Справа № 22ц-1596/2006 p. Головуючий у першій інстанції -Карапута Л.В.
Категорія - цивільна Доповідач -Ішутко В.М.
РІШЕНЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - Коренькової 3.Д.
суддів - Ішутко В.М., Заболотного В. М.
при секретарі - Куксі М.В.
з участю відповідачів по справі, представника позивача - Шеремет В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2006 року по справі за позовом ВАТ „Чернігівгаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 про стягнення боргу,
встановив:
В березні 2006 року ВАТ „Чернігівгаз" звернулося з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за період з 01.03.2003 року по 01.03.2006 року, держмита в сумі 51 грн. та ЗО грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2006 року позовні вимоги ВАТ „Чернігівгаз" було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ВАТ „Чернігівгаз" по 94 грн. 34 коп. з кожного, по 17 грн. в повернення сплаченого держмита та по 10 грн. в повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в 2002 році ВАТ „Чернігівгаз" надавав їм пільгу за спожитий газ, оскільки ОСОБА_1, як працівник міліції, мав пільгу в розмірі 50% знижки. В 2003-2005 роках вони неодноразово звертались до позивача за наданням пільги, проте, отримали відмову.
В запереченнях на апеляційну скаргу ВАТ „Чернігівгаз" вважаючи рішення суду правильним та законним, просить залишити його без зміни, посилаючись на те, що саме виключно Законом України „Про державний бюджет України" визначається застосування пільг, компенсацій та гарантій, фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України.
Підприємство не отримувало від відповідача заяви на отримання пільги та документи, що підтверджували б право на пільгу протягом 2003-2006 років.
Вислухавши доповідь судді, доводи та заперечення відповідачів, представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідно до ст. 67, 68, 162 ЖК України, ст. 360 ЦК України, відповідачі зобов'язані сплачувати за комунальні послуги в межах належної їм частки послуги, в тому числі і за спожитий природний газ.
Проте, до такого висновку суд дійшов не дослідивши належним чином обставин, що мають значення для справи, та не надавши належної оцінки положенням Конституції України та діючих нормативних актів, які регламентують гарантії соціального захисту працівників міліції, підстави надання їм та членам їх сімей знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, відповідність положень Законів України „Про Державний бюджет України" положенням Конституції України щодо гарантій соціального захисту громадян України.
По справі встановлено, що ОСОБА_5 проходить службу в органах внутрішніх справ з серпня 1993 року.
Відповідно до ст. 22 Закону України „Про міліцію" - держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
Відповідно до п. 6 ст. 12 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - військовослужбовцям та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом ( квартирної плати) та плати за комунальні послуги ( водопостачання, газ, електрика, теплова енергія та інші послуги ), в жилих будинках усіх форм власності, в межах норм передбачених чинним законодавством.
Відповідно статті 59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік", статті 78 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" Верховна Рада України зупинила на 2003-2004 роки дію положень законодавчих актів у частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, а саме звільнення або зменшення плати за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ, паливо особам, яким надані зазначені пільги.
Проте відповідно до рішень Конституційного Суду України ( № 7-рп/2004 від 17.03.2004 року, № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року ) останній вважає, що згідно частини 3 статті 46 Конституції України зупинення статтею 59 Закону України „Про державний бюджет України на 2003 рік" та статтею 78 Закону України „Про державний бюджет на 2004 рік" пільг, компенсацій і гарантій, передбачених чинним законодавством для визначеної категорії громадян, в тому числі і працівників міліції, без матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їх сімей.
На думку Конституційного Суду України, положення частини четвертої статті 28 Закону України „Про бюджетну систему України" щодо заборони законом про Державний бюджет України вносити зміни до чинного законодавства означає і неможливість зупинення дії чинних законів в частині встановлених ними пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів.
Частиною 3 статті 27 Бюджетного кодексу України встановлено, що закони, які впливають на формування доходної і видаткової частини бюджету, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому.
В даному випадку стаття 22 Закону України „Про міліцію", п. 6 ст. 12 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є такими, що безпосередньо впливають на видаткову частину Державного бюджету, є діючими і тому підлягають безпосередньому застосуванню.
Окрім цього, Конституційний Суд України також зазначає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня ( стаття 48 Конституції України ), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. Зупинення дії можливе лише за умови введення відповідно до пункту 31 частини 1 статті 85 та пункту 19 статті 92 Конституції України надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України).
Виходячи з викладеного, Конституційним Судом України визнані таким, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) положення статті 59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік", статті 78 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік", щодо зупинення дії положень законодавчих актів України в частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Апеляційний суд вважає, що доводи ВАТ „Чернігівгаз" про те, що законами про Державний бюджет України, починаючи з 2003 року не передбачена можливість надання працівникам міліції та членам їх сімей 50-відсоткової знижки плати за спожитий природний газ є безпідставними і не приймаються судом до уваги.
За таких підстав, коли рішення суду не відповідає матеріалам справи і вимогам закону, апеляційний суд вважає, що воно підлягає скасуванню.
Керуючись ст..22 Закону України „Про міліцію", рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 p., ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 325 ЦПК України, апеляційний суд,
В и р і ш и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 серпня 2006 року - скасувати.
В задоволенні позову ВАТ „Чернігівгаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу -відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.