Судове рішення #255568
22/26

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

25 жовтня 2006 р.                                                                                   

№ 22/26  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:


головуючого      

Остапенка М.І.

суддів :

Борденюк Є.М.

Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу  

Акціонерного комерційного банку "Росток Банк"

та  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 року

у справі за позовом

Акціонерного комерційного банку "Росток Банк"

до

1)          ТОВ "Компанія "ІнтерПІТ лтд";

2)          ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Відрада"

про

визнання договору недійсним


     В С Т А Н О В И В:


у грудні 2005 року Акціонерний комерційний банк "Росток Банк" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом, у якому просив визнати недійсним договір уступки права вимоги №2/у від 19.12.2003 року, за яким ТОВ "Компанія "ІнтерПІТ лтд" уступило ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Відрада" право вимоги до Акціонерного комерційного банку "Росток Банк" 5 021 000,00 грн., посилаючись на те, що спірний договір не відповідає чинному законодавству.


          Рішенням господарського суду м. Києва від 27.02.2006 року позов задоволено.


Переглядаючи справу в апеляційному порядку, постановою від 29.03.2006 року Київський апеляційний господарський суд, рішення господарського суду першої інстанції скасував та постановив нове рішення про відмову у позові.


Постанову апеляційного господарського суду оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку апеляційним  господарським судом обставин справи, помилковість висновків щодо дійсності спірного договору і просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 року скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 27.02.2006 року залишити без змін.


Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова апеляційного господарського суду –скасуванню, виходячи з наступного.


          Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції і приймаючи нове рішення про відмову у позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач не є учасником спірного договору уступки права вимоги від 19.12.2003 року, умови цього договору не порушують його права та охоронювані законом інтереси, а тому право вимоги у нього відсутнє.


Проте, погодитись з наведеними апеляційним господарським судом мотивами відмови у задоволенні позову не можна.


Із наявних у справі матеріалів вбачається, що рішення господарського суду м. Києва від 18.06.2003 року у справі №2/310, у порядку виконання якого, позивачу у цій справі передано право вимоги 33 160 903,64 грн. за умови сплати ТОВ "Компанія "ІнтерПІТ лтд" 23 525 000 грн., скасовано постановою Верховного Суду України від 14.09.2004 року, а рішенням господарського суду м. Києва від 14.02.2005 року у справі №14/397, залишеним без змін постановою Верховного Суду України від 11.10.2005 року, договір уступки права вимоги №1/у від 19.12.2003 року, за яким у ТОВ "Компанія "ІнтерПІТ лтд" виникло право на отримання від Акціонерного комерційного банку "Росток Банк" 23 525 000 грн. визнано недійсним.


Таким чином, по договору №2/у від 19.12.2003 року ТОВ "Компанія "ІнтерПІТ лтд" передала ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Відрада" недійсну вимогу на суму 5 021 000 грн., яка була задоволена банком, а тому, за таких обставин, коли право вимоги за цим договором виникло за наслідками порушення Закону України "Про виконавче провадження", ст.25 ГПК України та спричинило порушення майнових інтересів позивача у справі, господарський суд першої інстанції обґрунтовано визнав договір №2/у від 19.12.2003 року недійсним згідно ст.48 ЦК України (у редакції від 18.07.1963 року) і підстав для  скасування судового рішення, за наведених апеляційним господарським судом мотивів, не було.


Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,


П О С Т А Н О В И В:


Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від29.03.2006 року скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 27.02.2006 року залишити без змін.




Головуючий                                                                          М.І. Остапенко


Судді                                                                                     Є.М. Борденюк


                                                                                    В.М. Харченко

                                         



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація