Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-1481 2008 р. Головуючий у 1 інстанції - Бершадська О.В.
Категорія - 46 Доповідач - Кодрул М.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Кодрула М.А.
суддів - Спірідонової Л.С., Пономаренко В.Г.
при секретарі - Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, вселення, визнання права власності на 1/6 частину квартири,-
ВСТАНОВИЛА :
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя.
На обгрунтування вимог зазначала, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 19 січня 2001 року. 28 вересня 2004 року ними за спільні кошти, з використанням банківського кредиту, був придбаний автомобіль марки “ДЕУ-СЕНС”, державний реєстр НОМЕР_1, вартістю 31 000 грн. 31 серпня 2004 року був придбаний автомобіль марки ВАЗ-21013, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 9000 грн. Реєстрація автомобілів в органах МРЕВ УДАІ проведена на відповідача. Вважає, що оскільки зазначене майно було придбано ними в період шлюбу, за спільні кошти, то в разі його поділу частки є рівними, тобто вона має право на ½ частину спірних автомобілів та її доля у спільній сумісній власності складає 20 000 грн. В порядку розподілу спірного майна бажає отримати грошову компенсацію за належну їй ½ його частину.
Посилаючись на вказані обставини просила суд, визнати за нею право власності на ½ частину спірних автомобілів і в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя стягнути із відповідача на її користь 20 000 грн. грошової компенсації за належну їй ½ частку спірних автомобілів, виділивши їх в натурі ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_2 подав 22 лютого 2007 року зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, визнання договору купівлі-продажу недійсним, вселення, визнання права власності на 1/6 частину квартири.
На підтвердження позову вказував, що з 19.01.2001 по 06.11.2006 року перебував у
2.
зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 Угоди про добровільний поділ майна, що є спільною власністю подружжя між ними не досягнуто. За час проживання в шлюбі ними придбано наступне майно - автомобіль марки “Део-Ланос Сенс”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 25 000 грн.; комплекс будівель, розташованих по АДРЕСА_1, зареєстрованих на ОСОБА_1 на підставі рішення міськвиконкому від 13. 02. 2003 року № 170, про що їй видано свідоцтво про право власності від 16.04.2003 року № 131, які складаються з автостоянки на 120 місць, огорожі, будинку охорони, естакади, трьох металевих воріт, твердого покриття території, зелених насаджень, вартістю 110 000грн.; одноповерхового кафе, загальною площею 66 кв. м. та трьох приміщень під овочевий магазин, м”ясний павільйон, магазин побутової хімії, зал ігрових автоматів, перукарня, вартістю 200 000 грн. Вказаний комплекс будівель знаходиться на земельній ділянці загальною площею 3118, 10 кв. м., договір оренди земельної ділянки укладений із ОСОБА_1
З 2001 року він проживав в квартирі АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_1 на праві приватної власності. За спільні з нею кошти в 2003 році вони виплатили колишньому чоловікові компенсацію за його частку квартири в сумі 8500 грн. Вважає, що йому належить також і певна частка вказаної квартири, з урахуванням сплати за неї 4250 грн. і частини коштів, які були витрачені ним для покращення. За час спільного проживання у спірній квартирі було проведено ними капітальний ремонт, а саме: встановлено пластикові вікна на суму 4800 грн., вхідні броньовані двері на суму 1200 грн., міжкімнатні двері на суму 8040 грн., підлога ламінована на суму 648 грн., шпалери на суму 1038 грн., покриття на суму 2266 грн, інші будівельні матеріали на суму 5182 грн., вартість робіт по ремонту квартири 5606 грн., а всього витрачено 28 780 грн., то його частка складає 14390 грн., з врахуванням сплаченої суми 4250 грн., на загальну суму 18 640 грн. 30.11.2006 року ОСОБА_1 Згідно договору купівлі-продажу продала своїй матері спірну квартиру. Вважає, що такий правочин є нікчемним, та таким, який вчинено без наміру створення правових наслідків. ОСОБА_3 у вказаній квартирі не проживає, будь-яких коштів вона ОСОБА_1 за квартиру не сплачувала.
