Справа №  1-322 2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2007 року                                                                     Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого - судді   Ванівського О.М.

при секретарі              Кузьмич Н.А.

з участю прокурора  Потапчук О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., уродженки м. Львова, українки, громадянки України, з неповною вищою освітою, неодруженої, не працюючої, раніше не судимої, проживаючої в АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.357 ч.3, 358 ч.1 КК України.

встановив:

Підсудна ОСОБА_1. 17.05.2007 р. маючи умисел на дрібне викрадення чужого майна шляхом обману та зловживанням довірою, а саме під приводом сприяння у влаштуванні на роботу ОСОБА_2. на посаду кредитного інспектора, у відділення №19 ЗГРУ КБ «Приватбанку», яке розміщене по вул. Науковій 94б в м. Львові, не маючи для цього законних підстав та повноважень, видаючи себе за працівника даного банку, зустрілася з гр. ОСОБА_2. та надала останній неправдиве скерування для оформлення на роботу та при цьому повідомила про необхідні документи, які ОСОБА_2. повинна принести для влаштування на роботу та в подальшому передати їх їй. 18.05.2007 p., ОСОБА_1. знову зустрічається з ОСОБА_2. на АДРЕСА_2, де отримує від останньої особисті документи необхідні для працевлаштування на вище згадану роботу, а саме: резюме, заяву, копію диплому, копію паспорту, листок з візитними даними та трудову книжку гр. ОСОБА_2. серії НОМЕР_1, яка є особистим важливим документом, тобто вчинила злочин передбачений ст.357 ч.3 КК України.

Крім цього, 18.05.2007 р. підсудна ОСОБА_1., умисно, незаконно, без жодних на це повноважень, власноручно внесла в трудову книжку НОМЕР_1 неправдивий запис про те, що гр. ОСОБА_2. прийнята на роботу на посаду кредитного інспектора в 19 відділення ЗГРУ КБ «Приватбанку», тобто своїми умисним діями вчинила підроблення документу, який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем, тобто вчинила злочин передбачений ст.358 ч.1 КК України.

Підсудна ОСОБА_1. в судовому засіданні свою вину в інкримінованому їй незаконному заволодінні особистим важливим документом та підробленні документа,  який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем, визнала повністю та пояснила, що 16.05.2007 р. вона разом із своїм знайомим приїхала на заправку. На заправці вона розговорилась з оператором, і він їй повідомив, що його донька шукає роботу у банку. Вона йому повідомила, що в неї є знайомі в банку, і те, що вона теж там працює, хоча на справді вона там не працювала. Вона запропонувала йому допомогти у працевлаштуванні його доньки. Оскільки їй були потрібні гроші, вона вирішила обманути доньку оператора ОСОБА_3., заволодіти її грошима під приводом влаштування на роботу в «Приватбанк». 17.05.2007 р. вона зателефонувала до потерпілої ОСОБА_2. та домовилась про зустріч по АДРЕСА_2. Вони зустрілись в кафе,  де вона повідомила потерпілій,  які документи потрібно їй

2

подати для того, щоб влаштуватись на роботу. Вони поїхали із ОСОБА_2 до неї додому, щоб вона взяла гроші та передала їй за медичний огляд. Вдома вона з ОСОБА_2. взяла гроші, а також там вона в трудовій книжці ОСОБА_2. зробила неправдивий запис, про її працевлаштування у «Приватбанку» та запевнила її, що ще необхідно в цій трудовій книжці поставити печатку банку. Після цього вони поїхали із потерпілою на АДРЕСА_2. Там вона взяла гроші та документи поклала собі в сумочку та повернувшись до потерпілої повідомила неправдиву інформацію, про те, що все нормально, документи її здано, і сказала їй іти додому, та попросила 21.05.2007р. виходити на роботу у відділення "Приватбанку, що по вул. Науковій, хоча вона добре на той момент усвідомлювала, що не має таких повноважень. Заволодівши грошима та документами потерпілої ОСОБА_2., вона просто виключила телефон. Жодного наміру їх повертати вона не мала. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудною у вчинених злочинах, її вина доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудна ОСОБА_1. вчинила незаконне заволодіння особистим важливим документом, тобто вчинила злочин передбачений ст.357 ч.3 КК України та вчинила підроблення документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем тобто вчинила злочин передбачений ст.358 ч.1 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної: раніше не судимої, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання.

Пом'якшуючою  покарання  обставиною  є  щире  каяття,  активне  сприяння -розкриттю  злочину,  добровільне  відшкодування  заподіяної  шкоди.  Обтяжуючих покарання обставини суд не знаходить.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудній слід призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковано її дії, яке буде необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Речові докази - трудову книжку серії НОМЕР_1, резюме гр. ОСОБА_2., заяву на працевлаштування, візитки кредитного інспектора ЗГРУ КБ»Приватбанку», ксерокопію ідентифікаційного номеру, ксерокопію паспорта гр. України, ксерокопію диплома молодшого спеціаліста, кольорові фотографії гр. ОСОБА_2., та скерування - слід повернути потерпілій ОСОБА_2.(а. с. 25-26).

Судові витрати підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_1.(а.с.82).

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.357 ч.3, 358 ч.1 КК України та призначити їй покарання:

за ст. 357 ч.3 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 гривень)в користь держави; за ст. 358 ч.1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян(1020 гривень)в користь держави. Згідно ст.70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(1020 гривень)в користь держави.

Запобіжний захід, щодо засудженої ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний - підписка про невиїзд.

Речові докази - трудову книжку серії НОМЕР_1, резюме гр. ОСОБА_2., заяву на працевлаштування, візитки кредитного інспектора ЗГРУ КБ «Приватбанку», ксерокопію ідентифікаційного номеру, ксерокопію паспорта гр. України, ксерокопію диплома молодшого спеціаліста, кольорові фотографії гр. ОСОБА_2., та скерування - повернути потерпілій ОСОБА_2.

Стягнути з засудженої ОСОБА_1. в користь НДКЦ при УМВС України судові витрати - 464,96 грн. - вартість проведення експертизи.

3

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.