Справа № 1-627/11

Пр. №1-33/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2012 м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кірєєва Р.В.

при секретарях Огірко Т.Ю., Падасенко Н.В., Табала Я.В.,

Карпюку А.В., Шалапуда В.П.,

за участі прокурорів Нестеренко Д.В., Романяк Д.М., Панова В.Є.,

Вавренюка О.С., Байдюк Д.А., Балакірєва М.С.,

Захаричевої О.О., Янішевської О.В.,

захисника ОСОБА_8,

потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України, уродженця міста Феодосія, АРК, з вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

- у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_13 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, а також заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, в особливо великих розмірах.

Злочини ОСОБА_13 було вчинено за таких обставин.

ОСОБА_13, з метою заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_10, ввійшов в довіру до останньої та підтримував з нею товариські стосунки протягом тривалого часу. В листопаді 2008 року ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_10 на мобільний телефон та повідомив, що виникли деякі проблеми з його сином, який, за його словами, попав в аварію, а тому йому потрібна певна грошова сума. ОСОБА_15 просив ОСОБА_10 позичити йому на невеликий строк (тиждень-два) суму коштів, яку потім обіцяв повернути. При цьому ОСОБА_13 назвав потерпілій суму, яку остання не мала. Після отримання відповіді від потерпілої про відсутність названої ним суми коштів, ОСОБА_15 повідомив потерпілу, що вже вирішив більшу частину питань і йому потрібна ще незначна сума - 15 000 гривень. ОСОБА_10 погодилася допомогти ОСОБА_15, так як останній запевняв її, що, як тільки вирішить дане питання, одразу приїде до Києва та поверне їй вищевказаний борг, і тому 18 листопада 2008 року, перебуваючи в місті Києві, відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_15, за допомогою електронного переказу в банківській установі «Правекс-банк», здійснила переказ грошових коштів в загальній сумі 15 000 гривень, на ім'я ОСОБА_13.

В подальшому, по приїзду до міста Києва, ОСОБА_15 потерпілій вказані грошові кошти в загальній сумі 15 000 грн. не повернув, посилаючись при цьому в телефонних розмовах на надумані причини не повернення коштів потерпілій.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_13 на початку серпня 2009року, з метою заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_10, використовуючи особисту довіру останньої, знову звернувся до ОСОБА_10 та повідомив їй, що існує певна «фінансова схема», відповідно до якої деякі фінансові установи нараховують досить великі відсотки на вклади фізичних осіб, а саме 100 гривень щотижня на суму 100 доларів США. Крім того, ОСОБА_15 додав, що при цьому мінімальна сума вкладу повинна бути не менш, ніж 10 000 дол. США, а також додав, що по цій схемі він вже давно працює, а також залучив до неї своїх друзів та знайомих посадовців органів державної влади та наполягав, що надає таку можливість брати участь у «фінансовій схемі» ОСОБА_10 особисто для останньої та на мінімальну суму в 10 000 доларів CША, як для своєї знайомої, так як його клієнти вкладають не менш як 100 000 доларів США, а максимальна сума вкладів не має перевищувати 1 000 000 дол. США. Крім того, ОСОБА_15 повідомив, що мінімальна сума в 80 000 гривень, тобто еквівалент 10 000 доларів США, має приносити ОСОБА_10 щотижня «відсотки» у розмірі 10 000 гривень.

В ході розмови ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_15 про відсутність у неї відповідної суми 80 000 гривень, та наявність тільки 45 000 гривень, окрім того, вона нагадала про наявність боргу в сумі 15 000 гривень, які ОСОБА_13 не повернув. ОСОБА_15 повідомив потерпілій, що додасть до наявної у неї суми свій борг в 15 000 гривень та ще 20 000 гривень за рахунок наступних «відсотків», тобто він пообіцяв потерпілій, що перші тижні він віддавати їй відсотки не буде, і, таким чином, вже можна було розпочати роботу по «фінансовій схемі». ОСОБА_10, довіряючи ОСОБА_15, погодилась на його пропозицію участі у «фінансовій схемі».

05 серпня 2009року ОСОБА_13, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10, зателефонував останній та повідомив, що гроші необхідно надати до 06 серпня 2009 року. При цьому в ході розмови ОСОБА_10 зажадала від ОСОБА_15 укладання відповідного документу, згідно якого вона буде отримувати певні відсотки зі свого вкладу, на що ОСОБА_15 повідомив, що на даний час він не знаходиться в місті Києві та перебуває у відрядженні та додав, що замість нього приїде його юрист, який привезе відповідний договір на підпис та забере у неї гроші в сумі 45 000 гривень.

