у зв’язку з тим, що договір за номером 17/04-373/407 не існує не заслуговують на увагу, оскільки апеляційним судом встановлено, що сторонами у справі було укладено договір № 17/04-373 від 01.10.2004 р., іншого договору з такою нумерацією не укладалося, а додаток до номеру договору № /407 це внутрішній реєстраційний порядковий номер у книзі реєстрації договорів позивача у 2004 році.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 липня 2006 року у справі № 44/619 залишити без змін.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська