ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

08 листопада 2006 р.

№ 26/7

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Перепічая В.С. (головуючий ),

Вовка І.В., Гончарука  П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ІНКОМСТРАХ” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. та на рішення господарського суду м. Києва від 02.03.2005р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПРИВАТБАНК” до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ІНКОМСТРАХ” про стягнення сум

Заслухавши  пояснення  представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги,  суд

У С Т А Н О В И В  :

У січні 2006р. ЗАТ комерційний банк “ПРИВАТБАНК” пред’явило в господарському суді позов до ЗАТ “Страхова компанія “ІНКОМСТРАХ” про стягнення 10787,27 грн. основного боргу та 825,38 грн. пені.

У подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог і просив суд стягнути з відповідача 10787,20 грн. основного боргу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2005р. (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. (судді Капацин Н.В. –головуючий, Данилова Т.Б., Ропій Л.М.), позов було задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. та на рішення господарського суду м. Києва від 02.03.2005р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом між сторонами був укладений договір про співпрацю, предметом якого є взаємодія позивача і відповідача в рамках реалізації програм кредитування по придбанню в кредит нерухомості, автомобілів (далі –Договір).

Взаємодія між відповідачем і позичальником позивача, у якого одержав кредит для придбання товару, здійснюється шляхом укладання між ними договорів.

Згідно п.2.1 Договору позивач, надаючи кредит позичальнику, направляє позичальника до відповідача для укладення договору страхування заставного майна.

Одночасно з видачею кредиту позивач укладає з відповідачем договір страхування ризику неповернення ризику неповернення позичальником кредиту та/або відсотків по ньому.

За умовами договору за залучення позивачем позичальників для укладання договорів страхування відповідач сплачує позивачу винагороду в розмірі 10% від суми страхових платежів, сплачених по договору страхування застрахованого майна, які укладено в рамках даного Договору відносно клієнтів, залучених позивачем.

Як встановлено судом позивач за період з 04.12.2003р. по 01.05.2005р. залучив 16 позичальників до укладення договорів добровільного страхування засобу наземного транспорту.

Зазначене підтверджується кредитними договорами.

З договорів застави, укладених позивачем з позичальниками (пункти 11.1  та 17.1) передбачено обов’язок  заставодавця (позичальника) укласти договір страхування у страховій компанії, узгодженій з заставодержателем.

(а.с. 47 –106 т.1)

У договорах страхування (страхових полісах) вигодонабувачем за договорами страхування ризиків неповернення кредиту зазначено позивача,  що кореспондується з умовами п. 2.1 Договору про співпрацю 2003р.

Всім цим і іншим доказам суд дав правильне юридичне обґрунтування і прийшов до обґрунтованого висновку  про задоволення позову.

Мав підстави погодитись з таким вирішенням спору і суд другої інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують законності і обґрунтованості ухвалених судових рішень.

Керуючись  ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ІНКОМСТРАХ” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 02.03.2005р. без змін.

Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                    

                                                                                  І.Вовк          

                                        

                                                                                 П.Гончарук