Справа №22ц-3882/2006р.                                       Головуючий в І інстанції Федоровська О.П.

Категорія 23                                                               Доповідач Козлов С.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Перцової В.А.,

суддів: Козлова С.П., Григорченко Е.І.,

при секретарі: Білоус A.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Дніпроенерго" про відшкодування шкоди, -

     ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ВАТ „Дніпроенерго", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом всіх обставин справи, просить скасувати рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2006 року, яким стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 22855грн. матеріальної шкоди, 1000грн. моральної шкоди, 837,44грн. судових витрат, та постановити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1.

Розглянувши справу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодується в повному обсязі особою, яка її завдала. А згідно з ч. 1 ст. 11 цього Кодексу суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Між тим, стягуючи з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду в сумі 22855грн. та моральну шкоду в розмірі 1000грн. суд в порушення вимог ст.ст.214,215 ЦПК України не з"ясував і не встановив чи була в дійсності і в якому розмірі спричинена позивачці з вини відповідача така матеріальна шкода, в рішенні відповідних доказів не навів, пославшись лише на висновок будівельно-технічної експертизи НОМЕР_1 про вартість відновлюючого ремонту квартири позивачки в розмірі 22855грн., що саме по собі ще не свідчить про понесення позивачкою таких витрат в дійсності, а в матеріалах справи в підтвердження цього докази відсутні. При цьому суд в рішенні не зазначив норми матеріального права, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про відшкодування позивачці матеріальної та моральної шкоди.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва на право власності на житло від 25.03.1998р. квартира АДРЕСА_1, з ремонтом якої пов"язані позовні вимоги про відшкодування шкоди, належить на праві власності не тільки позивачці, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. (а.с.26). Але суд до участі у справі всіх зазначених власників спірного житлового приміщення не притягнув та розглянув справу без участі, вирішивши при цьому питання про їх права та обов"язки, що згідно з п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд. Керуючись ст.ст.307,311 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ВАТ „Дніпроенерго" задовольнити частково.

Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 11 травня 2006 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у

касаційному порядку протягом двох місяців.