Справа № 0304/1269/12
Провадження №1/0304/94/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2012 рокум. Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Антонюк О.В.,
при секретарі – Мельницькій Г.П.,
з участю потерпілого – ОСОБА_1,
представника потерпілого - ОСОБА_2,
підсудної – ОСОБА_3,
захисника – ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с.Мостище Камінь-Каширського району Волинської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючої, розлученої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 в порядку ст.27 КПК України обвинувачується ОСОБА_1 у тому, що вона 23 травня 2012 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи на подвір’ї господарства її матері ОСОБА_5 у с. Мостище Камінь-Каширського району Волинської області, під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин умисно нанесла металевою частиною сапи ОСОБА_1 удар по обличчі, спричинивши йому садно у ділянці спинки носа зліва.
Потерпілий у судовому засіданні обвинувачення щодо ОСОБА_3 підтримав, просив притягнути її до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України та дав показання про те, що 23 травня 2012 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи на подвір’ї господарства свого сина ОСОБА_6, побачив, як його син ОСОБА_7, перейшовши на територію подвір’я матері підсудної, переганяв їхніх курчат, а його невістка, будучи на своєму подвір’ї, допомагала у цьому граблями, які тримала у руках. У цей момент до них підійшла ОСОБА_5 (матір підсудної), а також підбігла її дочка ОСОБА_3, яка тримала у руках сапу та ударила нею по граблях невістки. Після цього підсудна замахнулася цією сапою на його сина ОСОБА_7, який є інвалідом, і сапа зависла над головою останнього. Щоб захисти сина він перестрибнув через паркан на город сусідки ОСОБА_5 і підставив свою руку, внаслідок чого удар сапою прийшовся йому по руці між вказівним пальцем та іншими чотирма пальцями, і затиснувши їх, у такий спосіб перехопив сапу за металеву частину, інша частина сапи (дерев’яний держак) залишалася у руках підсудної, і вони почали крутити її між собою до того часу, поки у нього у руках залишилася безпосередньо металева частина сапи, а у руках підсудної -дерев’яна ручка (держак) від неї. Внаслідок таких дій підсудної йому чи безпосередньо гострою частиною сапи, чи рукою, чи нігтями було спричинено тілесне ушкодження у вигляді садна на носі. У судових засіданнях 22.09.2012 року, 24.09.2012 року потерпілий уточнив, що вказане тілесне ушкодження йому підсудна заподіяла у той момент, коли він перехопив та зловив сапу, якою вона умисно замахнулася над головою його сина ОСОБА_7. Вказаний удар сапою був нанесений йому ОСОБА_3 шляхом розмаху сапи зверху до низу. Тілесне ушкодження йому було спричинено ОСОБА_3, на його думку, краєчком гострої частини сапи. Протиправними діями підсудної йому завдано моральної шкоди, а тому просив стягнути з неї 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 400 грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом.
Підсудна ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину, що ставиться їй у вину потерпілим, та цивільний позов не визнала, суду дала показання про те, що дійсно 23 травня 2012 року знаходилася на городі біля господарства своєї матері ОСОБА_5, і в той момент, як син та невістка потерпілого, переганяли курчата на сторону свого господарства, вона йшла із сапою щоб їм допомогти, а коли підійшла, то потерпілий завдав їй удар у голову, після чого, вирвавши з її рук сапу, завдав їй удари нею по руці, а також наніс удари сапою її матері ОСОБА_5 Вона йому ударів не наносила і тілесних ушкоджень не завдавала. Сапу з потерпілим вона не крутила, він її вирвав у неї з рук.
Як показала у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, матір підсудної, у той день, як відбувся конфлікт між ОСОБА_1 та її дочкою, остання потерпілого не била і тілесних ушкоджень йому не наносила, а навпаки, потерпілий, відібравши сапу у ОСОБА_3, спричинив їй сапою тілесні ушкодження, а також наносив удари її дочці.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що, йдучи у суботу близько 17 години вечора до церкви, зустріла ОСОБА_1, який в одній руці ніс металеву частину сапи, а в іншій – держака (дерев'яну ручку) від неї. На її запитання про те, чи він ходив сапати, потерпілий відповів, що розправився з жінками. Після цього вона зустріла по дорозі ОСОБА_3 та її неповнолітню дочку, яка плакала. У підсудної були у крові руки, остання розповіла, що ОСОБА_1, перескочивши через паркан на город її матері ОСОБА_5, бив її по руці, а його син тиснув її за голову. Тілесних ушкоджень на обличчі ОСОБА_1 вона не бачила.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що, проїжджаючи повз село, побачив, як він вважав, дружину свого сусіда ОСОБА_1, хоча в дійсності, як йому згодом стало відомо, це була ОСОБА_3, а невдовзі біля будинку ОСОБА_10 зустрів потерпілого, який тримав у руках сапу без держака. В останнього був подертий ніс, а на обличчі та на руках розмазана кров. Потерпілий розповів, що захищав свого сина ОСОБА_7, який переганяв від сусідки курчат. Чи була кров на підсудній, він увагу не звернув.