Крім того, в період спільного проживання було придбано: умивальник керамічний, вартістю 215 грн., диван, вартістю 2552 грн., диван “Фієста”, вартістю 1599 грн., штори, вартістю 2800 грн., компютер, вартістю 5000 грн., компютерний стіл вартістю 1029 грн., нагрівач води вартістю 1000 грн., меблеву стінку вартістю 2379 грн., крісло-гойдалку вартістю 1200 грн., стіл письмовий вартістю 449 грн., вітальню вартістю 1329 грн., тумбу для взуття вартістю 689 грн., тумба вартістю 349 грн., шафу двухдверну вартістю 569 грн., шафу одно дверну вартістю 439 грн., крісло вартістю 340 грн., пральну машину автомат “Арістон” вартістю 2800 грн., мікрохвильову піч вартістю 700 грн., телевізор кольоровий вартістю 500 грн., магнітофон “Філіпс” вартістю 600 грн., електроустановку вартістю 2000 грн., а всього на суму 28 538 грн.
Вважає, все перелічене майно об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, при поділі якого частки повинні бути рівними. Тому, із врахуванням автотранспорту та нерухомості загальна вартість спільного майна становить - 363 538 грн., а його частка 181 769 грн.
Посилаючись на вказані обставини позивач по зустрічному позову просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 2, по вулиці Г. Сталінграда, 30 в м.
3.
Кіровограді, укладений 30.11.2006 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3; визнати за ним право власності на 1/6 частину спірної квартири, усунути йому перешкоди в користуванні квартирою, шляхом його вселення в неї; визнати за ним право власності на ½ частину комплексу будівель, в тому числі ½ частину автостоянки, розташованих АДРЕСА_1; виділити йому в натурі автомобіль « Део-Ланос-Сенс», 2004 року випуску, номер НОМЕР_1, вартістю 25 000 грн., електроустановку вартістю 2000 грн. За ОСОБА_1 визнати право власності на ½ частину комплексу будівель, в тому числі ½ частину автостоянки та виділити їй в натурі вказане майно вартістю 155 000 грн., та наступне майно: умивальник керамічний, вартістю 215 грн., диван, вартістю 2552 грн., диван “Фієста”, вартістю 1599 грн., штори, вартістю 2800 грн., компютер, вартістю 5000 грн., компютерний стіл вартістю 1029 грн., нагрівач води вартістю 1000 грн., меблеву стінку вартістю 2379 грн., крісло-гойдалку вартістю 1200 грн., стіл письмовий вартістю 449 грн., вітальню вартістю 1329 грн., тумбу для взуття вартістю 689 грн., тумба вартістю 349 грн., шафу двухдверну вартістю 569 грн., шафу одно дверну вартістю 439 грн., крісло вартістю 340 грн., пральну машину автомат “Арістон” вартістю 2800 грн., мікрохвильову піч вартістю 700 грн., телевізор кольоровий вартістю 500 грн., магнітофон “Філіпс” вартістю 600 грн., а всьго на суму 181 538 грн.
Згідно ухвали Кіровського райсуду м. Кіровограда від 22 лютого 2007 року зустрічний позов ОСОБА_2 об»єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1
26 квітня 2007 року позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 надав заяву, в якій просив залишити без розгляду його позовні вимоги в частині пред”явлення їх до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладеного 30.11.2006 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3, визнання за ним права власності на 1/6 частину спірної квартири та усунення йому перешкод в користуванні квартирою, шляхом його вселення в неї, розподілу майна яке є в цій квартирі.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2007 року залишено без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, в частині позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладеного 30.11.2006 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3; визнання за ним права власності на 1/6 частину спірної квартири та усунення йому перешкод в користуванні квартирою, шляхом вселення в неї; розподілу майна в натурі: умивальник керамічний, вартістю 215 грн., диван, вартістю 2552 грн., диван “Фієста”, вартістю 1599 грн., штори, вартістю 2800 грн., компютер, вартістю 5000 грн., компютерний стіл вартістю 1029 грн., нагрівач води вартістю 1000 грн., меблеву стінку вартістю 2379 грн., крісло-гойдалку вартістю 1200 грн., стіл письмовий вартістю 449 грн., вітальню вартістю 1329 грн., тумбу для взуття вартістю 689 грн., тумба вартістю 349 грн., шафу двухдверну вартістю 569 грн., шафу одно дверну вартістю 439 грн., крісло вартістю 340 грн., пральну машину автомат “Арістон” вартістю 2800 грн., мікрохвильову піч вартістю 700 грн., телевізор кольоровий вартістю 500 грн., магнітофон “Філіпс” вартістю 600 грн.
