ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2006 р. | № 32/76 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Разводової С.С.
за участю представників : АКБ “Прем’єрбанк” –Василенко О.М.; ТОВ “Інтертранс” –Алєксеєнка А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк”
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р. по справі № 32/76 за позовом Акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт”, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертранс” про стягнення 713394,7 грн., -
В С Т А Н О В И В:
02 лютого 2006 р. позивач –Акціонерний комерційний банк “Прем’єрбанк” звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” про стягнення заборгованості за кредитним договором №6-в від 06.02.2003 р. в сумі 713394,7 грн..
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2006 р. по справі № 32/76 залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача : ТОВ “Інтертранс”.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 березня 2006 р. по справі № 32/76 /суддя Васильєв О.Ю./ в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08 червня 2006 р. по справі № 32/76 /судді : А.О.Логвиненко, О.В.Чус, П.П.Павловський/ рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р. залишено без змін, а апеляційна скарга АКБ “Прем’єрбанк” без задоволення.
В касаційній скарзі позивач –Акціонерний комерційний банк “Прем’єрбанк” просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на касаційну скаргу третя особа : ТОВ “Інтертранс” просить касаційну скаргу задовольнити, а оскаржувані судові рішення - скасувати, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судами попередніх інстанцій, 06.02.2003 р. між АКБ “Прем’єрбанк” (банк) та ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” (позичальник) укладено кредитний договір №8-в, відповідно до якого, банк надає позичальнику поновлювану кредитну лінію в іноземній валюті в розмірі 789 000 євро на строк до 05.02.2004 р., а позичальник сплачує банку 18 % річних за користування кредитом та повертає отримані грошові кошти. Факт отримання позичальником 789 000 євро підтверджується матеріалами справи та не заперечується ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт”.
15.07.2004 р. між АКБ “Прем’єрбанк” та адресу ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” здійснено звірку розрахунків за кредитним договором №8-в від 06.02.2003 р., за результатами якою було складено акт, відповідно до якого, станом на 15.07.2004 р. загальна сума заборгованості ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” перед АКБ “Прем’єрбанк” 77 165, 97 євро. (520 579, 21 грн.).
15.07.2004 р. між АКБ “Прем’єрбанк” та ТОВ “Інтертранс” укладено договір №11 уступки права вимоги за кредитним договором №8-в від 06.02.2003 р.
15.07.2004 р. АКБ “Прем’єрбанк” направив на адресу ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” повідомлення про проведення операції з уступки права грошової вимоги на користь ТОВ “Інтертранс” на суму еквівалентну 79 063,31 євро або 520 579, 21 грн. - ( заборгованість за кредитом, з урахуванням всіх додаткових угод).
На виконання зобов’язання за кредитним договором від 06.02.2003 р. №8-в, ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” передав ТОВ “Інтертранс”, відповідно до укладеної угоди про уступки права вимоги №11 від 15.07.2004 р., простий вексель №653053294722533, номіналом 100 000,00 грн., простий вексель №733259780427, номіналом 8 947, 73 грн., та простий вексель №7432661010649, номіналом 72 348,00 грн.
20.07.2004 р. сторони - ТОВ “Інтертранс” та ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” склали акт прийому передачі, яким підтверджується передача вищевказаних векселів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд як першої так і апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ст.ст.512, 513 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок : передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові;
- згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом;
- укладена угода від 15.07.2004 р. уступки права вимоги за кредитним договором №8-в від 06.02.2003 р. між АКБ “Прем’єрбанк” та ТОВ “Інтертранс” не визнавалась судом недійсною, а отже є чинною.
- отже, первісний кредитор - АКБ “Прем’єрбанк” втратив право вимагати від ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” повернення кредиту за договором №8-в від 06.02.2003 р. та сплати відсотків.
Таким чином, господарські суди як першої так апеляційної інстанції прийшли до правильного висновку, що позивач - АКБ “Прем’єрбанк”, відповідно до укладеного договору уступки права вимоги від 15.07.2004 р. №11, втратив право вимоги до ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” за кредитним договором №8-в від 06.02.2003 р.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поскільки відповідно до укладеного 15.07.2004 р. між АКБ “Прем’єрбанк” та ТОВ “Інтертранс” договору №11 уступки права вимоги за кредитним договором №8-в від 06.02.2003 р., до нового кредитора - ТОВ “Інтертранс” перейшли все права і обов’язки первісного кредитора за вищевказаним кредитним договором №8-в, то відповідач - ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” належним чином виконав свої зобов’язання за кредитним договором №8-в від 06.02.2003 р., та станом на 20.07.2004 р. повністю розрахувався із новим кредитором - ТОВ “Інтертранс” за отриманий кредит.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але в порушення вищезазначеної норми, позивач - АКБ “Прем’єрбанк”, не надав суду належні докази в підтвердження своїх вимог, а саме: доказів неналежного виконання ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” умов кредитного договору №8-в від 06.02.2003 р.
Господарські суди як першої так апеляційної інстанції перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, прийшли до обґрунтованого висновку, що вимоги Акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк” до ТОВ з іноземними інвестиціями “Іріола Фрахт” про стягнення заборгованості за кредитним договором №8-в від 06.02.2003 р. в сумі 713394,7 грн., є такими, що не підлягають задоволенню.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р. по справі № 32/76 постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.
Керуючись ст.ст.1115, 1117- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р. по справі № 32/76 залишити без змін.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Катеринчук Л.Й.
Разводова С.С.