З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_11, невістки потерпілого, вбачається, що 23 травня 2012 року після 16 години її свекор ОСОБА_1 попросив забрати курчат, які перейшли на город сусідки ОСОБА_5 Син потерпілого ОСОБА_7 перейшов на подвір'я останньої і намагався їх звідти переганяти на своє подвір'я. Вона мала у руках граблі і теж йому допомагала. У цей момент ОСОБА_5 кричала про те, скільки вже курчата можуть ходити на її город. Тут же підбігла з сапою її дочка ОСОБА_3, двічі замахнулася нею по граблях, які вона тримала у руках, потім підсудна почала замахуватися на сина потерпілого ОСОБА_7, який є інвалідом 1 групи, та кричати, щоб він забирався з її подвір'я. ОСОБА_1 тричі попросив підсудну кинути сапу, однак вона не слухалася, а тому він переліз через дерев’яний паркан, і у той момент, як ОСОБА_3 замахнулася сапою, схопив за металеву частину сапи рукою, і вони обоє, підсудна та потерпілий, почали крутити сапу між собою. Відразу підбігла ОСОБА_5 (мати підсудної) і теж схопилася за сапу, і крутила її разом з ними, у результаті таких дій сапа розламалася, при цьому дерев’яний держак від неї лишився у підсудної, а металеву частину сапи вирвав потерпілий. Під час конфлікту ніхто нікого не бив, сапу крутили потерпілий, підсудна та мати останньої. Не знає, коли саме під час конфлікту побачила у ОСОБА_1 тілесне ушкодження, чи коли він крутив сапу з підсудною, чи вже після того як підбігла ОСОБА_5 і теж схопилася за сапу, оскільки остання підбігла відразу, як сапа одночасно знаходилася у руках потерпілої та підсудного. Разом з тим, зазначила, що тілесне ушкодження на потерпілому помітила ще до того, як сапа розламалася.
З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 вбачається, що 23 травня 2012 року близько 17 години вона, йдучи до церкви, зустріла ОСОБА_3, яка бігла із сапою у руках від свого будинку до будинку сина ОСОБА_1 та кричала про те, скільки ще курчата останнього будуть заходити на її подвір’я. На наступний день вона бачила потерпілого, у якого був подряпаний ніс, а також тілесні ушкодження були на лобі та щоках, ОСОБА_1 розповів їй, що бився з ОСОБА_3
У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що безпосередньо конфлікту, який мав місце між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не бачила, однак у той же день зустріла разом з ОСОБА_14 потерпілого, у якого на обличчі були подряпини, бризки крові, також кров була розмазана під носом, невеличкі бризки крові вона також бачила на тілі, оскільки він був без майки. Не звернула уваги на те, чи мав щось потерпілий у руках.
Свідок ОСОБА_14 дала суду показання про те, що під час розмови з ОСОБА_13, остання повідомила їй, що чула крики зі сторони подвір'я ОСОБА_5 та сім’ї ОСОБА_1. Через декілька хвилин вони побачили потерпілого ОСОБА_1, який розповів їм, що під час того як його син ОСОБА_7 та невістка переганяли курчат зі сторони подвір'я ОСОБА_5 на своє подвір'я, ОСОБА_3 підбігла з сапою до них і налякала Сергія, який є інвалідом, та виривала сапу з рук потерпілого, поки не відірвала держака від неї. У ОСОБА_1 з лівої сторони був розкроєний ніс, а тіло, щоки, лоб були вкриті мілкими бризками крові.
Згідно висновку експерта № 213 від 27.08.2012-03.09.2012 р., виявлене у потерпілого ОСОБА_1 тілесне ушкодження у вигляді садна в ділянці носа утворилось від дії предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, в якому не відобразилися індивідуальні особливості контактуючої поверхні останнього (останніх) терміном утворення не більше 1-2 діб до моменту обстеження, кількістю контактів не більше одного. Садно утворюється, коли ударяючий або стискаючий предмет стикається з шкірою під гострим кутом, отже, дане тілесне ушкодження могло утворилися як від дії руки (ніготь), дерев'яної палиці (держак), так і від металевої сапи, гострої частини, якщо перечисленні предмети діяли по дотичній, під гострим кутом до шкіри. Виявлене у ОСОБА_1 тілесне ушкодження у вигляді садна в ділянці носа по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_15 показав, що при нанесені удару під прямим кутом утворюється рубана рана, а садно утворюється коли удар нанесено під гострим кутом. Оскільки потерпілий не може пояснити конкретного способу нанесення йому сапою тілесного ушкодження, то на запитання чи могло вказане тілесне ушкодження утворитися при обставинах, вказаних потерпілим, є неможливим.
