Справа № 2-1222/11

Провадження № 2/420/33/12

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

16 березня 2012 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сиротенко Г. Г.

при секретарі Рибіковій Р. О.,

за участю:

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривого Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в обґрунтування якої зазначили, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить автомобіль НОМЕР_1. 23 липня 2005 року він разом з батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на вищевказаному автомобілі рухалися по трасі Кривий Ріг – Кіровоград, біля виїзду з паливної станції «ТНК» в с. Мар’янівка водій КП «Поліграфст» ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_2 вдарив його автомобіль в лівий бік, завдавши механічних пошкоджень.

Згідно авто товарознавчого дослідження йому завдана матеріальна шкода в розмірі 10393,60 грн., за проведення авто товарознавчого дослідження ним сплачено 600 грн.

В зв’язку з тим що він не мав можливості експлуатувати свій транспортний засіб він взяв в оренду згідно договору автомобіль М-21419, за який сплатив спочатку 06 серпня 2005 року за три місяці 21000 грн., за договір ним сплачено 451,00 грн.

Загальна сума матеріальної шкоди склала 13544,60 грн.

Крім матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_2 завдано і моральну (немайнову) шкоду, яка визначається тим, що під час ДТП він переніс стрес, підвищився артеріальний тиск, з’явилися головні болі, відповідач не виконав обіцянок по відшкодуванню шкоди, в сім’ї через відсутність транспортного засобу з’явився дискомфорт, порушився звичайний ритм життя, він не зміг з сім’єю поїхати на відпочинок для оздоровлення родини, до цього часу пошкоджений автомобіль не відремонтований, вимушений звертатися до суду та доводити свою невинність в ДТП. Тому оцінює моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

ОСОБА_1 під час ДТП отримав пошкодження у вигляді ушибів та синців, був змушений звертатися за медичною допомогою, з’явилася тахікардія, підвищився тиск, з’явилися головні болі. Тому вважає, що відповідач своїми діями спричинив йому моральну шкоду, яку оцінює в 3000 грн.

Позивачі просили стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 13544 грн. 60 коп., та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., на користь ОСОБА_1 моральну в шкоду в розмірі 3000 грн., а також витрати по справі.

В судовому засіданні позивачі кожен окремо, позовні вимоги підтримали в повному обсязі і просили їх задовольнити.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи не надав. .

В зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

          Вислухавши позивачів, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить автомобіль НОМЕР_3 що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ЯАА №800006 (а.с.8).

23 липня 2005 року з вини водія ОСОБА_3 сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль позивача ОСОБА_2 був пошкоджений. Даний факт підтверджується постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18.09.2006 року в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст.. 122-2, 124 КУпАП, згідно якої ОСОБА_3 був визнаний винним в скоєнні ДТП, але справу було закрито за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. В постанові також зазначено, що автомобіль яким керував ОСОБА_3 належить фабриці «Поліграфіст» (а.с.10).

          Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.          

Згідно досліджених судом матеріалів цивільної справи 2-473/11 Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за результатами розгляду якої винесена ухвала від 04 травня 2011 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріально та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП (а.с. 178 т.2 цивільної справи №2-473/11), встановлені наступні факти.

Відповідач ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах з КП «Поліграфіст» з 14 липня 2003 року по 23 червня 2006 року, що підтверджується наказом про прийом його на роботу в якості водія та наказом про його звільнення (а.с. 98, 99 т.1 цивільної справи №2-473/11).