В подальшому, 05 серпня 2009 року, в першій половині дня, ОСОБА_10, перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Червоноткацька, 1/1, неподалік від будівлі районної державної адміністрації Дніпровського району міста Києва, зустрілась з ОСОБА_18, який, по приїзду, надав останній договір про надання консультаційних послуг, датований 05 серпня 2009 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_18, на суму 45 000 гривень. Переглянувши вищевказаний договір про надання консультаційних послуг, ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_18, що це не той договір, про який їй розповідав ОСОБА_20, на що останній повідомив, що йому нічого невідомо про інший договір. Також ОСОБА_18 додав, що лише сьогодні вранці йому зателефонував ОСОБА_15 та просив скласти договір про надання консультаційних послуг, підписати його з ОСОБА_10, забрати грошові кошти у розмірі 45 000 гривень та передати їх водієві ОСОБА_15, оскільки сам ОСОБА_15 сказав, що знаходиться у відрядженні.

Після чого, ОСОБА_10 одразу зателефонувала ОСОБА_15 та повідомила про те, що в наданому їй договорі, який привіз ОСОБА_18, нічого не вказується про те, що вона вносить кошти та про те, що їй будуть нараховуватись відсотки на її грошовий вклад. У відповідь ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_10, що ОСОБА_18 напише їй короткострокову розписку на грошові кошти в сумі 45 000 гривень, а він повернеться з відрядження через день та укладе з нею повноцінний договір, на що ОСОБА_10, довіряючи ОСОБА_13, погодилась. Після чого, ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_18 та попросив останнього про те, щоб він написав ОСОБА_10 розписку на два дні, та повідомив, що коли він буде в Києві, то особисто укладе з останньою відповідний договір. ОСОБА_18 написав ОСОБА_10 розписку строком на два дні, а саме до 07 серпня 2009 року, на загальну суму 45 000 гривень. Після чого, ОСОБА_10 надала ОСОБА_18 грошову суму 45 000 гривень, для передачі ОСОБА_13

07 серпня 2009 року ОСОБА_10 зателефонувала ОСОБА_15, який в ході телефонної розмови повідомив останній, що отримав відповідні грошові кошти в сумі 45 000 гривень від ОСОБА_18, а також ОСОБА_15 додав, що на днях підпише з ОСОБА_10 відповідний договір.

В подальшому, впродовж серпня-вересня 2009 року ОСОБА_10 неодноразово намагалась зустрітись із ОСОБА_13 для підписання відповідного договору, але останній не відповідав, а тому вона неодноразово телефонувала ОСОБА_18, з метою встановлення зв'язку з ОСОБА_15

В період часу з 04 вересня 2009 року по 08 жовтня 2009 року ОСОБА_15, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10, перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. М. Грушевського, 7, біля будівлі Міністерства охорони здоров'я України, за адресою: АДРЕСА_2, за адресою: місто Київ, вулиця Червоноткацька, 27, біля вказаного будинку, в якості підтвердження роботи «фінансової схеми», та для утвердження довірливих відносин, надав ОСОБА_10 грошові кошти в загальній сумі 21 000 грн. та, в ході розмови з ОСОБА_10, повідомив останній, що це відсотки, отримані з її вкладу в сумі 80 000 гривень. При цьому ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_10, що відсоткова ставка у «фінансовій схемі» змінилась на таку, що з 10 000 доларів США вкладник отримує щотижнево 7 000 гривень та остання, таким чином, буде отримувати не по 10 000 гривень в тиждень, а по 7 000 гривень в тиждень. Також ОСОБА_15 додав, що наступні відсотки за два тижня ОСОБА_10 буде отримувати не регулярно, так як заважають певні обставини.

В жовтні 2009 року, ОСОБА_15, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, з метою відстрочити строк надання ОСОБА_10 послідуючих відсотків по «фінансовій схемі», запропонував останній зробити вклад до «фінансової схеми» в ЄВРО - валюті, так як це надасть можливість отримувати по 10 000 гривень щотижнево. Крім того, ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_10, що для «переходу» з доларового вкладу на ЄВРО, достатньо не знімати відсотки з її вкладу протягом місяця і таким чином доларова сума буде переведена в 10 000 ЄВРО.

Не зупиняючись на досягнутому, в жовтні 2009 року, в ході розмови ОСОБА_10 з ОСОБА_15, останній повідомив, що виникла унікальна можливість вкласти ще 20 000 ЄВРО у «фінансову схему», у зв'язку з тим, що один з його учасників вибув з цього закритого «клубу своїх», та запропонував зробити пропозицію щодо співпраці по цій «фінансовій схемі» її подрузі, ОСОБА_9.

При цьому ОСОБА_15, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, повідомив ОСОБА_10, про можливість вкладів грошових коштів та отримання щотижнево високих відсоткових нарахувань по ним за «фінансовою схемою», тобто, остання додатково, а ОСОБА_9 початково, внесе свої грошові кошти у роботу «фінансової схеми».

Після чого, ОСОБА_10, довіряючи ОСОБА_13, домовилась з останнім про те, що вона, разом зі своєю подругою ОСОБА_9, внесе 20 000 ЄВРО, які мали бути додані до переданих раніше грошових коштів в сумі 10 000 ЄВРО, та сума повинна була скласти 30 000 ЄВРО.

18 жовтня 2009 року ОСОБА_9, перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Юності, навпроти будинку №9, в автомобілі ОСОБА_10, передала останній грошові кошти в загальній сумі 13 570 доларів США для передачі їх ОСОБА_13, за які остання купила національну валюту гривню та сума склала 110 000 гривень.

19 жовтня 2009 року, на виконання вказаної домовленості, ОСОБА_15, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, отримав від ОСОБА_10, грошові кошти в сумі 110 000 гривень, які ОСОБА_10 передала від імені ОСОБА_9, та 91 000 гривень. При цьому, в ході розмови, ОСОБА_15 запропонував ОСОБА_10 самостійно внести за останню 19 000 гривень, яких не доставало до мінімального вкладу 110 000 гривень.

В подальшому, на початку листопада 2009 року, до ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_18 та почав розпитувати, чи не зв'язувалась вона із ОСОБА_15 і чи дійсно остання порвала розписку ОСОБА_18 на суму 45 000 грн., а також повідомив, що не може зв'язатись з ОСОБА_13, оскільки останній тривалий час не відповідає на телефонні дзвінки. ОСОБА_10 повідомила, що з ОСОБА_15 зв'язується дуже рідко, а розписку ОСОБА_18 не рвала і не загубила, оскільки ОСОБА_15 так і не уклав із нею обіцяний договір і розписка знаходиться у неї на руках, на що ОСОБА_18 повідомив, що при зустрічі з ОСОБА_15, останній сказав, що з ОСОБА_10 повністю розрахувався і вона порвала розписку на 45 000 гривень.

В подальшому ОСОБА_10 неодноразово намагалась зустрітись із ОСОБА_13 для з'ясування причин неповернення їй грошових коштів, але ОСОБА_13, під надуманими приводами відмовлявся від зустрічі, грошові кошти не повернув та, в подальшому, перестав відповідати на дзвінки.

Таким чином, ОСОБА_13 заволодів шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 130 000грн. (з урахуванням повернення підсудним 21 000грн.) та ОСОБА_9 в сумі 110 000грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_13, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12, в період часу з 24 травня 2009 року по 25 травня 2009 року, перебуваючи на вулиці Липській, неподалік біля будівлі готелю «Київ» в місті Києві, отримав від ОСОБА_18 грошові кошти в загальній сумі 30 000 доларів США, які останньому передала громадянка ОСОБА_12, для надання консультативних та юридичних послуг по кримінальній справі за обвинуваченням її сина ОСОБА_21, а саме, щодо супроводження справи у вищих судових інстанціях. При цьому, під час отримання від ОСОБА_18 відповідної суми коштів, ОСОБА_15 повідомив, щоб він не повідомляв ОСОБА_12 про те, що саме ОСОБА_13 буде займатись супроводженням кримінальної справи її сина.

В подальшому, коли до ОСОБА_18 почала звертатись ОСОБА_12 з приводу того, що ніяких змін не відбувається та кримінальна справа її сина, до інших судових інстанцій, так і не надходила, ОСОБА_18 в ході телефонної розмови з ОСОБА_12, повідомив останній, що даним питанням займається дуже впливова людина, а саме, ОСОБА_13, на що ОСОБА_12 відповіла ОСОБА_18, що ОСОБА_15 є дуже непорядною людиною, який і раніше заволодів грошима її сина та до цього часу не повернув.

Таким чином, ОСОБА_15, шляхом обману, під приводом надання консультативних та юридичних послуг, заволодів грошовими коштами ОСОБА_12 в сумі 30 000 дол. США.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_13, в квітні 2009 року, діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_11, з яким ОСОБА_13 підтримував дружні стосунки протягом тривалого часу, під час зустрічі в готелі «Київ» за адресою: місто Київ, вулиця Липська, 3, де раніше вони вже зустрічались, ОСОБА_13 попросив ОСОБА_11 позичити грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, на що ОСОБА_11, довіряючи ОСОБА_13, з яким перебував у дружніх стосунках, погодився та передав в квітні 2009 року на вул. Липській в м. Києві, неподалік від будинку готелю «Київ», ОСОБА_15 грошові кошти в загальній сумі 10 000 доларів США. При цьому ОСОБА_15, під час отримання від ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 10 000 доларів США, повідомив, що через місяць з моменту отримання коштів, поверне ОСОБА_11 борг у зазначеній сумі.

В подальшому, ОСОБА_13, при зустрічі з ОСОБА_11, в приміщенні кафетерію «КОФЕ ХАУЗ» на розі вулиць Городецького та Зінковецької в м. Києві, запропонував останньому вигідну «фінансову схему», по якій щотижнево, використовуючи 10 000 доларів США, які ОСОБА_15 отримав від ОСОБА_11 раніше, можна отримувати прибуток від 1 700 до 2000 доларів США, за рахунок курсової різниці валют. Зі слів ОСОБА_15, в місяць ОСОБА_11 повинен був отримувати відсотки з 10 000 доларів США, біля 4 000 доларів США, на що останній погодився.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_15 весною 2009 року, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 шляхом обману, зателефонував останньому та повідомив про те, що вигідним є придбання доларів США у Національного Банку України за гривні, з їх подальшим обміном за комерційним курсом на гривні та повідомив, що для того, щоб заробити таким чином, потрібна велика сума коштів - більше мільйона гривень.

