Справа № 437/3786/12
Провадження № 2-а/437/116/12
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2012 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого - судді Порошиної О.О.
при секретарі –Ноздріній Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до посадової особи- інспектора ДПС Солонянського взводу ДПС ДАІ ОСП №3 старшини міліції ОСОБА_2, Управління ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровськвй області про скасування постанови від 03.07.2012 року серії АЕ1 №324671 у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що постановою серії АЕ1 №324671 від 03.07.2012 року його визнано винним у тому, що 03.07.2012 року о 16.40 год. керуючи автомобілем Опель держномер АЕ 3358ЕС, рухався на 420 км. А/ДН-08 в с.Братське, проїхав нерегульований пішохідний перехід на якому знаходився пішохід не зупинившись, чим створив перешкоду для руху пішоходу та порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 255,00 грн.
Позивач вважає, що зазначеною постановою №324671 серії АЕ1 від 03.07.2012 року на нього неправомірно накладено адміністративне стягнення з наступних підстав:
Позивач зазначив, що дійсно рухався по даній дорозі в сторону м.Дніпропетровська, але не створював ніяких перешкод для руху пішоходу. У момент наближення автомобіля позивача до пішохідного переходу пішохід не знаходився на переході, а він різко вийшов на нього в момент, коли позивач знаходився від переходу на відстані 3-3.5 м. Для зупинки перед пішохідним переходом позивачу потрібно було б здійснити екстрене гальмування та створити аварійну обстановку на дорозі для інших учасників дорожнього руху. Крім того,пішохід в момент перетину позивачем пішохідного переходу знаходився на зустрічній смузі тому пішоходу не довелося змінювати напрямок та швидкість руху. У відповідності до вимог п.18.1 ПДР Ураїни, обов»язок водія зменшувати швидкість та при необхідності зупинитися, щоб надати дорогу пішоходам, виникає виключно у випадку, якщо у момент наближення до переходу на ньому вже перебувають зазначені пішоходи. Крім того, цей обов»язок виникає не щодо будь-яких пішоходів, які знаходяться на переході, а тільки тих, яким створюються перешкоди чи небезпека. П 1.10 ПДР України дає визначення цих понять, але, по-перше, тільки для водіїв транспортних засобів і сумнівно, чи можуть вони взагалі застосовуватися для пішоходів. По-друге, для того, щоб вважати, що пішоходам створено небезпеку, є необхідним, щоб вони були змушені змінювати напрямок або швидкість руху. І щоб ця зміна була саме вимушеною,тобто, без неї існувала небезпека наїзду.
В даному випадку цього не було, оскільки при перетені автомобілем пішохідного переходу, пішохід знаходився на абсолютно іншій смузі руху (зустрічному), переходячи її, продовжував рух без зміни напрямку або швидкості або вжиття інших заходів, що є необхідним для порушення вимог п.18.1 ПДР, тим більше робити цього різко, що є необхідним для визнання обстановки аварійною. За таких умов говорити про наявність у діях позивача складу зазначеного правопорушення неможливо.
При складанні протоколу серії АН1 №683747 від 03.07.2012 року про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ не було з»ясовано наступне: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Крім того, позивач зазначив, що свідок, зазначений в протоколі серії АН1 №683747 від 03.07.2012 року,ОСОБА_3, насправді не була свідком події, тому що не бачила момент перетину позивачем переходу, так як в той момент знаходилася в іншому місці. Вона була залучена в якості свідка під час складання протоколу в момент, коли вона проходила повз інспектора ДПС ОСОБА_2 в напрямку магазину. Тобто, свідок фактично своїм підписом в протоколі підтвердила те, що не бачила і бачити не могла.
Позивач просить визнати протокол про адміністративне правовопрушення серії АН1 №683747 від 03.07.2012 року таким, що складений всупереч дійсним обставинам події та з порушенням прав позивача та чинного законодавства. Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №324671 від 03.07.2012 року, як таку що не відповідає фактичним обставинам справи, справу провадженням закрити за відсутності у діях позивача складу правопорушення.
