Справа 0312/1616/2012

Провадження 1/0312/206/2012

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року                      м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

                    головуючого                              судді Василюка А.В.,

                    при секретарі                                        Навроцькій М.Р.,

                    за участю прокурора                              Шульгіна С.О.,

                    підсудного                                                  ОСОБА_1,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, інвалідом І-ІІ групи не являється, не судимий, проживає без реєстрації за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Кропивницького, 8/2,

          у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України, —суд,

встановив:

          ОСОБА_1 03 травня 2012 року, близько 03 год., перебуваючи на посаді обрубувача ТзОВ "Завод Промлит", що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 49, знаходячись на робочому місці, з корисливою метою, переконавшись в тому, що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, з формувального цеху, таємно викрав чотири колосники марки кр20201А1 вартістю одного 189,60 грн., на загальну суму 758,40 грн., чим спричинив підприємству майнову шкоду на вище вказану суму.

          У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю, показав, що 02 травня 2012 року о 23 год. заступив на зміну. Працюючи вночі у нього виник умисел на вчинення крадіжки деталей, які випускаються на заводі, а саме колосників марки кр20201А1, які виготовлені з металу для того щоб в подальшому їх продати та мати додаткові кошти. Приблизно о 03 год. 03 травня 2012 року скориставшись тим, що його ніхто не бачить взяв чотири колосники, положив їх в пакет, виніс з цеху та поклав біля сітки огорожі заводу. Того ж дня о 07 год. коли закінчив зміну, зателефонувавши своєму знайомому ОСОБА_2 щоб той приїхав до заводу (оскільки домовився з ним напередодні, що останній приїде після зміни до нього і він допоможе йому садити картоплю) в районі старої прохідної поставив пакет з колосниками біля дірки у огорожі, сам перелізши через огорожу таким чином покинув територію заводу. ОСОБА_2 вже чекав його на своєму автомобілі. Після цього до них під'їхав на автомобілі начальник зміни заводу ОСОБА_3 Між ними зав'язалась розмова, під час якої останній побачив пакет і запитав у нього: "Чий то пакет?", на що він відповів що не знає. ОСОБА_3 більше нічого не запитуючи поїхав. Після цього він просунув через дірку пакет з колосниками, забравши його сів у автомобіль ОСОБА_2 Про те що викрав з заводу деталі останньому не розповідав, а він ні про що його не запитував. ОСОБА_2 підвіз його в район шахти №4, де він сказав йому чекати, поки він сходить та перевдягнеться вдома. Взявши пакет із собою пішов додому, по дорозі побачив незнайомого чоловіка, який побачив через порваний пакет викрадені ним деталі та запитав у нього чи не хоче він їх продати. На пропозицію незнайомця він погодився і продав останньому чотири колосники за 150 грн. Переодягнувшись поїхав з ОСОБА_2 на дачу садити картоплю. Під час цього на його мобільний телефон зателефонував директор заводу ОСОБА_4 і сказав щоб він приїхав на роботу. Коли він приїхав на роботу, директор викликав працівників міліції, яким він зізнався у вчиненні крадіжки та написав явку з повинною. Розуміє, що вчинив протиправно, у вчиненому кається. Просить суд суворо його не карати.

          Суд, враховуючи те, що учасники судового розгляду не заперечують, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

          Суд визнає ОСОБА_1 винним у таємному викраденні чужого майна та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України.

          Підсудному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд (а.с.20).

          Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не визнає.

          Обставинами що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає з'явлення із зізнанням (а.с.5), щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.14).

          При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину та дані про особу: характеризується по місцю проживання посередньо (а.с.37), до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.42), є працездатним (а.с.43), не працює, і вважає, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді громадських робіт.

          Керуючись ст.323, ст.324 КПК України, —суд,

засудив:

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт на строк сто двадцять годин.

          Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу залишити ОСОБА_1 —підписку про невиїзд.

          Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.

Головуючий                    підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                      А.В. Василюк

16 липня 2012 р.