15 травня 2009 року, в першій половині дня, ОСОБА_11, довіряючи ОСОБА_13, перебуваючи неподалік приміщення готелю «Київ» по вул. Липській в м. Києві, передав останньому грошові кошти в сумі 1 300 000грн., які останній поклав до автомобіля.

Після передачі ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 1 300 000грн. ОСОБА_13, останній не телефонував потерпілому та не відповідав на неодноразові дзвінки ОСОБА_11, грошові кошти останньому не повернув.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пред'явлені потерпілими позови не визнав повністю та показав, що, дійсно, протягом тривалого часу знайомий із потерпілими ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10

ОСОБА_13 ствердив в судовому засіданні, що від ОСОБА_18 жодних коштів не отримував, в тому числі переданих від інших осіб, а, навпаки, допомагав йому при потребі.

ОСОБА_13 повністю заперечив проти показань свідка ОСОБА_18 про те, що обіцяв останньому працевлаштувати його на роботу до органів Державної податкової інспекції. При цьому ствердив, що звертався до ОСОБА_18 тільки у випадку необхідності складання договорів та інших документів.

Підсудний ствердив, що в середині серпня 2009 року на столику в кафе в холі готелю «Київ» в м. Києві побачив серед паперів, що були у ОСОБА_18, касаційну скаргу до Верховного Суду України відносно сина ОСОБА_12 Будучи знайомим із сином ОСОБА_12 та, бажаючи йому допомогти, дізнався про ситуацію по справі, але грошей від ОСОБА_12, або її невістки не отримував.

ОСОБА_13 підтвердив в судовому засіданні, що з ОСОБА_10 він познайомився в 2007 році. В подальшому допомагав їй в бізнесі, а 15 000грн. отримав від ОСОБА_10 за виконану роботу. Про те, що його син потрапив в аварію, потерпілу не повідомляв та жодних пропозицій щодо будь-яких фінансових операцій з останньою не надавав. При цьому підсудний ствердив, що ОСОБА_10 зустрічалась із ОСОБА_18 з приводу вирішення юридичних питань для оформлення договорів, але договір з останнім не оформили, оскільки виявилось, що ОСОБА_18 не юрист.

Підсудний підтвердив, що, проживаючи в м. Київ, користувався послугами водія, але доручення на зустріч з ОСОБА_18 після зустрічі останнього з ОСОБА_10 не давав. З потерпілою ОСОБА_9 познайомився при розгляді справи в суді, але знав про неї зі слів ОСОБА_10

ОСОБА_13 вважає, що ОСОБА_10 звернулась із заявою про вчинення злочину з мотивів особистого характеру, не бажаючи відпускати від себе підсудного.

Відносно обставин справи щодо взаємовідносин із ОСОБА_11, підсудний зазначив, що підтримував з потерпілим дружні стосунки, проживав у нього в квартирі в м. Києві на вул. Старонаводницькій та, дійсно, позичив у ОСОБА_11 10 000 дол. США. При цьому ОСОБА_13 зазначив, що, коли постало питання щодо повернення грошових коштів, ОСОБА_11 запропонував повертати заборгованість шляхом погашення заборгованості потерпілого по кредиту на придбання автомобіля. Суму 10 000 дол. США ОСОБА_11 повернув та інших коштів від останнього не отримував.

ОСОБА_13 вважає, що у ОСОБА_18 були мотиви обмовити його для відведення від себе підозри у заволодінні грошима потерпілих.

Однак, покази ОСОБА_13 спростовуються і його вина у вчиненні злочину повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_10, яка ствердила в судовому засіданні, що познайомилась з ОСОБА_13 у 2008 році. Коли у ОСОБА_13 виникли проблеми з сином, погодилась допомогти. Між тим, ОСОБА_13 повідомив, що йому потрібна сума, яку потерпіла не мала можливості надати і тоді він зменшив необхідну суму до 15 000грн., яку вона, вважаючи ОСОБА_13 порядною людиною, погодилась позичити та перерахувала йому цю суму переказом. В подальшому, ОСОБА_13 під різними приводами не віддавав кошти, але вона йому продовжувала довіряти. В серпні 2009 року ОСОБА_13 запропонував заробити за допомогою «фінансової схеми», за якою вносився вклад 80 000грн., а, в подальшому, на них нараховувались проценти 10 000грн. в тиждень. Довіряючи ОСОБА_13, погодилась на пропозицію підсудного та передала останньому 45 000грн. через ОСОБА_22 При цьому ОСОБА_13 повідомив, що сам приїхати за грошима не зможе, а приїде ОСОБА_22, якому треба було передати кошти. Між тим, коли ОСОБА_22 приїхав для отримання грошей, наданий ним договір не відповідав попереднім домовленостям між нею та підсудним, а тому вона передзвонила ОСОБА_13, який відповів, що це ОСОБА_22 переплутав і він надасть розписку на вказану суму. ОСОБА_22 написав розписку та отримав грошові кошти для передачі ОСОБА_13

