РІШЕННЯ
іменем України
Справа номер 2-364/2007р.
24 жовтня 2007 року Славутицький міський суд, Київської області, у складі: головуючого: Малишенко Т.О. при секретарі Журавській Л.Ф. за участів адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2 за участі сторін: позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 - про усунення порушень прав власника та перешкод у користуванні майном, належним на праві особистої приватної власності,
та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3 - про встановлення порядку користування жилим приміщенням,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про усунення порушень прав власника та перешкод у користуванні майном, належним на праві особистої приватної власності. У позовній заяві посилається на те, що на праві особистої приватної власності має житлове приміщення у вигляді двохкімнатної квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. У данному житловому приміщенні одночасно із ним був зареєстрований син ОСОБА_5, 1997 року народження, через деякий час в даній квартирі також була зареєстрована колишня дружина позивача - ОСОБА_4 Оскільки між ними не склалися нормальні сімейні стосунки, вони розлучились у 2004 році. Відповідач залишилась проживати у квартирі, постійно створює умови, неможливі для сумісного проживання в одному приміщенні, постійно обмежує його в правах власника даного житла, починаючи з дрібних побутових проблем і до обмеження його доступу у всі приміщення його квартири. Тому просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні його права користування та розпорядження житловим приміщенням, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1. Зобов, язати позивача зняти замок з дверей у приміщенні спальні позиція номер 1 житлового приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1. Зобов'язати відповідача не чинити йому в подальшому перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження житловим приміщенням, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.
Як на попередньму судовому засіданні, так і в судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному об.ємі, просив їх задовольнити, заявлені вимоги у зустрічній позовній заяві не визнав в повному об.ємі, вважає їх безпідставними.
Відповідач позовні вимоги не визнала, подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить встановити наступний порядок користування житловим приміщенням: закріпити за нею і сином кімнату номер 1, а за позивачем кімнату номер 2. Під час слухання справи вона змінила позовні вимоги, просила суд визначити інший порядок користування жилим приміщенням, закріпивши за нею кімнату номер 1, а за позивачем і сином кімнату номер 2, залишивши місця загального користування в загальному використанні.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування СУСЛО Т.І., зустрічну позовну заяву підтримала, вважала, що вимоги матері необхідно задовольнити, так як це в інтересах неповнолітньої дитини.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу,
2
посвідченого 27 серпня 1999 року приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області за реєстровим номером, 2653 ОСОБА_3 було придбано в особисту приватну власність житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1. Відповідно технічних характеристик, дана квартира житловою площею 29, 6 кв.м. , складається із двох кімнат, одна кімната номер 1 - 12, 5 кв.м. , а друга - номер 2 -17, 1 кв.м. ЗО серпня 1999 року право особисті' приватної влсності на вищевказане житлове приміщення було зареєстровано у Славутицькому міському бюро технічної інвентерізації Київської області в реєстровій книзі номер 8 за реєстровим номером 460/45. 31 серпня 1999 року з позивачем, як власником і особою, відповідальною за належне утримання даної квартири, був укладений договір номер 1856 з УЖКГ, відповідно до якого на позивача була покладена відповідальність щодо належного утримання житлового приміщення та проведення своєчасного розрахунку за спожиті житлово-комунальні послуги.
Відповідно довідки з місця проживання, у спірній квартирі зареєстровані позивач і його син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.09.1999 року, і колишня дружина - відповідач з 13.09.2000 року.
У судовому засіданні з, ясовано, що сторони перебували у шлюбі з 30.06.2000 року, який розірвано 11 жовтня 2004 року.
Заслухавши сторони, допитавши свідків, вивчивши надані документи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню.
Відповідно акту від 05.06.2007 року, складеного працівниками КП „ЖКЦ", при огляді квартири АДРЕСА_1 встановлено, що двері в спальню закриті на замок.
Допитаний у суді свідок БЕВЗ CO., суду пояснив, що у кінці серпня 2006 року перебував у квартирі позивача, на дверях які вели у спальню був врізаний замок і двері були замкнені. Позивач не зміг попасти у лоджію, вхід до якої іде через спальню кімнату.
Свідок ОСОБА_6, суду повідомив, що у червні 2007 року допомагав позивачу у переробці сантехніки. Вхід до спальної кімнати зачинено, на двері врізано замок.
Свідок ОСОБА_7, суду повідомила, що вона є хрещеною матір.ю хлопця ОСОБА_5. Стосунки між його батьками дуже напружені, син дуже боїться батька. Квартира складається із двох кімнат, у більшій кімнаті живе позивач, у меншій кімнаті живе ОСОБА_5 із відповідачкою, на обох дверях врізані замки.
Свідок ОСОБА_8, суду повідомила, що працює разом із відповідачкою у медичній частині міста. Стосунки між сторонами напружені.
Відповідно до вимог ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним ( нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач з серпня 2006 року перекрила вхід у лоджію, вихід на яку із спальної кімнати, двері якої закриті на замок. В даному випадку суд вважає, що порушені права власника і тому його вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно вимог відповідача, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню. Згідно ст. 156 ЖК України члени сім. ї власника квартири, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
3
В той же час у будинку (квартирі) приватного житлового фонду право визначення порядку користування жилим приміщенням належить власнику будинку, а не членам його сім, ї, які не є учасниками права власності. їхнє право на рівне користування жилим приміщенням не означає, що вони мають право встановлювати порядок користування цим приміщенням або чинити йому перешкоди в користуванні його власністю. Посилання відповідача, що їх син є співвласником даного спірного житлового приміщення не знайшло у судовому засіданні підтвердження оскільки правовий статус даного житла підтверджується договором купівлі продажу квартири і довідкою з БТІ.
У відповідності до ст. 10, 60 ЦПК України, доказування обставин, на які сторони посилаються в підтвердження чи спростування позовних вимог, покладається на них. Відповідач не надала до суду переконливих доказів на підтвердження своїх вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 150, 156 ЖК України, ст. 383, 386, 391 ЦК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_3 права користування та розпорядження житловим приміщенням, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.
Зобов, язати ОСОБА_4 зняти замок з дверей у приміщенні спальні позиція номер 1 житлового приміщення яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 в подальшому перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження житловим приміщенням, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 - про встановлення порядку користування жилим приміщенням -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.