УКРАЇНА

    Справа № 1-67/2008

    В  И  Р О  К

                                       ІМЕНЕМ    У К Р А Ї Н И

16 липня 2008 року      Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

            головуючої      -     судді Гудим О.М.

           при секретарі     -  Верхогляд О.О.

           з участю прокурора -  Тараненко П.П.

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в   залі суду   смт. Царичанка  Дніпропетровської області справу  про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області, за національністю українця, громадянина України,  маючого вищу освіту, одруженого, працюючого головним бухгалтером ТОВ „Україна”,   мешканця АДРЕСА_1, раніше  не судимого ,

у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 367 ч.1  КК  України,

                                  В С Т А Н О В И В :

           ОСОБА_1, працюючи, згідно наказу №02 від 26.03.2000 року на посаді головного бухгалтера ТОВ „Україна”, розташованого в селі Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області, будучи  службовою особою, наділеною  функціями, пов`язаними з виконанням  організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, діючи на підставі посадової інструкції, затвердженої 02 лютого 2004 року директором ТОВ „Україна” ОСОБА_2, згідно розділу 3 „Права і відповідальність” згідно якої, головний бухгалтер має право:

-3.1. Встановлювати службові обов”язки для працівників апарату бухгалтерії з тим, щоб кожний працівник знав коло своїх обов”язків і ніс відповідальність за виконання;

-3.2. Вимагати від всіх підзвітних осіб господарства, включаючи касира, завідуючих фермами, бригадирів, обліковців, комірників та інших правильного оформлення фінансових і господарських операцій і подання в строк звітів з доданням до них необхідних документів;

-3.3. Ставити питання перед дирекцією про позбавлення повністю або частково додаткової оплати, премій, а в разі необхідності  про притягнення до відповідальності осіб у встановленому законом порядку за недоброякісне оформлення і складання документів, несвоєчасну передачу їх для відображення  на рахунку бухгалтерського обліку і звітності; недостовірність даних, що є в документах, невиконання або порушення вказівок і розпоряджень головного бухгалтера;

-3.4. Підписувати всі види бухгалтерської і оперативної звітності, документи на приймання і видачу грошей, продуктів та інших цінностей господарства, а також документи по розрахунках підприємствами, установами, працівниками, іншими особами. Без підпису головного бухгалтера, вказані особи вважаються недійсними;

-3.5. Візувати договори і угоди, укладені господарством на купівлю, продаж і переробку продукції та матеріалів, на виконання робіт і послуг;

-3.6. Вимагати відповідно до графіка документообігу від матеріально- відповідальних осіб  подання звітів з доданням первинних документів;

-3.7. Вносити пропозиції дирекції господарства про переміщення та звільнення матеріально-відповідальних осіб господарства: касир, завідуючі, складені та інш., заохочення кращих облікових служб і осіб, накладення стягнень на порушників трудової та фінансової діяльності;

-3.8. На головного бухгалтера не можуть покладатися обов”язки, зв”язані з безпосередньою матеріальною відповідальністю за кошти і матеріальні цінності;

-3.9. Головному бухгалтеру  забороняється безпосередньо одержувати для господарства по чеках або інших документах грошові і матеріальні цінності;

-3.10. Допущенні порушення фінансово-договірної діяльності, запущеність обліку, подання неправильної звітності і відомостей, а також за невиконання вимог, передбачених прийнятим положенням і в разі їх порушення несе дисциплінарну матеріальну, а в окремих випадках і судову відповідальність;

-3.11. Здійснення незаконних операцій, розпоряджень директора, інших керівних працівників господарства. В разі одержання від них письмового підтвердження раніше даного розпорядження, головний бухгалтер виконує його, але негайно повідомляє про порушення ревізійну комісію господарства;

-3.12. При повторному одержанні розпорядження, що тягне за собою судову відповідальність, головний бухгалтер не виконує цього розпорядження і негайно повідомляє про це районне управління сільського господарства і прокурора;

-3.13. Якщо головний бухгалтер господарства не повідомив ревізійну комісію чи виробниче управління і прокурора про незаконність розпорядження директора та інших керівних працівників, то він не несе відповідальність за їх виконання на рівні з особами, які дали їх,-

в період  травня-червня 2007 року не неналежним чином, виконуючи свої службові обов”язки, як того вимагали інтереси служби, передбачені його посадовою інструкцією, через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконати належним чином свої обов”язки, не передбачаючи, що в результаті його дій, охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадянам або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб може бути завдано істотну шкоду або його дії можуть спричинити настання тяжких наслідків, достовірно не пересвідчившись у відповідності наданих йому при надходженні до ТОВ „Україна” повідомлень до посвідчення про направлення на роботу з Царичанського ПТУ №89, на випускників училища ОСОБА_3 без номера  та ОСОБА_4 без номера; в двох даних повідомленнях до посвідчень про направлення на роботу завірив круглою печаткою ТОВ „Україна”, яка знаходилась в його розпорядженні, підписів невстановлених осіб, які були виконані в графі „Керівник міністерства (установи, організації) навчального закладу”, від імені керівників виробничих підрозділів ТОВ „Україна” про призначення на посаду тракториста-машиніста  з місячним окладом згідно штатного розпису ОСОБА_3 та про призначення на посаду тракториста з місячним окладом згідно штатного розпису ОСОБА_4.