В подальшому ОСОБА_13 протягом нетривалого часу надавав їй кошти, загалом 21 000грн., як відсотки за «фінансовою схемою» та запропонував вкласти ще 20 тисяч Євро у зв'язку з тим, що хтось вийшов із «схеми». Вона повідомила про таку пропозицію ОСОБА_9, на що остання погодилась та надала їй кошти в сумі (після обміну на гривню) 110 000грн., які вона передала ОСОБА_13 разом із своїми 91 000грн. Після отримання грошей, ОСОБА_13 не повернув ані сум процентів, ані суми отриманих коштів. На телефонні дзвінки відповідав, що все буде добре та, під різними приводами не віддавав кошти. Вона неодноразово просила підсудного повернути кошти хоча б ОСОБА_9, але ОСОБА_13 коштів ані їй, ані ОСОБА_9 не повернув.

Потерпіла ОСОБА_10, без підтверджуючих документів, з власної ініціативи, визнала повернення підсудним 21 000грн., її показання про обставини передачі ОСОБА_13 як власних коштів, так і коштів ОСОБА_9 є послідовими протягом досудового та судового слідства, узгоджуються з іншими доказами у справі, а тому доводи підсудного про наявність у потерпілої особистих причин повідомляти неправдиві відомості, суд сприймає критично.

Показаннями потерпілої ОСОБА_9, яка ствердила в судовому засіданні, що ОСОБА_13, з яким вона раніше особисто не була знайома, але бачила його та знала про нього від ОСОБА_10, запропонував через останню прийняти участь у «фінансовій схемі», а саме, вкласти гроші на певний строк для отримання відсотків. На вказану пропозицію вона погодилась та 18 жовтня 2009 року віддала гроші ОСОБА_10, для їх подальшої передачі ОСОБА_13

ОСОБА_9 ствердила в судовому засіданні, що в подальшому, коли ОСОБА_13 не віддавав кошти ОСОБА_10, чула телефонну розмову останньої із ОСОБА_13 з приводу неповернення грошових коштів та бачила зображення підсудного і чула розмову між ним та ОСОБА_10 за допомогою програмного забезпечення «Skype».

Показаннями потерпілого ОСОБА_11, який ствердив в судовому засіданні, що знайомий із ОСОБА_13 з 2006 року та підтримував з останнім дружні стосунки. Після переїзду до Києва ОСОБА_13 попросив у нього в борг 10 000 дол. США, які він підсудному позичив, а останній грошові кошти не повернув.

Потерпілий ОСОБА_11 підтвердив суду, що три рази отримував від ОСОБА_13 по дві тисячі доларів США.

В подальшому, ОСОБА_13 запропонував йому вкласти грошові кошти в «фінансову схему», за якою особи, що вклали в неї кошти, отримують великі відсотки. Підсудному довіряв, а тому, позичивши у знайомого 1 300 000грн., передав їх ОСОБА_13 при водії на ім'я ОСОБА_18. Гроші в сумі 1 300 000 грн. були складені в чорний пакунок в пачки з купюрами по 500грн., 200 грн. та 100грн.

Потерпілий ОСОБА_11 як на досудовому слідстві, так і в суді давав послідовні показання, які повністю узгоджуються з іншими доказами у справі.

Показаннями потерпілої ОСОБА_12, яка ствердила суду, що знає ОСОБА_13 більше одинадцяти років. Коли виникли проблеми з приводу притягнення її сина до кримінальної відповідальності, почала шукати юриста в м. Києві та їй порадили ОСОБА_18, який пообіцяв, що її сину буде допомагати людина, яка добре знає їх родину. Суму 30 000дол. США передала ОСОБА_22 в автомобілі біля залізничного вокзалу в м. Києві. В подальшому, коли допомога її сину не була забезпечена, дізналась від ОСОБА_18, що гроші він передав ОСОБА_13

Показаннями свідка ОСОБА_18, яка підтвердила суду, що після порушення кримінальної справи щодо її чоловіка, познайомилась із ОСОБА_18, який представився юристом та взявся вести справу через адвокатів в м. Києві. ОСОБА_18 передавались різні суми коштів та в травні 2009 року була передана основна сума 30 000дол. США. При цьому для того, щоб допомогти чоловіку, вимушена була продати квартиру. Про те, що грошові кошти в сумі 30 000дол. США були передані ОСОБА_13, дізналась від ОСОБА_18

Показаннями свідка ОСОБА_18, який ствердив в судовому засіданні, що з ОСОБА_13 він познайомився навесні 2009 року. Звернувся до ОСОБА_13 з приводу справи щодо надання юридичної допомоги чоловіку ОСОБА_18 Ознайомившись із справою, ОСОБА_13 повідомив, що особисто знає ОСОБА_21 та готовий допомогти, запевнивши його в своїх можливостях, але просив не повідомляти про нього сім'ю ОСОБА_21. Згодом, ОСОБА_18 та ОСОБА_12 в м. Києві, в районі залізничного вокзалу, передали йому 30 000 дол. США, які він передав через декілька днів ОСОБА_13 на вул. Липській в м. Києві між готелем «Київ» та готелем «Національний». Гроші передавав ОСОБА_13 в присутності водія на ім'я ОСОБА_18. В подальшому, після розгляду судом кримінальної справи, з приводу якої він звертався до ОСОБА_13 та відсутності результату, обіцяного підсудним, він звернувся до останнього, але ОСОБА_13 запевнив, що справа вирішується, а згодом вимкнув номер телефону.

Окрім того, свідок ОСОБА_18 ствердив, що в період, поки він спілкувався з ОСОБА_13 та не мав підстав не довіряти йому, останній обіцяв працевлаштувати його та просив виконувати його доручення. Так, влітку 2009 року, ОСОБА_13 попросив його укласти договір про надання юридичних послуг із ОСОБА_10 на суму 45 000грн., яку він мав передати підсудному. При зустрічі із ОСОБА_10 виявилось, що про такий договір вона не знає. В ході телефонної розмови ОСОБА_13 сказав йому, що договір укладати не потрібно, а необхідно лише дати розписку та отримати кошти, а він сам, через декілька днів, укладе договір. Гроші, після отримання від ОСОБА_10, передав водію ОСОБА_13 - ОСОБА_18, як і просив підсудний.

В подальшому він просив ОСОБА_13 укласти з ОСОБА_10 договір, або повернути їй кошти, але підсудний кошти не повернув та не відповідав на телефонні дзвінки.

Доводи захисника та підсудного про те, що свідок ОСОБА_18 повідомив суду неправдиві дані з метою ухилення від кримінальної відповідальності, не ґрунтуються на досліджених судом матеріалів справи.

Так, постановою слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 17 лютого 2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_18 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України (а.с. 18 т.1).

В той же час показання свідка ОСОБА_18 повністю відповідають встановленим у справі фактичним даним та підтверджуються показаннями потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_24

Показаннями свідка ОСОБА_24, який повідомив суду про те, що працював водієм підсудного з червня 2009 року по листопад 2010 року. Неодноразово бачив потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 При цьому ОСОБА_13 неодноразово підтверджував, що винен ОСОБА_11 велику суму грошей та знає від ОСОБА_13, що останній отримав від ОСОБА_10 кошти для вирішення певних питань. ОСОБА_13 представив ОСОБА_18 як свого адвоката. Влітку 2009 року отримував від ОСОБА_18 пакунок з грошима, який передав ОСОБА_13 Він неодноразово отримував для ОСОБА_13 пакунки, в основному від ОСОБА_18, які підсудний просив доставити в те чи інше місце.

Свідок ОСОБА_24 ствердив в судовому засіданні, що бачив пакунок з грошима, переданий ОСОБА_11 підсудному. В пакунку було багато грошей в пачках. Бачив, як ці кошти перекладались в портфель ОСОБА_13 В подальшому був присутній при неодноразових розмовах потерпілого ОСОБА_11 з ОСОБА_13, в ході яких останній визнавав отримання коштів від потерпілого та обіцяв їх повернути. Після початку проблем ОСОБА_13 не відповідав на телефонні дзвінки та давав йому слухавку для відповіді. При цьому вони ховались по всій Україні.

Посилання захисника на те, що свідок ОСОБА_24 мав власні причини омовити підсудного, суд сприймає критично, оскільки такі доводи не обґрунтовані жодним чином, а звернення підсудного із заявою про злочин щодо свідка, після того, як свідок дав показання суду, не може свідчити про неналежність та недопустимість встановлених показаннями свідка фактичних даних у справі.

Доводи захисника про те, що у справі були допущені такі порушення прав та охоронюваних інтересів підсудного, що перешкоджають ухваленню вироку, судом сприймаються критично.

Так, доводи захисника про безпідставність утримання ОСОБА_13 під вартою спростовуються дослідженими судом матеріалами справи, які свідчать про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирався та продовжувався судами першої та апеляційної інстанції.

Як на досудовому слідстві, так і при розгляді справи судом, підсудний користувався послугами захисника. При цьому на досудовому слідстві підсудний відмовлявся від захисників та запрошував інших захисників, що свідчить про відсутність обмежень у реалізації права підсудного на захист.

В ході судового розгляду судом неодноразово вирішувались клопотання захисника та підсудного про зміну запобіжного заходу останньому, які залишені судом без задоволення. При цьому судом враховувався, зокрема, стан здоров'я підсудного та інші дані, що його характеризують.

Окрім того, в ході судового розгляду судом були розв'язані як заявлені захисником раніше клопотання, так і скаргу на постану про порушення кримінальної справи.

