ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

                                    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники :

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду  Хмельницької області від 10.12.2003р. порушено провадження у справі  №4/285-Б про банкрутство ВАТ “Шепетівський завод культиваторів”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна.

Ухвалою господарського суду  Хмельницької області від 19.06.2006р. (судді: Дячук Т.В. -головуючий, Димбовський В.В., Вибодовський О.Д.) припинено повноваження арбітражного керуючого Гришко Ю.С., як розпорядника майна  ВАТ “Шепетівський завод культиваторів”, призначено  розпорядником майна ВАТ “Шепетівський завод культиваторів”  арбітражного керуючого ОСОБА_2, відхилено клопотання  кредиторів та заяви з пропозиціями про призначення  розпорядника майна  з числа арбітражних керуючих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Клопотання та заяву боржника ВАТ “Шепетівський завод культиваторів”  щодо винесення ухвали про надання  згоди  на дострокове погашення боргу перед   Вінницькою філією ВАТ “Мегабанк” залишено без розгляду.

Державний департамент з питань банкрутства  звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить  ухвалу господарського суду  Хмельницької області від 19.06.2006р. скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” .

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга   не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.

Відповідно до Положення про Державний департамент з питань банкрутства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2006р. за №533 Державний департамент з питань банкрутства (далі - Департамент) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки та йому підпорядковується.

Основними завданнями Департаменту є участь у реалізації державної політики у сфері запобігання банкрутству і забезпечення умов здійснення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, і суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частиною 2 статті 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” державний орган з питань банкрутства наділений правом пропонувати кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушено справу про банкрутство господарському суду.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки Регіонального відділення по Хмельницькій області Фонду державного майна України               № 01/01-42-2728/06 від 11.09.2006р. пакет акцій розміром 26%, який належав державі, переданий у статутний фонд лізингової компанії “Украгромашінвест”, що також підтверджено реєстратором зазначених  цінних паперів Акціонерною Інвестиційно-фінансовою компанією  “УкрПривінвест”.

Таким чином, боржник - ВАТ “Шепетівський завод культиваторів” не має у своєму статутному фонді частки державної власності.

Крім того слід зазначити, що  питання  відсутності  у статутному фонді ВАТ „Шепетівський завод культиваторів” частки державної власності вже розглядалось Вищим господарським судом України, що підтверджується постановою Вищого господарського суду України  від 23.11.2004р. у справі 2/4/285-Б( наявна в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції обґрунтовано та  відповідно до вимог чинного законодавства  призначив  розпорядником майна ОСОБА_2, а доводи скаржника стосовно  того, що  при призначенні  розпорядником майна ОСОБА_2  судом першої інстанції  не дотримано вимог  законодавства, що регулює повноваження  державного органу з питань банкрутства -Державного департаменту з питань банкрутства щодо подання пропозицій господарському суду  відносно кандидатур арбітражних керуючих  ( розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності  перевищує двадцять п'ять відсотків,  є безпідставними.

Клопотання та заяву боржника ВАТ “Шепетівський завод культиваторів”  щодо винесення ухвали про надання  згоди  на дострокове погашення боргу перед Вінницькою філією “ВАТ Мегабанк” обґрунтовано залишено судом першої інстанції без розгляду, оскільки  відповідно до ч.8, 13 ст.13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  розгляд цього питання віднесено до компетенції розпорядника майна.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим  підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями  111⁵,  111⁷,  111⁹-111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного департаменту з питань банкрутства  залишити без задоволення.

Ухвалу господарського Хмельницької області від 19.06.2006р.у справі № 2/4/285-Б  залишити без змін.

Головуючий                                                                        О.С. Удовиченко  

 Судді                                                                                   М.І.  Хандурін 

                                                                                 Н.Г. Ткаченко