справа № 2-2417/11

№ провадження 2/415/5941/11

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2011 м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області,

у складі: судді Гібалюк Т.Я.

при секретарі Бардадим О.В.

за участю: позивача –ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

ОСОБА_1 24 серпня 2011 р. звернувся з позовом до ОСОБА_2 з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1. Свій позов мотивує тим, що відповідачка у червні 2010 р. забрала усі свої речі та з дитиною пішла жити у інше приміщення. На теперішній час вона відсутня у спірній квартирі понад один рік без поважних причин, тому втратила право користування житлом.

          В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив, що відповідачка разом з їх спільною дитиною більше року не проживає в квартирі де зареєстрована. Ця обставина підтверджуються актом житлового органу.

           В судовому засіданні відповідачка проти позову заперечувала, пояснила, що вона в теперішній час наймає житло, де проживає, оскільки позивач її та їх дитину вигнав з квартири. Квартира належить позивачу та його батькові на праві приватної власності. Вона та їх з позивачем син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані проживаючими у спірній квартирі. Не проживає вона в квартирі з поважної причини, оскільки позивач чинить їй перепони у проживанні, поміняв ключі на вхідних дверях, не пускає її з дитиною в квартиру.

          Суд вислухав учасників процесу, вивчив матеріали справи, встановив наступне.

          Як вбачається з копії свідоцтва про право на нерухоме майно видане 27 січня 2005 р. Фондом комунальної власності міста Дніпродзержинська та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 6829312 від 24 березня 2005 р., квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

          В квартирі зареєстровані проживаючими: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2.

          Як вбачається з пояснень сторін в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 перешкоджав користуванню відповідачкою ОСОБА_2, з якою знаходився у зареєстрованому шлюбу, та їх сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, житловою площею в квартирі АДРЕСА_1, виганяв їх з квартири, поміняв замок на вхідних дверях квартири, чим чинив перешкоди у користуванні житловою площею.

          В зв»язку з цим, відповідачка ОСОБА_2 13 квітня 2011 р. зверталася до Заводського РО УМВС у м. Дніпродзержинську з заявою про перешкоджання позивачем ОСОБА_1 проживанню в спірній квартирі.

          Відповідно до вимог ст. 405 ЖК України, члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону…Член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

          Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

          Суду позивачем не надані докази того, що відповідачка відсутня на житловій площі в квартирі АДРЕСА_2 понад один рік, без поважних причин. В судовому засіданні встановлено, що відповідачка відсутня на спірній житловій площі з поважних причин, оскільки позивач чинив перешкоди у користуванні нею спірною житловою площею. Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

          Керуючись ст.ст. 10,11,59-61, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд -

                                                  вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Гібалюк Т. Я.