В ході судового слідства ОСОБА_13 в обґрунтування позиції захисту посилався на те, що грошових коштів від потерпілих він не отримував, зазначаючи при цьому, що всі потерпілі та допитані судом свідки мали особисті підстави омовити його.

Між тим, потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідки ОСОБА_18 і ОСОБА_24 як на досудовому слідстві, так і в суді давали системні, послідовні, логічні показання у справі, які повністю підтверджують фактичні дані щодо вчинення злочинів підсудним.

Аналіз наведених доказів, дії підсудного, направлені на заволодіння грошовими коштами потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 під приводом залучення грошових коштів останніх у «фінансові схеми» та запевнення потерпілих у тому, що він зможе повернути їм грошові кошти із великими процентами, хоча в дійсності грошові кошти в фінансові проекти не вкладав, протягом тривалого часу ухилявся як від спілкування з потерпілими, так і від повернення грошових коштів, свідчать про те, що в момент заволодіння грошовими коштами потерпілих, ОСОБА_13 мав намір їх привласнити, не виконуючи взяті на себе зобов'язання.

За таких обставин, аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_13, заволодівши шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, а також заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, в особливо великих розмірах.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_13, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який є особливо тяжким, особу підсудного, зокрема дані, що його характеризують, сімейний стан, стан його здоров'я.

ОСОБА_13 раніше не судимий, не одружений, задовільно характеризується за місцем проживання (а.с. 203 т.1, а.с. 8 т. 3), на обліку у лікаря психіатра і нарколога не знаходиться (а. с. 6 т. 3).

Обставин, що пом'якшують, або обтяжують покарання ОСОБА_13 судом не встановлено.

Приймаючи до уваги підвищену суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_13 злочину, його особу, відсутність будь-якого каяття у вчиненому, кількість епізодів злочинної діяльності, відсутність відшкодування заподіяних збитків, думку потерпілих, які просять суд суворо покарати підсудного, суд не вбачає підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом та приходить до висновку, що ОСОБА_13 слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, лише у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст. 190 ч. 4 КК України, з конфіскацією майна, окрім житла.

По справі потерпілими ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 заявлені цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Так, потерпіла ОСОБА_12 просить суд стягнути з ОСОБА_13 на її користь 448 610грн. 86к. матеріальних збитків та 170 000грн. спричиненої моральної шкоди (а.с. 168-169 т.3).

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_12 посилається на те, що ОСОБА_13 заволодів її коштами та не виконав зобов'язань щодо надання юридичної допомоги її сину, а тому потерпілою в розрахунок суми стягнення матеріальних збитків включені розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та нараховані проценти.

Потерпіла ОСОБА_10 просить суд стягнути з ОСОБА_13 на її користь грошові кошти в сумі 161 753грн. 84к. матеріальної шкоди та 75 000грн. моральної шкоди.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_10 посилається на те, що ОСОБА_13 протиправно заволодів її коштами. При цьому потерпіла зазначає, що протиправною поведінкою підсудного їй було завдано великих душевних страждань, а саме, погіршились відносини із ОСОБА_9, внаслідок чого вона втратила роботу, постійно перебувала у стані стресу.

Потерпіла ОСОБА_9 просить суд стягнути з ОСОБА_13 на її користь грошові кошти в сумі розмірі 136 778грн. 22к. ( 110 000грн. - сума коштів, якими заволодів підсудний та 21 010грн. - інфляційне збільшення боргу, 5 768грн. 22 к. - сума відсотків річних), а також 70 000грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_9 посилається на те, що ОСОБА_13 протиправно заволодів її коштами. Потерпіла зазначає, що протиправною поведінкою підсудного їй було завдано великих душевних страждань, з її фірми, через постійні сварки та конфлікти між співвласниками, звільнились працівники, погіршились відносини в родині.

ОСОБА_11 просить суд стягнути на його користь 1 376 573грн. 69 к (з урахуванням індексу інфляції та суми відсотків річних) та стягнути з підсудного заподіяну його діями моральну шкоду в розмірі 1 000 000грн.

Оцінюючи всі досліджені докази по справі, суд вважає, що позови потерпілих про відшкодування збитків, завданих злочином та стягнення з підсудного суми заподіяної моральної шкоди, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно ст. 1166 ч. 1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» № 3 від 31 березня 1989 року (із змінами та доповненнями), не підлягають розгляду в кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення.

Таким чином, вимоги потерпілих про стягнення з підсудного грошових коштів в рахунок відшкодування завданої злочином шкоди підлягають задоволенню в частині досліджених судом фактичних обставин справи, в межах пред'явленого обвинувачення.

Так, як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду справи встановлено завдання злочином шкоди потерпілій ОСОБА_12 в сумі 239 700 грн.(30 000дол. США х 7,99грн.), які мають бути стягнуті з ОСОБА_13 на користь потерпілої.

В частині позовних вимог щодо стягнення з підсудного 15 000дол. США, то такі вимоги не випливають з пред'явленого підсудному в межах розгляду даної справи обвинувачення та задоволенню не підлягають.

Суд вважає, що вимоги потерпілої ОСОБА_12 в частині відшкодування моральної шкоди є частково підставними, оскільки дії ОСОБА_13 щодо заволодіння належними їй грошовими коштами призвели до порушення нормального способу життя потерпілої.

Розмір такої шкоди з врахуванням ступеня моральних страждань, порушення нормального способу життя потерпілої, затрачанням додаткових зусиль для організації свого життя та захисту своїх прав, перенесеного нею стресу, з врахуванням матеріального становища підсудного ОСОБА_13, суд визначає в розмірі 5 000грн. В решті позову в цій частині слід відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_10 підлягають задоволенню в частині стягнення з підсудного суми завданої злочином шкоди, а саме 130 000грн.

Суд вважає, що вимоги потерпілої ОСОБА_10 в частині відшкодування моральної шкоди є частково підставними, оскільки дії ОСОБА_13 щодо заволодіння належними їй грошовими коштами призвели до порушення нормального способу життя та праці потерпілої.

Розмір такої шкоди з врахуванням ступеня моральних страждань, порушення нормального способу життя потерпілої, затрачанням додаткових зусиль для організації свого життя та захисту своїх прав, перенесеного нею стресу, з врахуванням матеріального становища підсудного ОСОБА_13, суд визначає в розмірі 10 000грн. В решті позову в цій частині слід відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_9 підлягають задоволенню в частині стягнення з підсудного суми завданої злочином шкоди, а саме 110 000грн.

Суд вважає, що вимоги потерпілої ОСОБА_9 в частині відшкодування моральної шкоди є частково підставними, оскільки дії ОСОБА_13 щодо заволодіння належними їй грошовими коштами призвели до порушення нормального способу життя та праці потерпілої.

Розмір такої шкоди з врахуванням ступеня моральних страждань, порушення нормального способу життя потерпілої, затрачанням додаткових зусиль для організації свого життя та захисту своїх прав, перенесеного нею стресу, з врахуванням матеріального становища підсудного ОСОБА_13, суд визначає в розмірі 5 000грн. В решті позову в цій частині слід відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_11 підлягають задоволенню в частині стягнення з підсудного суми завданої злочином шкоди, а саме 1 331 960грн. (1 300 000грн.+31960грн. ).

Сума 31 960грн. обрахована судом виходячи з офіційного курсу НБУ станом на день вирішення справи (4 000дол. США х 7,99грн.).

При цьому суд враховує, що частину коштів, а саме 6 000дол. США підсудний повернув потерпілому, про що зазначав сам потерпілий в своїх показаннях.

Суд вважає, що вимоги потерпілого ОСОБА_11 в частині відшкодування моральної шкоди є частково підставними, оскільки дії ОСОБА_13 щодо заволодіння належними йому грошовими коштами призвели до порушення нормального способу життя та праці потерпілого.

Розмір такої шкоди з врахуванням ступеня моральних страждань, порушення нормального способу життя потерпілого, затрачанням додаткових зусиль для організації свого життя та захисту своїх прав, перенесеного ним стресу, з врахуванням матеріального становища підсудного ОСОБА_13, суд визначає в розмірі 5 000грн. В решті позову в цій частині слід відмовити.

Посилання потерпілих на ст. 625 ЦК України та стягнення з підсудного суми завданої злочином шкоди з урахуванням інфляційного збільшення та розміру відсотків річних, суд сприймає критично, оскільки судом в межах розгляду даної справи встановлені фактичні дані щодо вчинення ОСОБА_13 злочину - заволодіння грошовими коштами потерпілих шляхом обману та не встановлено обставин щодо наявності дійсних договорів, за якими може провадитись відповідне нарахування.

В іншій частині позови потерпілих задоволенню не підлягають.

Речові докази у справі відсутні.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього належного майна, крім житла.

Запобіжний захід ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою і утримувати його в СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_13 рахувати з 25 листопада 2010 року.

Цивільний позов ОСОБА_11 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_11 1 331 960 (один мільйон триста тридцять одну тисячу дев'ятсот шістдесят) грн. 00к. матеріальної шкоди, завданої злочином та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00к. моральної шкоди, а всього 1 336 960 (один мільйон триста тридцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 00к. В решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_12 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_12 суму 239 700 (двісті тридцять дев'ять тисяч сімсот) грн.00к. матеріальної шкоди, завданої злочином та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00к. моральної шкоди, а всього 244 700 (двісті сорок чотири тисячі сімсот) грн. 00к. В решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_10 130 000 (сто тридцять тисяч) грн. 00к. матеріальної шкоди, завданої злочином та 10 000 (п'ять тисяч) грн. 00к. моральної шкоди, а всього 140 000 (сто сорок тисяч) грн. 00к. В решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_9 110 000 (сто десять тисяч) грн. 00к. матеріальної шкоди, завданої злочином та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00к. моральної шкоди, а всього 115 000 (сто п'ятнадцять тисяч) грн. 00к. В решті позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Р.В. Кірєєв