Під час розгляду справи, позивач по первісному позову ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги і просила суд, в порядку розподілу майна подружжя стягнути із ОСОБА_2 на її користь 16 160 грн. грошової компенсації за належну їй ½ частину реалізованого відповідачем автомобіля ЗАЗ - DAEWOO Т 13110, державний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, виділивши його в натурі відповідачу, щодо вимог про стягнення на її користь грошової компенсації ½ частини вартості автомобіля марки ВАЗ - 21013, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 відмовилась. Позовні вимоги по зустрічному позову визнала частково, просила стягнути з неї на користь ОСОБА_2 суму грошової компенсації вартості будівельних робіт та матеріалів, використаних при будівництві приміщення, яке прилягає до кафе “Нат-Толь”, приміщення під перукарню, приміщення під овочевий магазин, зал ігрових автоматів, що знаходиться по АДРЕСА_1 в розмірі - 27 163 грн.; ½ частину одержаних нею доходів від підприємницької діяльності за період з моменту розірвання шлюбу до винесення судового рішення в розмірі - 27 973 грн. 51коп.; просила належну їй суму компенсації за ½ частину реалізованого ОСОБА_2 автомобіля в розмірі 16 160 грн. зарахувати в рахунок зменшення суми стягнення з неї грошової компенсації на користь позивача по зустрічному позову та відстрочити виконання рішення суду терміном на три місяці.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.05.2008 року прийнято відмову по первісному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, в частині розподілу майна та стягнення грошової компенсації ½ вартості спірного автомобіля ВАЗ - 21013, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
27 травня 2008 року ОСОБА_2 подав до суду доповнення та уточнення до позовних вимог, відповідно до яких просив в порядку розподілу майна подружжя визнати за ним право власності на електроустановку, вартістю 2000 грн., автостоянку, розташовану по АДРЕСА_1 , яка складається з КПП, будинку охорони, огородження території, стоянки, замощення, твердого покриття, трьох металевих воріт, вартістю-97217 грн.,та виділити йому автомобіль ЗАЗ-DAEWO Т 13110, державний номер НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, вартістю 32620 грн., а всього майна на суму -131537 грн. ОСОБА_1 виділити торгівельний павільйон кафе “Нат-Толь”, вартістю- 76847 грн., будівельні матеріали, які використовувались для будівництва приміщень, які прилягають до кафе, приміщення під перукарню, під овочевий магазин, під зал ігрових автоматів, вартістю- 54326 грн., а всього на суму 131173 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_2 виділено і визнано право власності на електроустановку, вартістю 2000 грн., автостоянку, розташовану по АДРЕСА_1, яка складається з КПП, будинку охорони, огородження території стоянки, замощення, твердого покриття, трьох металевих воріт, вартістю-97217 грн., виділено автомобіль ЗАЗ-DAEWO Т 13110, державний номер НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, вартістю 32620 грн., а всього майна на суму -131537 грн.
В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 виділено і визнано право власності на торгівельний павільйон кафе “Нат-Толь”, вартістю- 76847 грн., будівельні матеріали, які використовувались для будівництва приміщень, які прилягають до кафе, приміщення під перукарню, під овочевий магазин, під зал ігрових автоматів, вартістю- 54326 грн., а всього на суму 131173 грн.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16160 грн. грошової
компенсації за належну їй ½ частину реалізованого спірного автомобіля та 364 грн. різниці вартості виділеного майна, а всього 16524 грн.
