ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 р. | № 20/81 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. - головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрстальінвест”, м. Дніпропетровськ, на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року у справі № 20/81 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного товариства “Чернігів Вторчормет”, м. Чернігів, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрстальінвест”, м. Дніпропетровськ, про стягнення 17 453,90 грн.,
за участю представників сторін:
відповідача –ТОВ “Укрстальінвест” –Клівасов А.О. (дов. № 1 від 01.02.2006 р.);
встановив:
У березні 2006 року позивач –ВАТ “Чернігів Вторчормет” пред’явив у господарському суді позов до відповідача –ТОВ “Укрстальінвест” про стягнення 17 453,90 грн. заборгованості за поставлений металобрухт чорних металів.
Вказував, що на підставі укладеного між ВАТ “Чернігів Вторчормет” та ТОВ “Укрстальінвест” договору поставки № 09-11/05 від 09.11.2005 р. та специфікацій до нього, позивач поставив на металургійні комбінати України (ВАТ МК “Азовсталь” і ВАТ “Кременчуцький сталеварний завод”) металобрухт чорних металів в кількості 647,475 тонн на суму 515 144,92 грн., крім того залізничний тариф на суму 49 400 грн., ПДВ в сумі 112 908,98 грн., разом 677 453,90 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що відповідач порушуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки № 09-11/05 від 09.11.2005 р. та специфікацій до нього, без попереднього попередження та участі позивача, провів приймання поставленого металобрухту та не доплатив за нього 17 453,90 грн.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки, позивач просить стягнути з відповідача 17 453,90 грн. основного боргу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2006 р. (суддя Пархоменко Н.В.) позов задоволено.
Постановлено стягнути з ТОВ “Укрстальінвест” на користь ВАТ “Чернігів Вторчормет” 17 453,90 грн. основного боргу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 р. (колегія суддів у складі: Джихур О.В. –головуючий, Герасименко І.М., Ясир Л.О.) рішення господарського суду залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не належним чином здійснив приймання продукції та безпідставно розрахував, що вартість поставленого металобрухту становить 602 668,76 грн.
У касаційній скарзі ТОВ “Укрстальінвест” просить скасувати судові рішення у даній справі з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 33 ГПК України та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.11.2005 р. між ВАТ “Чернігів Вторчормет” та ТОВ “Укрстальінвест” було укладено договір поставки № 09-11/05 на поставку брухту чорних металів та специфікацій до нього № 09-11/05 від 09.11.2005 р., № 10-11/05 від 10.11.2005 р., № 16-11/05 від 16.11.2005 р., № 23-11/05 від 23.11.2005 р., № 29-11/05 від 29.11.2005 р., № 30-11/05 від 30.11.2005 р., № 01-12/05 від 01.12.2005 р., № 06-12/05 від 06.12.2005 р.
На виконання договору поставки від 09.11.2005 р., ВАТ “Чернігів Вторчормет” поставило на металургійні комбінати України (ВАТ МК “Азовсталь” та ВАТ „Кременчуцький сталеварний завод”) металобрухт чорних металів в кількості 647,475 тон та суму 515144,92 грн. крім того залізничний тариф на суму 49 400,00 грн., ПДВ в сумі 112 908,98 грн., всього на –677 453,90 грн.
Відповідач оплату поставленого металобрухту провів частково на суму –660000 грн. заборгованість склала – 17 453,90 грн.
Відповідно до пункту 6.3 розділу 6 договору, приймання металобрухту проводиться відповідно до вимог ДСТУ 4121-2002 “Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови” та згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Держарбітражу СРС від 15.06.1965 р. № П-6 і від 25.04.1966 р. № П-7.
Під час розгляду справи господарськими судами встановлено, що вимоги щодо якості металобрухту були узгоджені позивачем та відповідачем при укладенні договору відповідно до ДСПУ 4121-2002 “Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови”. Розділом 4 Технічні вимоги стандарту передбачені показники якості металобрухту, одним із яких є засміченість металобрухту.
Відповідно ДСТУ 4121-2002, для видів металобрухту, поставка яких здійснювалась позивачем, відсоток засміченості не повинен перевищувати 2 %, однак за документами відповідача даний відсоток перевищує зазначені показники. Крім того судами встановлено, що з наданих відповідачем актів приймання вбачається розходження ваги відвантаженого і прийнятого металобрухту.
Враховуючи вище викладене, місцевий та апеляційний суд повно, всебічно дослідили надані сторонами докази, доводи, належно їх оцінили і дійшли обґрунтованого висновку про те, що в разі виявлення невідповідності за кількістю або якістю, відповідач повинен був викликати в обов’язковому порядку представника позивача для участі в комісійному прийманні металобрухту і згідно Інструкцій П-6 та П-7 оформити акт приймання металобрухту за якістю та кількістю.
Проте, всупереч умов договору, відповідачем приймання продукції проводилось в односторонньому порядку і акти приймання металобрухту за кількістю і якістю, як того вимагають вищезгадані Інструкції, не оформлювались.
Приймаючи рішення у справі про задоволення позовних вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що поставка позивачем металобрухту на загальну суму –677 453,90грн. підтверджується видатковими накладними, квитанціями про приймання вантажу, сертифікатами якості, розрахунком вартості поставленого металобрухту, який зроблено позивачем і в якому позивачем враховані відсотки засміченості відповідно до ДСТУ 4121-2002.
При цьому суди виходили з того, що відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
З даними висновками місцевого та апеляційного суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.
Твердження касаційної скарги про те, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2006 р. у справі № 20/81 необгрунтовані та прийняті при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.
Посилання скаржника на те, що судом не встановлено факт поставки зазначеної позивачем кількості металобрухту на адресу ТОВ “Укрстальінвест” не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, оскільки судами встановлено, що відповідно до договору поставки № 09-11/05 від 09.11.2005 р. та специфікацій до нього товароодержувачами лому чорних металів є металопереробні підприємства України (ВАТ МК “Азовсталь” і ВАТ “Кременчуцький сталеварний завод”).
З зазначених підстав слід вважати необґрунтованими і посилання скаржника на неправильне застосування судами вимог норм матеріального та процесуального права.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрстальінвест” залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року у справі № 20/81 залишити без змін.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська