РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2006 р.

Справа № 12/158-2106

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Скрипчук О.С.             

Розглянув справу

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпобуттехніка" вул. Текстильна, 32, м.Тернопіль           

до відповідача-1:  Виконавчого комітету Кременецької районної Ради народних депутатів вул. Шевченка, 67, м.Кременець, Тернопільська область      

до відповідача-2: Кременецького районного бюро технічної інвентаризації, вул..Шевченка,15, м.Кременець

     

про  визнання права власності.

За участю представників сторін:

позивача:

відповідача-1: Олексюк П.С.,  довіреність   № 148  від 06.02.06 р.

відповідача-2:

Суть справи:

Ухвалою суду від 06.06.2006р. розгляд справи відкладався для надання можливості сторонам подати додаткові докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремпобуттехніка", м.Тернопіль, надалі позивач звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до  Виконавчого комітету Кременецької районної Ради народних депутатів, м.Кременець, Тернопільська область, надалі відповідач-1, та до Кременецького районного бюро технічної інвентаризації, м.Кременець, надалі відповідач-2  про визнання права власності нанежитлове приміщення за адресою м. Кременецб, вул. Дубенська, 44,а.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.07.2005р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7727301 від 08.07.2005р., Розпорядження виконавчого комітету Тернопільської міської ради №141 від 06.05.1995р., засновницьку угоду про створення товариства з обмеженою відповідальністю завод "Ремпобуттехніка" від 27.04.1995р., статут ТОВ завод "Ремпобуттехніка", рішення №296 виконкому Кременецької міської Ради народних депутатів від 22.05.1986р., акт вибору земельної ділянки під будівництво приміщень по ремонту складно-побутової техніки в м.Кременці від 25.06.1986р., Свідоцтво про право власність на майно від 09.09.1994р. №14, договір купівлі-продажу комунального майна орендованого підприємства завод "Ремпобуттехніка" від 14.06.1994р., інші матеріали.

Представники позивача в судове засідання не з‘явилися.

Відповідач-1 своїм відзивом на позовну заяву №898 від 26.05.2006р. позовні вимоги заперечує посилаючись на те, що позивач просить визнати право власності на нежитлове приміщення, якого  в дійсності якого немає. В наявності, за твердженням відповідача-1 є лише дві напіврозвалені стіни, що примикають до приміщення площею 106 кв.м. на яке ТОВ Тернопільському заводу «Ремпобуттехніка»вже видано Свідоцтво на право власності.

Відповідача-2 своїм відзивом на позовну заяву №320 від 14.06.2006р. позовні вимоги заперечує з підстав, що ТОВ Тернопільський завод «Ремпобуттехніка» по даній проблемі до БТІ не зверталося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін судом встановлено.

Відповідно до договору купівлі-продажу комунального майна орендного підприємства Тернопільський завод «Ремпобуттехніка»укладеного між фондом комунального майна Тернопільської області та організацією орендарів Тернопільського заводу «Ремпобуттехніка»остання викупила майстерні за адресою м.Тернопіль, вул..Енгельса,44, що знаходились на земельній ділянці площею 1200 кв.м.

Як вбачається з Статуту ТОВ Тернопільський завод «Ремпобуттехніка», що зареєстрований розпорядженням виконкому Тернопільської міської Ради народних депутатів №141 від 06.05.1992р., позивач є правонаступником організації орендарів.

На підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу позивачу виконкомом Кременецької міської Ради було видано Свідоцтво на право власності на нерухоме майно, а саме на нежитловий будинок, А, площею 106,5 кв.м.

Разом з тим, як підтвердили представники сторін в судовому засіданні, позивач просить визнати право власності на нежитлові приміщення, що незавершені будівництвом.

Кременецьке районне бюро технічної інвентаризації в оформленні права власності відмовило, мотивуючи тим, що позивач не володіє документами передбаченими Тимчасовим положенням «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно».

Так, ст.331 ЦК України визначає, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договору чи законом.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту прийняття його в експлуатацію. До завершення будівництва (створення) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Стаття 331 ЦК України, в редакції, що діє на момент розгляду справи не визначає інших способів набуття права власності на об’єкти  незавершеного будівництва, зокрема за рішенням суду.

Разом з тим, ч.3 ст.331 ЦК України визначено, що у разі необхідності особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення як такий що не ґрунтується на нормах чинного законодавства та не підтверджується матеріалами спрпави.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати покладаються на позивача.  

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 43, 49, 84, 85 ГПК України, господарський суд

                                                             ВИРІШИВ:  

1.          В позові відмовити.

 

Суддя                                                                                          О.С. Скрипчук

                                                                                                    30.06.2006р.