Справа № 1-19/2008 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 січня 2008 року                           Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:                                      головуючого судді - Тулик І.І.

                                                        при секретарі - Павлюк А.В.

                                                        з участю прокурора - Конар В.І.

                                                        потерпілої - ОСОБА_1

                                                        законного представника потерпілої -                                                               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  та мешк. АДРЕСА_1, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого водієм в філії Рахівської ДЕД, одруженого, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей,  раніше не судимого.

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2  КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний   ОСОБА_3, 28 вересня 2007 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, в с. Богдан Рахівського району, Закарпатської області, навпроти будинку № 8”А” по вул І.Франка, керуючи вантажним автомобілем „ЗИЛ-ММЗ 4502”, державний номерний знак НОМЕР_1, їдучи в напрямку з м. Рахів. зі швидкістю 35-40 км/год., виявивши небезпеку для руху - малолітнього пішохода ОСОБА_1, яка в порушення вимог ст. .14 п. „а” Правил дорожнього руху України, раптово почала перебігати проїзну частину дороги з ліва на право, не впевнившись у відсутності небезпеки, в порушення п.12.3 ПДР України, не застосував вчасного екстреного гальмування, до повної зупинки транспортного засобу, в момент коли у нього в даному випадку була технічна можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_1 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою до місця наїзду, з моменту виникнення небезпеки для руху. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні пошкодження у вигляді ВЧМТ, перелому правої потиличної кістки з переходом на основу черепа, забою головного мозку, здавлення м'яких тканин правої стопи.

Підсудний ОСОБА_3, будучи допитаним в ході судового слідства, вину свою визнав повністю та показав суду. 28 вересня 2007 року приблизно о 13 годині 15 хвилин він на завантаженому гравієм автомобілі перевозив вантаж з м. Рахів у с. Богдан. Автомобіль був справний і рухався зі швидкістю приблизно 35-40 км/год. в с. Богдан по вул. Івана Франка. На автомобілі колеса

                                             -2-

та гальма були мокрі, так як гравієм він завантажувався  в річці. Від місця завантаження він проїхав приблизно 2 кілометри, і в цей момент побачив, що в зустрічному напрямку рухається автомобіль - лісовоз, завантажений лісом. В момент, коли автомобілі розминалися, він побачив, як ззаду зустрічного автомобіля з лівого узбіччя на проїзну частину дороги вибігла дівчинка - пішохід, яка, озираючись назад, бігла через дорогу. Він застосував екстрене гальмування, але автомобіль погано гальмував, тому що гальма були мокрі, і порозумівши, що автомобіль не встигає  загальмувати, повернув кермо в праву сторону, але уникнути наїзду передньою лівою боковою частиною вже не зміг, після чого автомобіль зупинився на правому узбіччі. Він намагався уникнути наїзду і зробив всі можливі дії щоб цього не трапилося, але запобігти ДТП йому не вдалося. У вчиненому щиро розкаюється. Просить його суворо не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Потерпіла ОСОБА_1, будучи допитаною в ході судового засідання показала суду. 28 вересня 2007 року приблизно о 13 годині 30 хвилин вона з мамою йшла зі школи обідати. В центрі с. Богдан вона побігла в магазин купити пластилін, а її мама залишилась. В магазині пластиліну не було, і коли вона поверталася, то пропустила лісовоз, який віз ліс в напрямку м. Рахів та почала бігти до мами на другу сторону дороги. Коли вона перебігла, то дивилась в зад на велосипедиста, потім щось сталося і вона втратила свідомість, після чого прийшла до себе тільки в лікарні, коли їй перебинтовували ногу, тоді довідалася від мами про те, що вона попала під машину.

         Представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 ствердила, що потерпіла є її дочкою. 28 вересня 2007 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, вона зустрілася з дочкою після школи і вони разом ішли обідати. В центрі села Богдан, дочка побігла в магазин, який знаходився на протилежній стороні дороги, щоб придбати пластилін. Вийшовши з якого, помахала їй головою, що пластиліну немає, після чого пропустила лісовоз, який віз ліс в напрямку м. Рахів та почала перебігати дорогу. Звідки появився інший вантажний автомобіль, який рухався зі сторони м. Рахів, вона спочатку не помітила, а коли зрозуміла, що він може збити дочку, то хотіла їй крикнути, щоб та стояла на місці, однак не встигла. Що саме сталося вона не бачила, бо її з дочкою розділив вище вказаний автомобіль. Після цього автомобіль зупинився і вона побачила, що дочка лежить на дорозі, з її голови та з тече кров. Тому відразу викликали швидку, яка відвезла ОСОБА_1 в Рахівську ЦРЛ, де їй надали медичну допомогу. Цивільного позову не заявлено, просить підсудного суворо не карати, не забирати права, так як в аварії частково винна й сама ОСОБА_1.

