АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4349-06                                   Головуючий в їй інстанції- Решетнік М.О.

Категорія-44                                      Доповідач- Дерев'янкоО.Г.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого - Гайдук В.І. суддів - Дерев'янко О.Г., Козлова С.П. при секретарі - Колесніченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_3

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2006 року за  позовом     ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3  про  визнання договору купівлі  продажу квартири  частково недійсним, визнання права власності на квартиру -

ВСТАНОВИЛА : У червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідачів, в якому вказував про те, що він через агентство по нерухомості „Квартал" для своєї фірми під торгове приміщення придбав квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі продажу квартири від його імені укладений та підписаний ОСОБА_2 Оскільки ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_2 з позовом про розділ спірної квартири, позивач просив суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 14.06.2002 року частково недійсним та визнати за ним право власності на квартиру.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, визнано договір купівлі-продажу квартири частково недійсним та визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 14.06.2002 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду, оскільки не відповідає обставинам справи, тому просить постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши матеріалі справи та апеляційної скарги у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з постановою нового рішення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та визнаючи договір купівлі продажу квартири частково недійсним, а також визнаючи за позивачем право власності на квартиру, як за фактичним покупцем, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, як учасник товариства з обмеженою відповідальністю „Омега" (далі Товариство), за свої особисті кошти придбав спірну квартиру АДРЕСА_1, з наміром у подальшому передати її Товариству, але у зв'язку з хворобою звернувся до відповідача ОСОБА_2 з проханням формально поставити свій підпис у договорі, як покупця.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони зроблені на не повно з'ясованих обставинах справи, та не відповідають матеріалам справи. Як вбачається з матеріалів справи з 28 вересня 1996 року ОСОБА_2 перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 14 червня 2002 року придбав квартиру АДРЕСА_1. Шлюб між подружжям розірвано 24 травня 2005 року, актовий запис НОМЕР_1.

Після укладення договору купівлі-продажу спірної квартири, ОСОБА_2 12 листопада 2004 року звертався до ТОВ „Дніпробуд" з приводу реконструкції квартири АДРЕСА_1, на нього виданий технічний паспорт на громадський будинок - не житлове приміщення АДРЕСА_1 від 28 січня 2005 року. (а.с. 20-24)

Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, приміщення АДРЕСА_1 зареєстровано 29 березня 2005 року як магазин непродовольчих товарів, за підписом ОСОБА_2 (а.с.25-26)

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 04.04.2005 року ОСОБА_2 як власнику дозволено ввести приміщення в експлуатацію. ( а.с. 27-28)Заперечуючи проти позову відповідачка вказувала на те, що кошти отримані від продажу квартири по Запорізькому шосе були використані на придбання іншого майна, оскільки продаж квартири по Запорізькому шосе у м. Дніпропетровську відбувся 23.08.2001 року, а договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 відбувся 14.06.2002 року.

Доводи ОСОБА_1 про те, що договір купівлі продажу укладено на ім'я ОСОБА_2 з формальних мотивів, а також про те, що цей договір був підписаний відповідачем від його імені є безпідставними. Оскільки сторони не укладали між собою відповідного договору поруки, позивачем не надано доказів щодо сплати ним вартості спірної квартири, в матеріалах справи такі данні також відсутні, тому підстави вважати, що ОСОБА_2 діяв від імені ОСОБА_1, а також придбав саме для позивача спірну квартиру відсутні. Інші доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростовують ті обставини, що спірна квартира придбана ОСОБА_2 під час шлюбу з ОСОБА_3 із даним позовом ОСОБА_2 звернувся після розірвання шлюбу.

На підставі викладено колегія суддів вважає, що підстави для визнання договору купівлі продажу квартири частково недійсним та визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру відсутні, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовити позивачу в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.218, 307, 312-316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2006 року скасувати, постановити нове рішення, яким ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі продажу квартири частково недійсним, визнання права власності на квартиру відмовити.

Рішення апеляційного суду набуває законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.