Судові витрати залишено по фактично понесеним сторонами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення районного суду скасувати і
5.
ухвалити нове рішення, яким в порядку розподілу спільного майна подружжя визнати право власності та виділити ОСОБА_2 автомобіль ЗАЗ-DAEWO Т 13110, державний номер НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, вартістю 32620 грн. та електроустановку вартістю 2000 грн., стягнути на її користь грошову компенсацію за ½ частину зазначеного автомобіля, в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Посилається на те, що суд неповно з”ясував обставини, що мають значення для
справи, дав неправильну оцінку встановленим обставинам справи та допустив помилки при застосуванні норм матеріального права, тому визнав спільним майном подружжя та розділив майно , яке є майном фізичної особи-підприємця. В доповнені до апеляційної скарги просить скасувати заходи забезпечення позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, що з”явилися, перевіривши матеріали справи та розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спільним сумісним майном подружжя, яке підлягає розподілу, є автомобіль ЗАЗ-DAEWO Т 13110, електроустановка, автостоянка, що розташована по АДРЕСА_1, яка складається з КПП, будинку охорони, огородження території стоянки, замощення, твердого покриття, трьох металевих воріт, а також торгівельний павільйон кафе “Нат-Толь”, будівельні матеріали, які використовувались для будівництва приміщень, які прилягають до кафе, будівництва приміщень під перукарню, під овочевий магазин, під зал ігрових автоматів.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна, так як вони не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права. У зв”язку з цим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Судом встановлено, підтверджується наявними в справі доказами та не оспорюється сторонами, що під час шлюбу сторонами за спільні кошти придбано автомобіль ЗАЗ-DAEWO Т 13110, електроустановка, які є спільним майном подружжя і підлягають розподілу згідно заявлених позовних вимог.
Що стосується висновків суду про визнання спільним сумісним майном подружжя автостоянки, торгівельного павільйону кафе “Нат-Толь”, будівельних матеріалів, що використовувались для будівництва приміщень, які прилягають до кафе, будівництва приміщень під перукарню, під овочевий магазин, під зал ігрових автоматів, то вони є помилковими.
При вирішенні справи судом не враховано роз”яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.29 його постанови від 21 грудня 2007 року №11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, про те, що
відповідно до положень статей 57, 61 СК, статті 52 ЦК майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об”єктом спільної сумісної власності подружжя.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2002 року, виконком Кіровоградської міської ради надав в оренду
6.
приватному підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3118,1 кв. м. по АДРЕСА_3) під розміщення автостоянки з пунктом громадського харчування та з правом зводити будівлі і споруди згідно з чинним законодавством.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1057 від 11 вересня 2002 року затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в
експлуатацію автомобільної стоянки з пунктом громадського харчування по АДРЕСА_3) приватного підприємця ОСОБА_1
Рішенням виконавчого комітету № 170 від 13 лютого 2003 року вирішено оформити право власності на автомобільну стоянку з пунктом громадського харчування АДРЕСА_1 за приватним підприємцем ОСОБА_1 та направити дане рішення до ОКП “Кіровоградське обласне об”єднане бюро технічної інвентаризації” для підготовки документів та свідоцтва про право власності на автомобільну стоянку з пунктом громадського харчування АДРЕСА_1 приватному підприємцю ОСОБА_1
З копії свідоцтва про право власності № 131 від 16 квітня 2003 року, яке видане на підставі рішення Кіровоградського міськвиконкому від 13 лютого 2003 року № 170 видно, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить цілий комплекс будівель, який розташований в АДРЕСА_1.
Таким чином, фактично встановивши, що автостоянка, торгівельний павільйон кафе “Нат-Толь”, будівельні матеріали, що використовувались для будівництва приміщень, які прилягають до кафе, будівництва приміщень під перукарню, під овочевий магазин, під зал ігрових автоматів, є власністю фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1, районний суд включив їх у розподіл, як спільне сумісне майно подружжя на підставі ст.ст.60, 69, 70 СК України, які не підлягали застосуванню.