       Таким чином ОСОБА_1 повідомив дирекцію Царичанського ПТУ № 89 про те, що ТОВ „Україна” були працевлаштовані випускники 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4. зарекомендованими цим професійно-технічним навчальним закладом  спеціальностями,   згідно штатного розпису господарства, надавши завідомо неправдиві офіційні документи до Царичанського ПТУ № 89.

      В дійсності ТОВ „Україна ОСОБА_3 та ОСОБА_4.  на роботу не приймали, трудових договорів згідно з п.25 розділу 2 „Положення про сприяння в працевлаштуванні випускників державних вищих і професійних навчально- виховних закладів України”, затвердженого наказом Міністерства освіти України за № 79 від 23.03.1994 року , яке /Положення/ згідно п.1 розділу 1 розроблене згідно з Законом України „Про освіту”, Законом України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, Законом України „Про зайнятість населення”, іншими законодавчими актами України, підставою для укладення яких є посвідчення про направлення на роботу, не укладало; наказів про прийняття на роботу вищевказаних осіб не складало, їх працевлаштуванням не займалося.

        В результаті цього, дії ОСОБА_1 призвели до неправдивості звітності Царичанського ПТУ № 89 про прийом, випуск, направлення, наявність та рух контингенту учнів за ІІ квартал 2007 року, затвердженої Наказом Держкомстату та МОН України №259/364 від 03.08.2000 року, складеної та поданої дирекцією Царичанського ПТУ № 89 до Управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації про працевлаштування випускників їхнього училища в 2007 році, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, яке виразилось у підриві її авторитету у зв”язку з позбавленням держави своїх обов”язків щодо реального працевлаштування випускників Царичанського ПТУ № 89 та позбавлення їх, наданих їм Конституцією та Законами України трудових прав та відповідних соціальних гарантій.

         Підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України визнав повністю, пояснивши, що він працює на посаді головного бухгалтера  ТОВ „Україна” з 01 квітня 2000 року. В 2007 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проходили виробничу практику в ТОВ „Україна”, після чого в щоденнику вищевказаних  осіб була проставлена печатка про проходження практики. Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. звернулися до ОСОБА_1 з повідомленнями до посвідчення про направлення їх на роботу і попрохали поставити їм печатку  у повідомленнях до посвідчення про направлення їх на роботу, що він  і вчинив, і більше ОСОБА_1 вищевказаних осіб не бачив. Наказів про призначення їх на роботу не було, трудові договори  з ними не укладалися.  Печатку  в повідомленнях до посвідчення про направлення на роботу ОСОБА_1 ставив в своєму кабінеті, розташованому в бухгалтерії ТОВ „Україна” в присутності вищезазначених осіб. Підписи на повідомленнях до посвідчення про направлення на роботу ОСОБА_3 та ОСОБА_4. стояли, але чиї це були підписи, ОСОБА_1 сказати не може, так як не пам”ятає, але печатку на них він поставив. Щиро розкаюється, прохає суворо не карати.         

            Відповідно до ст.299 КПК України судом обмежено дослідження доказів у судовому засіданні допитом підсудного.

Вина ОСОБА_1 доказана також матеріалами справи:

–    протоколом огляду документів від 16.05.2008 року (а.с.25-26);

–    постановою про приєднання до кримінальної справи № 19089010 повідомлень до посвідчень про направлень на роботу  на ім”я ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в якості речових доказів та самими повідомленнями (а.с.22,24,27);

–    довідкою ТОВ „Україна” № 70 від 18.04.2008 року (а.с.4);

–    витягом з наказу № 2 від 26.03.2000 року (а.с.84);

·        посадовою інструкцією  головного бухгалтера ТОВ „Україна” ОСОБА_1 (а.с.85-88);

·        звітом Царичанського ПТУ № 89  до управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації про прийом, випуск, направлення, наявності та руху контингенту  учнів за 2 квартал 2007 року (а.с.45-48);

·        положенням про сприяння і працевлаштування випускників державних вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України, затвердженого наказом міністерства освіти України від 23.03.1994р. №79, (а.с.49-54);

·        вимогою про спецперевірку про судимість ОСОБА_1 (а.с.78);

·        виробничою характеристикою та характеристикою з місця проживання (а.с.81,82).

Таким чином, вина ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого  ст.367 ч.1 КК України доказана, його дії вірно кваліфіковані за ст.367 ч.1 КК України, так як  він допустив службову недбалість, тобто допустив неналежне виконання службовою особою своїх службових обов”язків через несумлінне ставлення до них, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам .

При призначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, його позитивні характеристики з місця проживання та роботи, раніше не судимий, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, ту обставину, що скоєним злочином матеріальна шкода не заподіяна, вважає за можливе призначити покарання в межах санкції ст.367 ч.1 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, не застосовуючи до ОСОБА_1 додаткової  міри покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А  С У Д И В :

            Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України та покарати його:

·        за ч.1 ст.367 КК України, із застосуванням ст.69 КК України - у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п”ятдесят) грн., без  позбавлення права обіймати певні посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 днів з подачею апеляції через районний суд.

Головуюча:                                                                                                О.М.Гудим