Дослідивши зібрані та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що між підсудною та потерпілим, які перебувають у неприязних відносинах, 23 травня 2012 року близько 16 години 30 хвилин мав місце конфлікт.
Разом з тим, у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вчинення ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_3 злочину полягає у діянні, спрямованому на заподіяння легкого тілесного ушкодження, наслідках у виді спричинення легкого тілесного ушкодження та причинному зв'язку між вказаними діяннями і наслідками. Суб'єктивна сторона вказаного злочину характеризується тільки умисною виною.
За змістом ст.ст.16-1, 27 КПК України розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. Справи, про злочини, передбачені ст.125 КК України, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі підтримувати обвинувачення.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.19 постанови Пленум Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.
При цьому, слід мати на увазі, що ст.62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як вбачається з показань ОСОБА_1, підсудна мала на меті нанести удар сапою його синові, а не йому, і внаслідок перехоплювання цього удару (сапи), йому було спричинено краєм гострої частини сапи тілесне ушкодження у вигляді садна на носі. Схвативши за сапу, він затиснув її між пальцями і хотів відібрати у підсудної щоб захистити свого сина, однак ОСОБА_3 сапи не відпускала, і вони крутили її між собою до того часу, поки сапа не розламалася, внаслідок чого, металева її частина залишилася у його руках, а держак – у руках підсудної.
Свідок ОСОБА_11, яка була безпосереднім очевидцем події, у судовому засіданні підтвердила показання ОСОБА_1 у тій частині, що підсудна замахувалася сапою на сина потерпілого, а останній, перехопивши цей удар, схопив за металеву частину сапи, і він та ОСОБА_3, крутили її між собою, відразу ж підбігла матір підсудної і теж приймала участь у конфлікті, проте моменту спричинення тілесного ушкодження потерпілому вона не бачила. Свідок також зазначила, що під час даного конфлікту ніхто нікого не бив.
Суд вважає правдивими показання вказаного свідка, оскільки вони не лише узгоджуються з показаннями потерпілого у тій частині, що він перехопив сапу, якою підсудна замахнулася на його сина, та крутив її разом з ОСОБА_3, а й з тією обставиною, що сапа внаслідок конфлікту, який мав місце 23.05.2012 року розламалася, чого не заперечувала у судовому засіданні підсудна.
З цих же підстав, суд вважає неправдивими показання ОСОБА_3 про те, що вони з потерпілим не крутили сапу між собою, а останній відібрав її у неї одним ривком, і розцінює їх як спосіб захисту підсудної з метою уникнення відповідальності.
Разом з тим, аналізуючи вищенаведені докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що судовим слідством не здобуто доказів, які б підтверджували нанесення підсудною під час конфлікту 23.05.2012 року умисного удару потерпілому, внаслідок якого у нього на носі утворилося садно. Свідків, які б бачили сам факт і момент умисного нанесення підсудною тілесного ушкодження ОСОБА_1, немає.
Невістка потерпілого ОСОБА_11, яка безпосередньо спостерігала за конфліктом між потерпілим, підсудною та її матір’ю, однак участі у ньому не приймала, момент спричинення ОСОБА_1 тілесного ушкодження і часу його виникнення не бачила.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 не були очевидцями події, 23.05.2012 року зустрічалися з учасниками конфлікту після того як він закінчився, а відтак, вони не можуть підтвердити, що легкі тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1, були заподіянні йому внаслідок умисних неправомірних дій підсудної.
Щодо показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, то вона й сама приймала участь у конфлікті, а тому могла не бачити момент нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. Окрім того, вона є матір'ю підсудної, а тому її показання про те, що потерпілому удар сапою ОСОБА_3 не наносила, суд розцінює як спосіб захистити останню від притягнення до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що у діях підсудної ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.125 КК України, у зв’язку з чим її слід виправдати.
Відповідно до ч.3 ст.328 КПК України заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення з підсудної моральної шкоди у розмірі 2000 грн. та судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 400 грн. підлягає залишенню без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 321-324, 327, 328 КПК України, суд,
засудив:
ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України визнати не винною та виправдати у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочину.
Цивільний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 днів з дня його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_16