АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 3041-06                                                            Головуючий в їй інстанції - Самоткан Н.Г.

Категорія-40                                                                      Доповідач-  Дерев'янко О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Гайдук В.І.

суддів - Дерев'янко О.Г., Осіян О.М.

при секретарі - Колесніченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Перекрестенко Любов Іванівни

на рішення Павлоградського міськрайонного суду М.Дніпропетровська від 22 березня 2006 року

за позовом  ОСОБА_1   до ВАТ „Сортнасіннєовоч" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул, визнання недійсними наказу:

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2000 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул, визнання недійсними наказів. В обґрунтування позовних вимог вказуючи про те, що з 1986 року працювала на Павлоградському заготпункті „Сортнасіннєовощ", яке у 1997 році перейменоване ВАТ „Сортнасіннєовоч". У вересні 1999 року з нею укладено контракт строком на шість місяців, а саме до 08 березня 2000 року. Наказом НОМЕР_1 вона була звільнена з роботи з підстав передбачених ст. 36 п. 2 КЗпП України. Оскільки звільнення вважає незаконним просила суд поновити її на роботі, стягнути заробіток за час вимушеного прогулу. Під час розгляду справи позивачка доповнила свої вимоги та просила суд визнати недійсними наказ НОМЕР_2 про введення контрактної форми трудового договору, контракт від 08 вересня 1999 року, а також наказ НОМЕР_1 про звільнення, стягнути моральну шкоду 5000 грн.

Під час розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги та просила суд визнати факт її вільнення по ч. 2 ст. 36 КЗпП України незаконним, визнати контракт від 08 вересня 1999 року, а також наказ НОМЕР_1 про звільнення недійсним, стягнути моральну шкоду 10000 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду М.Дніпропетровська від 22 березня 2006 року ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка вказує на те, що рішення суду постановлено з порушенням норми матеріального права, тому просить його скасувати та постановити нове рішення, визнавши факт її звільнення незаконним, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та визнати накази про переведення її на контрактну форму, а також про звільнення недійсними.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Постановляючи рішення про відмову позивачці у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що 11 травня 1999 року загальними зборами акціонерів ВАТ „Сортнасіннєовоч" було прийнято рішення про переведення всіх працівників на контрактну форму трудового договору. ( а.с. 16)

На підставі цього рішення, наказом НОМЕР_2 з 01.09.1999 року на підприємстві запроваджена контрактна форма трудового договору як з працюючими так і з нову прийнятими працівниками. Про суттєву зміну умов праці позивачку ознайомлено 29.06.1999 року, проти чого вона не заперечувала, (а.с.21)

З 08.09.1999 року між відповідачем та ОСОБА_1 з укладено контракт, строк дії якого обумовлено до 08.03. 2000 року. (а.с. 6-7)

У зв'язку з закінченням строку дії контракту, наказом НОМЕР_1 позивачку звільнено з роботи за п. 2 ст. 36 КЗпП України, з 07.03.2000 року по закінченню строку контракту, (а.с. 4)

Доводи позивачки про те, що висновки суду не відповідають обставинам справи є необгрунтованими, та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Виводи суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, серед яких, об'єктивно відсутність з боку позивачки заперечень щодо контракту з часу його укладення, пропуск строку на оскарження рішення загальних зборів що до переходу на контрактну форму трудового договору, який вона поновити не просила, та відмова позивачки від позовних вимог про поновлення на роботі.

Керуючись ст.ст.218, 307,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду М.Дніпропетровська від 22 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України пртягом двох місяців.

Головуючий: Судді :