За таких обставин, рішення Кіровського районного суду від 30 травня 2008 року в частині розподілу спільного сумісного майна подружжя підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, автомобіля ЗАЗ-DAEWO Т 13110, державний номер НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, вартістю 32620 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, електроустановки, вартістю 2000 грн. підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що судом встановлено, що ОСОБА_2 розпорядився спірним автомобілем, фактично продавши його за 32620 грн., а ОСОБА_1 не заперечує проти отримання грошової компенсації за свою частку, судова колегія вважає, що в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя йому необхідно виділити автомобіль та електроустановку, всього на суму 34320 грн., стягнувши на користь ОСОБА_1 17160 грн. грошової компенсації за належну їй ½ частину майна.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя - автостоянки, що розташована по АДРЕСА_1, яка складається з КПП, будинку охорони, огородження території,
стоянки, замощення, твердого покриття, трьох металевих воріт, торгівельного павільону-кафе “Нат-Толь”, будівельних матеріалів, які використовувались для будівництва приміщень, які прилягають до кафе “Нат-Толь”, приміщення під перукарню, овочевий магазин, зал ігрових автоматів необхідно відмовити, оскільки зазначене майно не є об”єктом спільної сумісної власності подружжя, так як належить ОСОБА_1 7.
як приватному підприємцю.
В іншій частині рішення необхідно залишити без змін.
Відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно сторін, накладеного ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 грудня 2006 року та ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 січня 2007 року, оскільки по справі ухвалено рішення по суті спору, а відносно іншого майна судом задоволені заяви сторін про залишення без розгляду частини позовних вимог про розподіл цього майна.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ст. 309, ст. ст.313-319 ЦПК України, колегія суддів судової палати,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2008 року в частині розподілу спільного сумісного майна подружжя скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя задовольнити повністю, а зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя задовольнити частково.
В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_2 виділити автомобіль ЗАЗ-DAEWO Т 13110, державний номер НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, вартістю 32620 грн., виділити і визнати право власності на електроустановку, вартістю 2000 грн., а всьго майна на суму 34320 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17160 грн. грошової компенсації за належну їй ½ частину майна, яке виділено ОСОБА_2.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя - автостоянки, що розташована по АДРЕСА_1, яка складається з КПП, будинку охорони, огородження території, стоянки, замощення, твердого покриття, трьох металевих воріт, торгівельного павільону-кафе “Нат-Толь”, будівельних матеріалів, які використовувались для будівництва приміщень, які прилягають до кафе “Нат-Толь”, приміщення під перукарню, овочевий магазин, зал ігрових автоматів - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Заходи забезпечення позову у вигляді арешту, накладеного ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 грудня 2006 року на автомобіль ВАЗ-21013, державний номер НОМЕР_5 та автомобіль ЗАЗ-DAEWO Т 13110, державний номер НОМЕР_4, а також накладеного ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 січня 2007 року на комплекс будівель, який належить ОСОБА_1, що розташований по АДРЕСА_1; на квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3 та наступне майно,
яке знаходиться у спірній квартирі: умивальник керамічний-215 грн; диван-2552 грн.; диван “Фієста-Д-1599 грн.; штори-2800 грн.; комп”ютер-5000 грн.; комп”ютерний стіл-1029 грн.; нагрівач води з установкою-1000 грн.; меблеву стінку-
2379 грн.; крісло-гойдалку-1200 грн.; стіл письмовий-449 грн.; вітальню-1329 грн.; тумбу для взуття-689 грн.; тумбочку-349 грн.; шафу двухдверну-569 грн.; шафу однодверну-439 8.
грн.; крісло-340 грн.; пральну машину автомат “Арістон”-2800 грн.; мікрохвильову піч-700 грн.; телевізор кольоровий-500 грн.; магнітофон “Філіпс”-600 грн.; електроустановку-2000 грн.- скасувати.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді: