УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006 року жовтня 19              Колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду Одеської області   в складі:

Головуючого - судді Панасенкова В.О.

Суддів: Драгомерецького М.М., Парапана В.Ф., при секретарі: Бондаренко Н.В.

за участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 червня 2006 року

за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особі, Відділу громадянства, міграції й реєстрації фізичних осіб Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, і зобов'язання зняти з реєстраційного обліку,

встановила:

27 жовтня 2005 року ОСОБА_1 в своїх інтересах і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням. В заяві позивачка ОСОБА_1 зазначала, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 12 жовтня 1995 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4.

20 травня 2003 року відповідачу ОСОБА_2 був наданий ордер на право заняття спірної двокімнатної квартири НОМЕР_1 загальною жилою площею 28, 86 кв.м. у буд. АДРЕСА_1 на склад сім'ї три особи: він, вона та син ОСОБА_4.

Вона з сином з 01 серпня 2003 року зареєстровані за цієї адресою, але відповідач ОСОБА_2 перешкоджає їм користуватися квартирою.

Посилаючись на ці обставини, та на ст. 64 ЖК України, позивачка ОСОБА_1 просила суд позов задовольнити.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила вимоги і просила суд вселити її з сином ОСОБА_4 у спірну квартиру.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував і 06 грудня 2005 року звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третьої особи: Відділу громадянства, міграції й реєстрації фізичних осіб Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням і зобов'язання зняти з реєстраційного обліку, зазначивши у заяві, що з 2000 року шлюбні відносини з відповідачкою ОСОБА_1 були припинені і вони не -проживали сумісно. У серпні 2003 року він вселився у спірну квартиру один. Відповідачка ОСОБА_1 і син ОСОБА_4 не вселялися у квартиру і не проживають у неї понад шести місяців без поважних причин. 22 вересня 2006 року шлюб з відповідачкою ОСОБА_1 розірваний.

Справа № 22-4827\0б                                                             Категорія:  32

Головуючий у першій інстанції    Бжассо Н.В. Доповідач апеляційної інстанції   Панасенков В.О.

Посилаючись на ці обставини, та на ст. 71 ЖК України, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив суд визнати відповідачку ОСОБА_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 такими, що втратили право користування спірною квартирою.

Представник третьої особи, Відділу громадянства, міграції й реєстрації фізичних осіб Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, в своїх поясненнях зазначав, що відповідачка ОСОБА_1 та син сторін ОСОБА_4 були зареєстровані за адресою спірної квартири у відповідності до діючого законодавства.

Рішенням суду першої інстанції первісний позов ОСОБА_1 задоволений, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено Суд усунув перешкоди у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спірною квартирою шляхом вселення до квартири.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2, пояснення на апеляцію відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 та позивачки ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 12 жовтня 1995 року по 25 жовтня 2005 року (а.с. 6). ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4.

Відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем. До 2003 року його сім'я не мала місця постійного проживання і не була забезпечена жилим приміщенням.

З 2001 року сторони припинили шлюбні відносини.

20 травня 2003 року відповідачу ОСОБА_2 був наданий ордер на право заняття спірної двокімнатної квартири НОМЕР_1 загальною жилою площею 28, 86 кв.м. у буд. АДРЕСА_1 на склад сім'ї три особи: сторони по справі та їх син ОСОБА_4 (а.с. 19).

З 01 серпня 2003 року позивачка ОСОБА_1 з сином зареєстровані за адресою спірної квартири (а.с. 5, 28 зв.)

Після отримання спірної квартири відповідач ОСОБА_2 перешкоджає позивачці ОСОБА_1 з сином користуватися квартирою, що з достовірністю встановлено судом першої інстанції.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачка ОСОБА_1 та син сторін ОСОБА_4 не проживали у спірної квартирі понад шести місяців з поважних причин, оскільки її колишній чоловік, відповідач ОСОБА_2, перешкоджав їм у користуванні жилим приміщенням. Тому їх право користуватися спірної квартирою підлягає захисту судом.

Висновки суду першої інстанції відповідають вимогам ст. ст. 64, 71 ЖК України, роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року (з відповідними змінами), викладеними у п. п. 9, 10, та фактичним обставинам справи, які доведені у судовому засіданні.

Твердження відповідача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Справа № 22-4827\06                                                             Категорія:  32

Головуючий у першій інстанції    Бжассо Н.В. Доповідач апеляційної інстанції   Панасенков В.О.

Тому законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_2     відхилити,   рішення      Київського районного суду м. Одеси від 26 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.

Справа № 22-4827\0б         Категорія: 32

Головуючий у першій інстанції    Бжассо Н.В. Доповідач апеляційної інстанції   Панасенков В.О.