Справа №2-1153
2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2008 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Бондаренко О.І.
при секретарі : Волощук І.О.
за участю позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, припинення права власності на знесений будинок, визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, припинення права власності на знесений будинок, визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно , посилаючись на те, що на підставі договору дарування житлового будинку від 26.08.1998р. відповідачу ОСОБА_2 належить житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, даний будинок був подарований ОСОБА_2 його матір'ю ОСОБА_3.
Позивачка мала намір придбати у власність садибний житловий будинок, тому домовилась з відповідачем про покупку його будинку. 27.03.2008р. в с. Гуменному Вінницького району ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 суму вартості будинку 35000 грн., дана сума ними була оговорена раніше, натомість відповідач передав позивачці ключі від будинку та господарських будівель. Про реєстрацію договору купівлі-продажу у нотаріуса сторони домовились також, вирішили це зробити на початку квітня 2008 року. Позивачка користувалась будинком та господарськими спорудами як своєю власністю, оскільки з відповідачем вони домовились щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу: ціни, передачі будинку, умов оформлення при нотаріальному посвідченні договору. При зверненні до нотаріуса виявилось, що відповідач ОСОБА_2 не вчинив державної реєстрації договору дарування, тому власником будинку АДРЕСА_1 є його мати - ОСОБА_3.
До того ж, виявилось, що житловий будинок під літерою «А» був знесений після смерті матері відповідачем, як аварійний. Оскільки ОСОБА_2 володів, користувався та розпоряджався будинком АДРЕСА_1, тому як власник мав право знести будинок, як аварійну споруду.
Між позивачкою та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу зазначеного будинку, що підтверджується розпискою відповідача про отримання ним 35000грн. - суми вартості будинку. Але від нотаріального посвідчення відповідач ухиляється, оскільки має цілий ряд вищевикладених спірних питань щодо будинку. Враховуючи це, а також те, що позивачка вже виконала умови договору купівлі-продажу, а саме: заплатила певну суму за господарські споруди та будівлі, а відповідач передав їй ключі від них, тому вона звертається до суду з позовною вимогою про визнання договору купівлі-продажу господарських будівель та споруд, що був укладений між нею та ОСОБА_2 27.03.2008р. АДРЕСА_1 - дійсним.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, аргументуючи їх мотивами викладеними у позовній заяві, просила їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи , суд приходить до слідуючого висновку.
Як встановлено по справі, на підставі договору дарування житлового будинку від 26.08.1998р., посвідченого Вінницькою районною державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 3-1355 відповідачу ОСОБА_2 належить житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1(а.с.8).
На час дарування нерухомість складалась з жилого дерев»яновалькованого будинку, позначеного літерою «А», жилою площею 22,6кв.м, а також дерев'яновалькованого хліва-льоху, позначеного літерою «Б», даний будинок був подарований ОСОБА_2 його матір'ю ОСОБА_3.
Позивачка мала намір придбати у власність садибний житловий будинок, тому домовилась з відповідачем про купівлю його будинку.
27.03.2008р. в с. Гуменному Вінницького району ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 суму вартості будинку 35000 грн., дана сума ними була оговорена раніше, натомість відповідач передав позивачці ключі від будинку та господарських будівель.
Про реєстрацію договору купівлі-продажу у нотаріуса сторони домовились також, вирішили це зробити на початку квітня 2008 року. Позивачка користувалась будинком та господарськими спорудами як своєю власністю. При зверненні до нотаріуса виявилось, що відповідач ОСОБА_2 не вчинив державної реєстрації договору дарування відповідно до вимог ст. 210 ЦК України, тому власником будинку АДРЕСА_1 є його мати - ОСОБА_3.
До того ж, виявилось, що житловий будинок під літерою «А» був знесений після смерті матері відповідачем, як аварійний, про що свідчить копія відповідного акту комісії Гуменської сільської ради (а.с.14).
Відповідач по справі ОСОБА_2 в 1998 році прийняв у дар від матері ОСОБА_3. будинок АДРЕСА_1 Вінницького району, проживав в даному будинку, проводив капітальні та поточні ремонти, тобто володів, користувався та розпоряджався даним будинком, також сплачував податки за земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, відповідно до квитанції від 24.06.08р. (а.с.21,24).
Встановлення даного факту необхідне позивачці для того, щоб підтвердити набуття свого права власності на даний будинок.
Оскільки ОСОБА_2 володів, користувався та розпоряджався будинком АДРЕСА_1, тому як власник мав право знести будинок, як аварійну споруду. За таких обставин право власності на зазначений будинок під літерою «А» слід припинити.
Згідно ст. 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Вирішуючи даний спір, судом встановлено факт отримання ОСОБА_2 35000 грн. від позивачки ОСОБА_1 за проданий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, про що свідчить письмова розписка від 27.03.2008р. підписана власноручно ОСОБА_2, яка знаходиться в матеріалах цивільної справи (а.с.22).
В свою чергу ОСОБА_2 відразу ж передав у власність зазначене майно позивачці; при цьому сторони по справі врегулювали всі істотні умови договору купівлі-продажу та ніяких претензій один до одного не мають.
Даному факту відповідають правовідносини договору купівлі-продажу передбачені ст. 655 ЦК України. Однак, ОСОБА_2 ухиляється від засвідчення договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі, як того вимагає ст. 657 ЦК України.
Стаття 220 ЦК України вказує, що в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, вказана стаття говорить і про те, що якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовим доказом, і відбулося повне чи часткове виконання договору, але одна з сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним . Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи, що сторони досягли домовленості по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 є суду доведеними та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 220, 321, 349, 655 ЦК України , ст.ст.10, 11, 15, 59, 60, 130, 174, 209, 212, 213-215, 256 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 володів, користувався та розпоряджався житловим будинком з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Припинити право власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, що позначений літерою «А» в зв'язку із знищенням.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу господарських будівель та споруд АДРЕСА_1, що був укладений між ОСОБА_1та ОСОБА_2 27 березня 2008 року в с. Гуменне Вінницького району Вінницької області.
Визнати за ОСОБА_1право власності на господарські будівлі та споруди: сарай під літерою «Б», погріб під літерою «П/Б», що знаходяться АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: