Справа № 2-243

2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         11 липня 2008 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі головуючого-судді                                                 Орел І.І.

при секретарі                                                                        Аранчій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

про визнання укладеними договорів купівлі-продажу часток пайового майна, та визнання права власності на майно, -

встановив:

         У червні місяці 2008 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому вказує, між ним та відповідачами було укладено договори купівлі-продажу майнових паїв, і на підставі договорів позивач сплатив кожному із відповідачів відповідну суму коштів. Але нотаріально договори не посвідчувалися.

         Відповідно до рішення Чорнухинського районного суду від 29 січня 2008 року на користь відповідачів, всього 12 осіб, було виділено у власність відповідно до їх майнових сертифікатів майно в натурі:

         1). Вісову 30 тонну, побудовану в 1980 році, яка знаходиться по АДРЕСА_1, інвентарний № 28, вартістю 15 000 гривень;

         2). Зерносклад, розташований на току «Агрофірма ім. Суворова» побудований в 1971 році, інвентарний № 7, вартістю 77 864 гривні;

         3). Асфальтний тік, на території току по вул. Котляревського, побудований в 1974 році, інвентарний № 32, вартістю 4 184 гривні;

         4). Станок свердлильний, 1978 року випуску, інвентарний № 820, знаходиться в майстерні молочно-товарної ферми відповідальний ОСОБА_14., вартістю 200 гривень;

         5). ЗАВ-10, 1993 року забудови, встановлений на території току, інвентарний № 10, вартістю 41 000 гривень.

         На загальну суму 138 248 гривень.

         В зв'язку з тим, що в даний час виникли труднощі, щодо визнання права власності на придбане майно за позивачем, просив суд визнати укладеними договора купівлі-продажу майнових паїв між ним, ОСОБА_1., та відповідачами, визнати за ним право власності на перераховане в позовній заяві майно, та зобов'язати Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, зареєструвати майно на нього ОСОБА_1..

         В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_15. позовні вимоги підтримав, суду показав, що між позивачем ОСОБА_1. та відповідачами були укладені договори купівлі-продажу майнових паїв, згідно яких позивач сплатив кожному із відповідачів відповідну суму коштів.

         Відповідно до рішення суду від 29 січня 2008 року відповідачі отримали в свою власність майно із пайового фонду СТОВ «Агрофірма ім. Суворова».

         Але договори нотаріально не були посвідчені, тому в даний час виникають проблеми щодо визнання права власності  на придбане майно.

         Відповідачі ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_11., позовні вимоги визнали, суду пояснили, що вони та інші співвласники уклали угоди з позивачем, про продаж майнових паїв на його користь, які були оформлені у вигляді договорів купівлі-продажу. Позивач ОСОБА_1. сплатив їм та іншим співвласникам майна кошти, виходячи із розміру часток вказаних в майнових сертифікатах. Але договори нотаріально не посвідчили. Згідно рішення суду вони отримали у свою власність майно із пайового фонду СТОВ «Агрофірма ім. Суворова».

         Відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_12., ОСОБА_13., в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи були повідомлені заздалегідь належним чином.

         Представник третьої особи Лубенського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь належним чином.

         Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

         В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачами було досягнуто домовленість про продаж майнових паїв у власність позивача. Домовленість була оформлена у вигляді договорів купівлі-продажу майнових паїв. На підставі цих договорів позивач сплатив кожному із відповідачів кошти у процентному відношенні, виходячи із розміру часток вказаних у майнових сертифікатах. Відповідно до рішення Чорнухинського районного  суду від 29 січня 2008 року на користь відповідачів, всього 12 осіб, було виділено у власність відповідно до їх майнових сертифікатів слідуюче майно в натурі:

         1). Вісову 30 тонну, побудовану в 1980 році, яка знаходиться по АДРЕСА_1, інвентарний № 28, вартістю 15 000 гривень;

         2). Зерносклад, розташований на току «Агрофірма ім. Суворова» побудований в 1971 році, інвентарний № 7, вартістю 77 864 гривні;

         3). Асфальтний тік, на території току по вул. Котляревського, побудований в 1974 році, інвентарний № 32, вартістю 4 184 гривні;

         4). Станок свердлильний, 1978 року випуску, інвентарний № 820, знаходиться в майстерні молочно-товарної ферми відповідальний ОСОБА_14., вартістю 200 гривень;

         5). ЗАВ-10, 1993 року забудови, встановлений на території току, інвентарний № 10, вартістю 41 000 гривень.

         На загальну суму 138 248 гривень.

         Враховуючи те, що позивач повністю виконав умови раніше досягнутої домовленості, що підтверджується договорами купівлі-продажу, укладених між ним та відповідачами, і відбулося повне їх виконання, окрім цього на сьогоднішній день позивач без перешкод та заборон користується придбаним майном, суд вважає, що є достатні правові підстави для визнання укладеними договора купівлі-продажу, та визнання права власності на майно за позивачем.

         Відповідно до  ст. 220 ч. 2 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одне із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

         Керуючись ст. ст. 220 ч. 2, 328 ЦК України, ст. ст. 10, 60,  212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

         Визнати укладеними договори купівлі-продажу майнових паїв між ОСОБА_1, жителем АДРЕСА_2, та ОСОБА_2, жителькою АДРЕСА_3, ОСОБА_3, жителемАДРЕСА_4,  ОСОБА_4, жителькою АДРЕСА_5, ОСОБА_5, жителем АДРЕСА_6, ОСОБА_6, жителем АДРЕСА_5, ОСОБА_7, жителем АДРЕСА_7,  ОСОБА_8, жителькою АДРЕСА_8 ОСОБА_9, жителем АДРЕСА_9 ОСОБА_10, жителем АДРЕСА_9 ОСОБА_11, жителем АДРЕСА_10, ОСОБА_12, жителем АДРЕСА_11, ОСОБА_13, жителькою АДРЕСА_3, Полтавської області.

         Визнати за ОСОБА_1, жителем АДРЕСА_2, право власності на слідуюче майно:

         1). Вісову 30 тонну, побудовану в 1980 році, яка знаходиться по АДРЕСА_1, інвентарний № 28, вартістю 15 000 гривень;

         2). Зерносклад, розташований на току «Агрофірма ім. Суворова» побудований в 1971 році, інвентарний № 7, вартістю 77 864 гривні;

         3). Асфальтний тік, на території току по вул. Котляревського, побудований в 1974 році, інвентарний № 32, вартістю 4 184 гривні;

         4). Станок свердлильний, 1978 року випуску, інвентарний № 820, знаходиться в майстерні молочно-товарної ферми відповідальний ОСОБА_14., вартістю 200 гривень;

         5). ЗАВ-10, 1993 року забудови, встановлений на території току, інвентарний № 10, вартістю 41 000 гривень.

         На загальну суму 138 248 гривень.

         Зобов'язати Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації м. Лубни Майдан Володимирський 4/1 Полтавської області, зареєструвати на ОСОБА_1 , будівельні споруди:

          1). Вісову 30 тонну, побудовану в 1980 році, яка знаходиться по АДРЕСА_1, інвентарний № 28, вартістю 15 000 гривень;

         2). Зерносклад, розташований на току «Агрофірма ім. Суворова» побудований в 1971 році, інвентарний № 7, вартістю 77 864 гривні;

         3). Асфальтний тік, на території току по вул. Котляревського, побудований в 1974 році, інвентарний № 32, вартістю 4 184 гривні.

         Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.