ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2006 р. | № 16/217 (13/460) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Дерепи В.І. |
суддів : | Грека Б.М. –(доповідача у справі) Стратієнко Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Дочірнього підприємства “Речовий ринок” Луганської обласної спілки споживчих товариств |
на постанову | Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.06 |
у справі | № 16/217 (13/460) |
господарського суду | Луганської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Велтон.Телеком” |
до | Дочірнього підприємства “Речовий ринок” Луганської обласної спілки споживчих товариств |
про | стягнення 5480,83 грн. |
за участю представників від: |
позивача | Шадеркіна І.В. (дов. від 10.10.06) |
відповідача | Берчак С.В. (дов. від 27.10.05) |
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія „Велтон.Телеком” в особі філії у звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства „Речовий ринок” Луганської обласної спілки споживчих товариств 4858 грн. матеріальних збитків та 909,67 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку за ушкодження відповідачем ліній електрозв’язку, що належать позивачу, шляхом зруйнування будівлі, на якій розташований електрокабель.
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.06 (суддя Шеліхіна Р.М.) у задоволені позову відмовлено з підстав невиконання позивачем встановлених законом дій та обов’язків щодо повідомлення та проведення інструктажу відповідачу про проведення та охорону ліній електрозв’язку.
За результатом апеляційного перегляду справи Луганським апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі: головуючого-судді Перлова Д.Ю., суддів: Бородіної Л.І., Якушенко Р.Є.) 07.08.06 прийнято постанову, якою рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що позивач попередив відповідача про можливе ушкодження кабельної мережі, втім, відповідач на це уваги не звернув та продовжив руйнування будівлі, що призвело до ушкодження кабелю, а відтак, до збитків позивача.
Не погоджуючись з постановою у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Луганського апеляційного господарського суду від 07.08.06 скасувати, рішення господарського суду Луганської області від 19.06.06 залишити без змін. Касаційна скарга мотивована тим, що проводячи роботи по руйнуванню будівлі, відповідач не знав про місце розташування кабельної мережі, оскільки позивач цю інформацію до його відома не доводив.
Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що на підставі договору оренди від 28.01.05 відповідач орендує земельну ділянку площею 1,0716 га під розміщення ринку та стоянки тимчасового перебування автотранспорту, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Панькова, 44 (вказана будівля мала подвійну адресу –м. Луганськ, вул. Панькова, 44, та вул. Радянська, 122). На зазначеній земельній ділянці розташована будівля (літера 13) загальною площею 89,7 кв.м., що, відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 21.11.02 у справі № 5/365 пн, належить на праві власності Луганській обласній спілці споживачів, та знаходиться на балансі відповідача.
По даній будівлі у квітні 2002 року був прокладений розподільний кабель ТПП 20х2х0,4. Погодження з відповідачем розміщення вказаного кабелю підтверджується листом позивача від 17.04.02 №137.
25.05.05 представниками позивача складений протокол про порушення охорони зв’язку (радіофікації) та пошкодження лінійних споруд, яким встановлено, що при зносі будівлі, розташованої на території речового ринку за адресою: вул. Панькова, 44 (колишня будівля міліції, тобто
вул. Радянська, 122), була пошкоджена лінія зв’язку, що стало наслідком пошкодження лінійних споруд (прорив кабелю). Вказані роботи проводились без письмової згоди позивача та у відсутність його представника.
Згідно листа ТОВ „Велтон.Телеком” від 18.05.05 №1210, факт отримання якого підтверджений підписом директора ДП „Речовий ринок”, позивач попередив відповідача про можливе ушкодження кабельної мережі та припинення телефонного зв’язку при подальшому руйнуванні вказаної вище будівлі і запропонував направити представника ДП „Речовий ринок” для отримання технічних умов на переніс споруд зв’язку, що відповідачем не було зроблено, чим порушено п. 18 Правил, згідно якого підприємства, установи, організації, які виконують поблизу охоронних зон ліній електрозв'язку на відстані менше ніж 25 метрів будь-які роботи (вибухові, кар'єрні, прокладання комунікацій, будівництво та реконструкцію тощо), внаслідок яких ці лінії може бути пошкоджено, зобов'язані сповіщати не пізніше ніж за три доби оператора телекомунікацій про час, місце виконання робіт і про порядок нагляду за їх виконанням.
З наведених обставин апеляційний суд зробив висновок, що позов підлягає задоволенню, оскільки в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такою правовою позицією апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає поняття збитків. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З наведених правових норм вбачається, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Оскільки Луганським апеляційним господарським судом встановлено, що внаслідок винних неправомірних дій відповідача позивачу було завдано 4858 грн. прямих збитків, та 909,67 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. А отже, відсутні правові підстави для скасування постанови Луганського апеляційного господарського суду від 07.08.06.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 1119 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Речовий ринок” Луганської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.06 у справі № 16/217 (13/460) залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко