Справа №2-а-8101/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2012 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі про визнання дій відповідача неправомірними при нарахуванні і виплаті щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни та про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги дітям війни ,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" починаючи з 01.12.2008 року по 22.07.2011 року.

Відповідач - ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Дубровицькому районі в своїх запереченнях просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд визнав наявні докази достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження та ухвалення постанови відповідно до ч.6 ст.183-2 КАС України.

          Ухвалою суду від 17.11.2011 року вимоги позивача за період з 01.12.2008 року по 17.04.2011 року залишено без розгляду, відкрите скорочене провадження з 18.04.2011 року. Ухвала вступила в законну силу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що позивач позивач народився 15.09.1942 року. Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років є дитиною війни. Отже, позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідною відміткою в пенсійному посвідченні №122397 (а.с.8) та паспортом позивача (а.с.10). Виходячи із цього, позивач має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п.41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-ІV було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 положення п.41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до п.6 резолютивної частини цього рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Вказане рішення набуло чинності з 22.05.2008 року.

Таким чином, з 22.05.2008 року позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, що діяла в період до внесення змін пп.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI (що визнані неконституційними).

Доводи відповідача про те, що відсутня затверджена законодавством величина мінімальної пенсії за віком, від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і застосуванню для обчислення розміру підвищення до пенсій особам, які мають статус "дитина війни" відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не підлягає, спростовуються наведеним нижче.

Згідно з ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на ч.3 ст.46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Пунктом 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 01 липня - 48,2 гривні та з 01 жовтня - 49,8 гривні. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. А відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Крім того, відповідно до ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

А відтак, беручи до уваги те, що згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачу мало виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги. Так, у справах "Кечко проти України" та "Бурдов проти Росії" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

          Таким чином, суд вважає, що діяння відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 18 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року слід визнати протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни відповідно із урахуванням проведених виплат за вказаний період.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії надалі при нарахуванні пенсії.

          Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

          Отже, визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим, а тому нарахування та невиплату позивачу підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" слід провести за період з 18 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.

          Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 158-163, 183-2, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Дубровицького району Рівненської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.

          Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно за виключенням фактично виплачених сум.

          Визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Дубровицького району Рівненської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.

          Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно за виключенням фактично виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

          Суддя: підпис.

          З оригіналом згідно.

          Голова Дубровицького

          районного суду                                                                      ОСОБА_3