         Окрім повного визнання вини підсудним ОСОБА_3, вина його доведена перевіреними в ході судового слідства матеріалами справи:

-             Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.09.2007 року стверджено, що місцем події є ділянка автодороги в с. Богдан Рахівського району, по вул. Івана Франка, навпроти будинку №8 „а” (а.с. 2-3);

-             На схемі до протоколу огляду місця ДТП від 28.09.2007 року відображено місце розташування автомобіля після скоєння ДТП (а.с. 4);

                                             -3-

-             Протоколом огляду транспортного засобу (а.с. 5);

-             Протоколом медичного огляду від 28.09.2007 року стверджено, що в момент скоєння ДТП водій ОСОБА_3 перебував  у тверезому стані (а.с 6);

-             Згідно висновку № 788-1 судової автотехнічної експертизи від 18.10.2007 року, стверджено, що в дорожній ситуації яка виникла, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки „ЗИЛ-ММЗ 4502” держномер НОМЕР_1 повинен був керуватися вимогами п.п. 2.3 „б” та 12.3 ПДР України. Технічна можливість уникнути даної пригоди, для водія ОСОБА_3, заключається у виконанні вимог п.п. 2.3 „б” та 12.3 ПДР України. В даній пригоді пішохід ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 4.7, 4.8, 4.14 „а” та 4.14 „б” ПДР України, чим створила небезпеку для руху водієві ОСОБА_3 (а.с. 20-23);

-             Висновком експерта № 448 від 05.11.2007 року стверджено що у потерпілої ОСОБА_1 виявлено тяжкі тілесні пошкодження у вигляді: ВЧМТ, перелому правої потиличної кістки з переходом на основу черепа, забою головного мозку, здавлення м'яких тканин правої стопи. Дані тілесні пошкодження могли бути спричинені тупими твердими предметами по ударному механізму спричинення, або при падінні і ударянню об такі при наданні тілу попереднього прискорення при ДТП та вкладаються в строк пригоди що мала місце 28.09.2007 року (а.с. 55).

         Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

         Цивільного позову не заявлено.

         Судові витрати в сумі 220 гривень, що становить вартість проведеної судової автотехнічної експертизи, слід стягнути з підсуднього в дохід експертної установи.

         Речових доказів немає.

          Призначаючи покарання підсудньому ОСОБА_3 суд враховує як пом'якшуючі обставини те, що він раніше не судимий, вину свою визнав повністю, щиро розкаюється у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

         Обтяжуючих обставин у відношенні ОСОБА_3 судом не встановлено.

         Приймаючи до уваги конкретні обставини даної справи, особу винного, його щиросердечне розкаяння, ступінь суспільної небезпеки скоєного діяння, сукупність усіх обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд вважає що його виправлення можливе без ізоляції його від суспільств, а тому на підставі ст. 75 КК України, підлягає звільненню від відбуття покарання з випробуванням, також враховуючи, що підсудний працює водієм та просить

                                                        -4-

суд не позбавляти його права керування транспортними засобами поскільки то є єдиним джерелом доходу його сім'ї, враховуючи сукупність вищенаведених пом'якшуючих обставин, а також думку потерпілої та її законного представника, суд  вважає, що підсудного не доцільно позбавляти права керування транспортними засобами, що не суперечить санкції ст. 286 ч.2 КК України.

                    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд   -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 286 ч.2 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 74 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбуття покарання, призначеного за цим вироком, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 220 гривень судових витрат за проведення судової автотехнічної експертизи, переказавши вказані кошти на р/р 35224002000411, Банк-УДК в Закарпатській області, МФО №812016, ЄДРПОУ 25575144.

На вирок може бути внесена апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області, через Рахівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                          Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного

                 с у д у:                                                                Тулик І.І.