Позивач в судове засідання не з»явився, однак при подачі позовної заяви до суду просив розглядати справу без його участі.
Відповідач-1 в судове засідання не з»явився, але до початку слухання справи в судовому засіданні надав суду письмові заперечення (пояснення) на адміністративний позов ОСОБА_1 та пояснення інспектора ДПС ДАІ прапорщика міліції ОСОБА_4 з яким ОСОБА_2 ніс службу на 420 км. а/д Н-08 Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя. З пояснень інспектора взводу по ОСП №3 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ підпорядкованої ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 вбачається, що винесена ним постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є правомірною (законною), а її зміст не суперечить нормам законодавства, просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Відповідач-2 в судове засідання не з»явився, хоча про дату слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки 10.08.2012 року представнику Чорноморець. Причини неявки відповідач-2 суду не повідомив, заяву про розгляд справи без їх участі суду не надали.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги пояснення відповідача-1, та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Згідно постанови АЕ1 №324671 від 03.07.2012 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (а.с.7)..
Складаючи постанову про накладання адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При накладанні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Підставою для складання постанови по справі про адміністративне правопорушення є порушення водієм правил дорожнього руху. Відповідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 03 липня 2012 року о 16 год 40 хв. на 420 км. А/ДН-08 в с.Братське водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Опель д/номер НОМЕР_1, проїхав нерегульований пішохідний перехід на якому знаходився пішохід, не зупинившись, чим створив перешкоду для руху пішохода, чим порушив вимоги п.18.1 ПДР України за що передбачена відповідальність з ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.8).
Крім того, в матеріалах справи є пояснення інспектора ДПС взводу по ОСП№3 РДПС ДАІ прапорщика міліції ОСОБА_4 з яких вбачається, що 03.07.2012 року під час несення служби з 16. до 24 години разом з ІДПС старшиною міліції ОСОБА_2 на 420 км. а/д Бориспіль_Днпропетровськ-Запоріжжя близько 16.40 год. інспектором Павлюковим І.М. був зупинений автомобіль Опель Вектра д/номер НОМЕР_1, який не пропустив пішохода на пішохідному переході, порушив п.18.2 ПДР України. Інчпектор ДПС ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення після чого виніс постанову на гр..ОСОБА_1 (а.с.19).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст..ст.283 та 284 КУпАп. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких він з правопорушенням не згоден. Але з пояснень свідка ОСОБА_3, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення та який надав пояснення на місці скоєння правопорушення, встановлено, що водій ОСОБА_1 на нерегульованому пішохідному переході в с.Братське Дніпропетровського району, не надав дорогу пішоходу,який переходив проїзну частину дороги по якій рухався водій ОСОБА_1
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішення , дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В ході судового розгляду встановлена правомірність вчинення відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, оскаржуваних дій та прийняття рішення у справі.
Таким чином, суд враховуючи достатніми підстави вважати доводи відповідача аргументованими та такими, що грунтуються на всебічному, повному, об”єктивному та безпосередньому їх дослідженні в судовому засіданні, вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог до посадової особи- інспектора ДПС Солонянського взводу ДПС ДАІ ОСП №3 старшини міліції ОСОБА_2 та Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області- про скасування постанови серії АЕ1 №324671 від 03.07.2012 року по справі про адміністративне правопорушення, у повному обсязі. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, вина позивача в порушенні Правил дорожнього руху України відповідачем доведена.
На підставі викладеного , керуючись ст.293 КУпАП, ст.ст. 2, 8-12,11, 69,71, 79, 158-169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до посадової особи- інспектора ДПС Солонянського взводу ДПС ДАІ ОСП №3 старшини міліції ОСОБА_2, Управління ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровськвй області про скасування постанови від 03.07.2012 року серії АЕ1 №324671 у справі про адміністративне правопорушення –відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя:
ОСОБА_5