Відповідно до листа Центрально-Міської районної у місті ради за № 8/25-2420 від 10.09.2009 року, згідно рішення Криворізької міської ради від 28.02.2007 року №900 « Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації в 2007 році» головою Центрально-Міської районної у місті ради видано розпорядження від 08.11.2007 року «Про створення ліквідаційної комісії по ліквідації КП «Поліграфіст». Кредиторські вимоги до ліквідатора КП «Поліграфіст» позивачами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок заподіяної ДТП заявлені не були. Ліквідаційна комісія виконала ліквідаційні заходи по ліквідації КП «Поліграфіст» відповідно до чинного законодавства України, правонаступник КП «Поліграфіст» - відсутній. Рішенням виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 07.03.208 року № 88 «Про затвердження акта ліквідаційної комісії та ліквідаційного балансу КП «Поліграфіст», затверджений акт ліквідаційної комісії та ліквідаційний баланс по КП «Поліграфіст» станом на 31.12.2007 року (а.с. 76-77 т.2 цивільної справи № 2-473/11).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців стан юридичної особи КП «Поліграфіст» - припинено (а.с.99-101 т.2 цивільної справи № 2-473/11).

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником чи іншою особою під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

Відповідно до ст.. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, причинену з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі сплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, якщо б власник джерела підвищеної небезпеки продовжував існувати, він відшкодувавши шкоду потерплій стороні, мав би право в повному обсязі стягнути сплачені ним кошти з винної особи – відповідача по справі.

При таких обставинах відмова в позові к винній особі не відповідає принципам розумності та справедливості.

В той же час позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №172 по визначенню матеріальної шкоди від 12 травня 2008 року розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_4 в наслідок його пошкодження при дорожньої транспортній пригоді склала 10393,60 грн. (а.с.11-15). Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_2

В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди за сплату по договору оренди автомобіля в розмірі 2100 грн. та за нотаріальне посвідчення самого договору в розмірі 451 грн. задоволенню не підлягають, оскільки судом не встановлена безпосередність завдання цієї шкоди винною особою – відповідачем ОСОБА_3

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачам була завдана моральна шкода, яку позивач ОСОБА_2 оцінює в 5000 грн., а відповідач ОСОБА_1 – в 3000 грн.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.

Суд, давши оцінку доводам позивачів, якими вони обґрунтовували свої позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, приймає до уваги докази наявні в матеріалах справи, майновий стан сторін, фізичні та душевні страждання позивачів, той факт, що позивач ОСОБА_2 в наслідок ДТП через протиправну поведінку відповідача, був позбавлений можливості в своїх інтересах використовувати транспортний засіб, через технічне пошкодження автомобіля порушився нормальний ритм його життя, позивачу ОСОБА_1 діями відповідача спричинена шкода здоров’ю, завданий фізичний біль (а.с.8 т. 1 цивільної справи №2-473/11). Крім того, та обставина, що відповідач був визнаний винним у скоєнні ДТП в 2006 році, але відповідач і досі не відшкодував спричинені ним збитки, ухиляється від розгляду справи в суді, підтверджує те, що відповідач взагалі не бажає відшкодувати спричинені ним збитки, що на думку суду, посилює моральні страждання позивачів.

Визначаючи розмір стягнення, суд керується пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» із змінами внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. За цих обставин суд вважає справедливим задовольнити позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в повному обсязі, які суд стягує безпосередньо з винної особи.

Заява відповідача ОСОБА_3 про застосування позовної давності не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст. 256 ЦК України визначає, що позовна давніть – це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальний строк позовної давності в три роки встановлений ст. 257 ЦК України.

Враховуючи, що позивачі звернулися до суду за захистом своїх прав вперше 04.11 2005 року, суд вважає, що підстави для відмови у позові через сплив позовної давності відсутні.

Оскільки позов задоволено частково, то у відповідності зі ст. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, і з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 272,00 грн., а також витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 600,00 грн., що підтверджується квитанцію №915922 ( а.с.171 т.1 цивільної справи №2-473/11).

Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 10393, 60 грн. (десять тисяч триста дев’яносто три гривні 60 коп.) , моральну шкоду в розмірі 5000 грн. (п’ять тисяч гривень 00 коп.), витрати по справі: за сплату судового збору 272 грн. (двісті сімдесят дві гривні 00 коп.), за проведення експертизи – 600 грн. (шістсот гривень 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень 00 коп.)

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами які брали участь у справі, однак не були присутні при оголошенні рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: