Справа № 22- 900 - 2006 p. Головуючий у 1-й інст. - Гладюк Г.Л.
Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Малько О.С.
Суддів - Оніпко О.В., Собіни І.М.
При секретарі - Томашевській І.М.
З участю представника - адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 23 травня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного управління МНС України в Рівненській області про стягнення сум грошової компенсації за невидане і невикористане речове майно військовослужбовця.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-
встановила:
Рішенням Рівненського міського суду від 23 травня 2006 р. в позові ОСОБА_2 відмовлено.
В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі позивачка вказує на його незаконність, оскільки суд невірно встановив обставини, які мають значення для справи, не дослідив належні докази. Не дано оцінки довідці в/ч НОМЕР_1 про зупинення видачі військових пайків та про стан неотриманого речового майна, до якої серед інших осіб була включена і вона. Визнавши вказану довідку такою, що видана з порушеннями, не зазначив у чому конкретно вони виразились. Суд послався на те, що їй було видана грошова компенсація за речове майно станом на 10.03.2000 p., однак такі посилання не мають відношення до її позовних вимог щодо виплати компенсації після звільнення у листопаді 2005 p., починаючи з березня 2000 р. Безпідставно відхилено як доказ, речовий атестат. Не враховано, що наказом начальник Головного управління НОМЕР_2 її було зараховано на службу у Головне управління МНС і в цей же день цим же наказом її було звільнено у відставку та виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення, хоча вона і не була прийнята на усі види забезпечення. Вона була діючим військовослужбовцем за контрактом і не отримувала ні речове майно, ні грошову компенсацію. Судом не взято до уваги п. 28 Положення...., затвердженого Постановою КМ України від 28.10.2004 р. № 1444. підстав для посилання на Закон України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" у суду не було і це не звільняє відповідача від виконання його обов"язку. Просила рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити її позов.
В поданий на апеляційну скаргу запереченнях Головне управління МНС України в Рівненській області вважає законним та обгрунтованим та просить залишити його без зміни, апеляційну скаргу відхилити.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника ГУ МНС України в Рівненській області НОМЕР_2 позивачку звільнено у відставку за п. 85 п.п. "в" "Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами ЗС України", та виплачено при звільненні усі, передбачені законодавством виплати (а.с. 7).
Посилання ОСОБА_2 на обов"язок відповідача сплатити їй також і грошову компенсацію за неотримане речове майно в період з березня 2000 р. по день звільнення в сумі 3288 грн. 18 коп., що передбачено постановою КМ України від 28.10.2004 р. за № 1444, не заслуговують на увагу.
Дійсно, згідно вимог п. 28 зазначеної постанови, передбачено забезпечення військовослужбовців, які звільняються в запас або у відставку, а саме : їм виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно, або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації.
У довідці НОМЕР_3 ( а.с. 23), є перелік речового майна та зазначено його вартість ( 3288 грн. 18 коп.), яке підлягало видачі згідно норм забезпечення у строки з березня 2000 р. по 2005 р. ОСОБА_2
У відповідності з вимогами Закону України " Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 р. № 1459-Ш призупинено дію ч.2 ст. 9 Закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна, за деякими винятками.
Вказаний Закон є чинним до цього часу. У зв"язку з цим, нарахування та видача грошової компенсації за речове майно військовослужбовцям не проводиться з березня 2000 р. Також після прийняття цього Закону, починаючи з 2000 p., в Законах України "Про Державний бюджет України" на наступні роки, видатки на грошову компенсацію за недоотримане речове майно, не передбачались.
Окрім того, відповідач, посилаючись на вищенаведене та неможливість сплати ОСОБА_2 грошової компенсації, не заперечував щодо видачі позивачці речового майна , однак остання від його отримання відмовляється.
У зв"язку з наведеним, суд 1-ї інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_2 у задоволенні позову.
Висновки суду відповідають вимогам закону та доказам, перевіреним в судовому засіданні, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 23 травня 2006 р. - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.